Постанова № 30495504, 04.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1266/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1077,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в установлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк своєчасно не сплатив у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1077,80 грн за 2010 рік, яка підлягає стягненню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Крім того, зазначені особи зобов'язані подавати до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків ( додаток № 26 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до п.4.7 Інструкції № 21-1 розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.1, а саме: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), (крім осіб, які працюють у платників фіксованого сільськогосподарського податку, осіб, які мали та/або мають статус інвалідів, застрахованих осіб з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах), 2.2.2, 2.2.6 - 2.2.12 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 34 відсотки за період з 01.01.2004 року до 30.03.2005 року, 34,3 відсотка за період з 31.03.2005 року до 31.12.2005 року (включно), 33,8 відсотка за 2006 рік, 33,7 відсотка за 2007 рік, 35,2 відсотка з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року включно.

Судом встановлено, що 29.03.2011 відповідач подав звіт за 2010 рік, в якому визначено розмір страхових внесків, які підлягають сплаті на загальну суму 2296,80 грн, а саме: за січень-червень - по 84,00 грн, за липень-вересень - по 294,82 грн, за жовтень-листопад - по 301,12 грн, за грудень - 306,10 грн (а.с.8).

У наданому звіті зазначено, що відповідачем було сплачено частину страхових внесків в розмірі 1219,00 грн.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню становить: (2296,80 - 1219,00) = 1077,80 грн.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

З огляду на викладене, та враховуючи, що відповідач має непогашену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1077,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітом відповідача про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, а також беручи до уваги той факт, що позивачем відповідачу надсилалася вимога про сплату наявної недоїмки від 08.02.2011 року № Ф-570, яка одержана відповідачем особисто 08.02.2011 року (а.с.5), проте зазначена вимога відповідачем не виконана, недоїмка не погашена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з ч. 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22532692) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1077 (одна тисяча сімдесят сім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський