Рішення № 30495416, 29.08.2012, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 444/5696/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.08.2012 Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Мазурчак В.М.,

при секретарі Марущак І.А.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна, набутого під час спільного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна, набутого під час спільного проживання, в обґрунтування якого зазначила, що з 1995 року по сьогоднішній день вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4, відповідачем у справі. За час спільного проживання у них з відповідачем народилась дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 2005 році було придбано автомобіль марки Тойота Камри, 2004 року випуску, який зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_4 та у 1999 році створено приватне підприємство "Суспільство", засновником якого виступав ОСОБА_4 Відповідач одноособово розпоряджається вищезазначеним майном, а позивач бажає також здійснювати управління ним. Крім того зазначає, що грошові внески до статутного капіталу за рахунок грошових внесків до розміру 500000 грн. (зміни зареєстровані 22.06.2005 року) та до розміру 950000 грн. (зміни зареєстровані 27.03.2009 року), що здійснював ОСОБА_4 починаючи з червня 2005 року, були зроблені за рахунок спільних грошових коштів, які їм подарував батько позивача - ОСОБА_6, а тому вважає, що корпоративне право власника приватного підприємства "Суспільство" є спільною сумісною власністю подружжя.

Позивач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про день та час розгляду справи, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду на день розгляду справи не надходило.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, а саме в частині визнання права власності за позивачем, збільшивши частку в статутному капіталі приватного підприємства "Суспільство" до 50 відсотків, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення не заперечував.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідків, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що 12.03.1997 року народилась ОСОБА_5, у свідоцтві про народження якої у графі "Батько" зазначено ОСОБА_4, у графі "Мати" - ОСОБА_3 (а.с. 5), відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 16.12.2005 року на ім'я ОСОБА_4 зареєстровано автомобіль марки Тойота Камри, реєстраційний НОМЕР_2, 2004 року випуску, типу легковий - седан - В (а.с. 6), приватне підприємство "Суспільство" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.03.1999 р. №1 227 120 0000 002753, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_3 (а.с.7), засновником якого зазначено ОСОБА_4, відповідно до Статуту приватного підприємства "Суспільство" (ідентифікаційний код 30363400) та змін до Статуту приватного підприємства "Суспільство" (а.с. 8-11, 17-51).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, мати відповідача, пояснила, що її син ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_3 дійсно разом проживають у період часу з 1995 року, у них є донька, яку вони спільно виховують. За період з 1995 року по час спору завжди проживали разом і вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що є рідним батьком позивачки, підтвердив суду, що його дочка - позивач у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відповідач у справі, спільно проживають з 1995 року та ведуть спільне господарство. Крім того, зазначив, що він продав свою квартиру та передав гроші, виручені за її продаж в сумі 29000 доларів США, своїй дочці в період часу з 2004 року по 2009 рік.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є рідним братом позивачки ОСОБА_3, суду пояснив, що позивач та відповідач дійсно проживали однією сім'єю з 1995 року, за час спільного проживання у них народилась спільна дитина ОСОБА_5.

Шлюб - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СК України), який є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя (ст. 36 ч. 1 СК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 60, 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до вимог ст. 368 ч. 3 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, що є у спільній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, що передбачено вимогами ст. 372 ЦК України та ст. 70 СК України.

Статтею 63 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що до підприємств, що можуть діяти в Україні належить, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майна) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГК України). Господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ст.55 ГК України).

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язкові (ст. 190 ч. 1 ЦК України), тому з урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що спірний автомобіль та корпоративне право власника приватного підприємства "Суспільство" є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п.2.1 статуту підприємства, позивач є одноосібним власником підприємства. Чинне законодавство не містить норм права, які регулюють правовий статус корпоративних прав на приватне підприємство, механізм створення статутного капіталу (статутного фонду) даних суб"єктів права, його правовий статус, тощо. За такого нормативного регулювання правовідносин суд вважає за необхідне визнати право позивача у такій редакції - "... на 1/2 (одну другу) частку у праві спільної часткової власності в майні (право спільної часткової власності на корпоративні права) приватного підприємства "Суспільство" (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) 30363400; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Вернадського, будинок №4, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50023), що еквівалентно 50 (п"ятдесяти) відсоткам розміру статутного капіталу, який складає 950000 гривень України". При цьому суд вважає, що з моменту реєстрації статуту у державного реєстратора особа набуває право власності на корпоративні права у розмірі заявленого статутного капіталу (фонду), незалежно від факту його фактичного поповнення. При цьому факт збільшення у подальшому заявленого статутного капіталу та факт його фактичного поповнення не впливає на розмір частки власності у корпоративних правах. Відповідач створив підприємство у момент фактичних спільних шлюбних стосунках, тому саме цей момент (момент реєстрації підприємства) суд вважає за вихідну точку при визначенні прав позивача.

Відповідно до вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.1995 року, встановлено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу є спільною сумісною власністю.

Оскільки вимоги позивачки обґрунтовані, згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України відповідач позов визнав у повному обсязі, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб - суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: 214,60 грн. по сплаті судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.60, 74 СК України, ст. ст. 190, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 55, 63, 167 ГК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ майна, набутого під час спільного проживання, задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 28.10.1997 року Центрально-Міським РВ Криворізького УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) з 1995 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частку набутого майна за час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 28.10.1997 року Центрально-Міським РВ Криворізького УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), а саме на:

1/2 (одну другу) частку у праві спільної часткової власності на автомобіль марки Тойота Камри, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 16.12.2005 року;

1/2 (одну другу) частку у праві спільної часткової власності в майні (право спільної часткової власності на корпоративні права) приватного підприємства "Суспільство" (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) 30363400; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Вернадського, будинок №4, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50023), що еквівалентно 50 (п"ятдесяти) відсоткам статутного капіталу, який становить на час розгляду справи 950000 (дев"ятсот п"ятдесят тисяч) гривень України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. М. Мазурчак