Рішення № 30493415, 01.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.13 р. Справа № 905/1254/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк (ідентифікаційний код 23182908)

до відповідача Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області (ідентифікаційний код 23312222)

про стягнення основного боргу в сумі 2323,82грн., 3% річних у розмірі 92,06грн., інфляції в сумі 2,32грн., штрафу в сумі 162,66грн.

за участю представників:

від позивача: Ковальова Л.В. за довіреністю №73/04 від 10.01.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Державне підприємство «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про стягнення основного боргу в сумі 2323,82грн., 3% річних у розмірі 92,06грн., інфляції в сумі 2,32грн., штрафу в сумі 162,66грн.

Ухвалою від 21.02.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1254/13-г.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором на виконання роботи №8710 від 06.09.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2323,82грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 92,06грн., інфляційних втрат у розмірі 2,32грн., штрафу у розмірі 162,66грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на виконання роботи №8710 від 06.09.2011р., протоколу узгодження договірної вартості роботи, акту здавання-приймання виконаної роботи б/н від 12.09.2011р., рахунка-фактури №8710, методики якості, ідентифікаційної карти.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

06.09.2011р. між Державним підприємством «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (виконавець) та управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України Донецькій області (замовник) укладено договір на виконання роботи №8710 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу (надалі іменується «робота»): Експертиза проектної документації «Реконструкція котельної адміністративної будівлі ДАІ, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Таганрогська, 19а», вартість 2323,82грн. (п.1.1. Договору).

За п.1.3. Договору виконавець виконує роботу зазначену в п.1.1. договору, згідно з письмовою заявкою замовника, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.4. Договору замовник зобов'язується оплатити роботу та прийняти її.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до Договору.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

Відповідно до п.10.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2011р., а в частині невиконання зобов'язань, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Загальна вартість роботи, передбаченої п.1.1. цього договору є договірною і складає 2323,82грн. в т.ч. ПДВ (20%) - 387,30грн., що підтверджується протоколом узгодження договірної вартості роботи (додаток №1 до цього договору) (п.2.1. Договору).

За п.4.1. Договору здавання-приймання виконаної роботи здійснюється сторонами за актом здавання-приймання.

Так., сторонами складено акт здавання-приймання виконаної роботи б/н від 12.09.2011р., який підписаний з обох сторін та підпис представника замовника скріплено відбитком печатки. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Згідно з п.2.2. Договору замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання від виконавця рахунку та підписання акту здавання-приймання виконаної роботи зобов'язується здійснити 100% оплату договірної вартості роботи, встановленої п.2.1. договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Дата отримання коштів від замовника, є датою зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

Відповідно до ідентифікаційної картки 06.09.2011р. замовником отримано рахунок-фактуру, комплект договірної документації та перелік документів, необхідних для проведення експертизи, про що міститься відповідне зазначення на вищевказаній картці.

Отже, кінцевий термін здійснення оплати виконаних робіт за Договором становить 12.10.2011р. Проте у вищевказаний термін замовник не оплатив виконані роботи, внаслідок чого з 13.10.2013р. у останнього перед виконавцем виникла заборгованість у розмірі 2323,82грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 2323,82грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 92,06грн. за період з 13.10.2011р. по 05.02.2013р., інфляційні втрати у розмірі 2,32грн. за період з жовтня 2011р. по січень 2013р., штраф в сумі 162,66грн.

Відповідно до п.5.5. Договору за порушення сторонами строків виконання своїх зобов'язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості роботи, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування позивачем до відповідача міри відповідальності у вигляді штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума є вірною, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 162,66грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період визначений позивачем, який не суперечить приписам чинного законодавства, суд зазначає, що у вказаному розрахунку позивачем невірно визначено суму вищевказаного нарахування. Здійснивши перерахунок 3% річних самостійно за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за період з 13.10.2011р. по 05.02.2013р. на суму 2323,82грн. судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 91,87грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за період визначений позивачем, який не суперечить приписам чинного законодавства, судом встановлено, що сума вищевказаного нарахування є вірною, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2,32грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», м.Донецьк до відповідача, Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про стягнення основного боргу в сумі 2323,82грн., 3% річних у розмірі 92,06грн., інфляції в сумі 2,32грн., штрафу в сумі 162,66грн. задовольнити частково.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області (83023, м.Донецьк, вул.Ходаковського, б.10, ідентифікаційний код 23312222) на користь Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» (83015, м.Донецьк, вул.Челускінців, буд.167А, ідентифікаційний код 23182908) суму заборгованості у розмірі 2323,82грн., 3% річних у розмірі 91,87грн., інфляційні втрати у розмірі 2,32грн., штрафу у розмірі 162,66грн., судовий збір у розмірі 1720,37грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 01.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 04.04.2013р.

Суддя Сич Ю.В.