Рішення № 30490947, 11.03.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1801/13- ц

Провадження №2/761/3058/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді: Мальцева Д.О.,

при секретарі: Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про примусове стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідача КС «Український фінансовий союз», в якому просить суд: стягнути на свою користь з відповідача суму боргу (внесок з відсотками, збитки від інфляції, штрафні нарахування при простроченні виконання зобов'язань, неустойка і відшкодування збитків та моральної шкоди) за Свідоцтвом про внесення додаткового пайового внеску від 30.07.2008 року в розмірі 36 458,85 грн.; суму боргу (внесок з відсотками. Збитки від інфляції, штрафні нарахування при простроченні виконання зобов'язань, неустойка і відшкодування збитків та моральної коди) за Свідоцтвом про внесення додаткового пайового внеску від 18.09.2008 року в розмірі 29 908,22 грн.; суму боргу (внесок з відсотками, неустойка і відшкодування збитків та моральної шкоди) за Договором № Ф1 - 4248 від 23.01.2009 в розмірі 378 531,48 грн.; суму боргу (внесок з відсотками, неустойка і відшкодування збитків та моральної шкоди) за Додатковою угодою №ГО-23 від 23.04.2009 до Договору № Ф1 - 4248 в розмірі 35 669,31 грн., що разом становить 480 567,86 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним, як членом КС «Український фінансовий союз», 30 липня 2008 року, позивач вніс в касу Спілки 12000,00 грн. строком на 12 місяців.

Відповідно до п. 8 Свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску, 30.07.2009 року відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 12 000,00 грн. і прибуток у розмірі 24% річних, який становить - 2880,00 грн., а разом внесок і прибуток - 14880,00 грн. Вказані кошти відповідач не сплатив.

18 вересня 2008 року, позивач вніс в касу Спілки 10000,00 грн. строком на 12 місяців.

Відповідно до п. 8 Свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску, 18.09.2009 року, відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 10000.00 грн. і прибуток у розмірі 25% річних, який становить 2500,00 грн., а разом внесок і прибуток - 12500,00 грн. Зазначених коштів відповідач не сплатив.

23 січня 2008 року, позивач вніс в касу Спілки 100000,00 грн., строком на 12 місяців.

Відповідно до п. 1.3, п. 2.6 і п. 2.7 Договору № Ф1 -4248, 23.01.2010 року, відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 100000,00 грн. і прибуток у розмірі 30% річних, який становить - 30000,00 грн., а разом внесок і прибуток - 130 000,00 грн. Зазначені кошти відповідач не сплатив.

23 квітня 2010 року, позивач вніс в касу Спілки 10000,00 грн., строком на 9 місяців.

Відповідно до п. 2.4. Додаткового договору № ГО-23 і п. 1.3, п. 2.6, п. 2.7 Договору № Ф1-4248, 23.01.2010 р., відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 10000,00 грн. і прибуток у розмірі 30% річних, який за 9 місяців становить - 2250,00 грн., а разом внесок і прибуток - 12 250,00 грн. Зазначені кошти відповідач не сплатив.

Після закінчення строків залучення грошових внесків за вказаними Свідоцтвами та Договорами, позивач звертався до відповідача, з проханням виключити його із Спілки та виплатити всі вкладені кошти і відсотки, але відповідач з позивачем не розрахувався, мотивуючи відсутність коштів, у зв'язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов повністю задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Оскільки, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 30 липня 2008 року, позивач вніс в касу Спілки 12000,00 грн. строком на 12 місяців. (а.с. 7,9).

Відповідно до п. 8 Свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску, 30.07.2009 року відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 12 000,00 грн. і прибуток у розмірі 24% річних, який становить - 2880,00 грн., а разом внесок і прибуток - 14880,00 грн.

18 вересня 2008 року, позивач вніс в касу Спілки 10000,00 грн. строком на 12 місяців. (а.с. 10,12).

Відповідно до п. 8 Свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску, 18.09.2009 року, відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 10000.00 грн. і прибуток у розмірі 25% річних, який становить 2500,00 грн., а разом внесок і прибуток - 12500,00 грн.

23 січня 2009 року, позивач вніс в касу Спілки 100000,00 грн., строком на 12 місяців. (а.с. 13,14).

Відповідно до п. 1.3, п. 2.6 і п. 2.7 Договору № Ф1 -4248, 23.01.2010 року, відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 100000,00 грн. і прибуток у розмірі 30% річних, який становить - 30000,00 грн., а разом внесок і прибуток - 130 000,00 грн.

23 квітня 2010 року, позивач вніс в касу Спілки 10000,00 грн., строком на 9 місяців. (а.с. 15,16).

Відповідно до п. 2.4. Додаткового договору № ГО-23 і п. 1.3, п. 2.6, п. 2.7 Договору № Ф1-4248, 23.01.2010 р., відповідач зобов'язаний був повернути внесок - 10000,00 грн. і прибуток у розмірі 30% річних, який за 9 місяців становить - 2250,00 грн., а разом внесок і прибуток - 12 250,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами повернути йому депозитні вклади та нараховані відсотки за свідоцтвами та договорами, але грошові кошти повернені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за свідоцтвами та укладеними між сторонами договорами не виконав, а тому, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кошти підлягають частковому задоволенню.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме стягненню з відповідача підлягає заборгованість за свідоцтвом від 30.07.2008 року - 19109,18 грн., свідоцтвом від 18.09.2008 року - 15938,70 грн., договором та додатковою угодою 142250 грн., а всього 177297,88 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1772,97 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 319, 321, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 23 Закону України «Про кредитні спілки», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» (ідентифікаційний код 33637777) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за свідоцтвом від 30.07.2008 року - 19109,18 грн., свідоцтвом від 18.09.2008 року - 15938,70 грн., договором та додатковою угодою 142250 грн., а всього 177297,88 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Український фінансовий союз» (ідентифікаційний код 33637777) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1772 грн. 97 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: