Рішення № 30490617, 03.04.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2-2374/12

Провадження № 2/427/151/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2013р.

Свердловській міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Новосьолової ГМ., при секретарі Вобліковій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська справу за позовною заявою ПАТ -А-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором кредиту з відповідача ОСОБА_1 Відповідно до укладеного договору № АСLАКС20910084 від 21.07.2008 року ОСОБА_1 (далі - Боржник) 21.07.2008 року отримав кредит у розмірі 15180,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.07.2011 року.

Згідно умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором боржник станом на 15.03.2011 року має заборгованість 172409,10 грн., яка складається з наступного:

15180,00 грн. - заборгованість за кредитом;

2147,19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

4645,08 грн. - заборгованість по комісії"за користуванням кредитом;

141750,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг:

500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

8186,15 грн. - штраф (процентна складова). Розрахунок суми заборгованості додається.

Відповідно до довіреності №2296 від 02.12.2009 року ПАТ А-Банк уповноважує ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі його уповноважених працівників подавати, підписувати, пред'являти, та підтримувати позови, у тому числі цивільні позови у кримінальних справах, скарги, клопотання, пояснення, заяви та інші процесуальні документи; представляти інтереси ПАТ А-Банку у всіх органах державної влади, перед фізичними особами, в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, третейських судах, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, в інших судах, що створюються та діють за законодавством України, з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, цивільного позивача, кредитора, заявника, стягувача. Заяву подається від імені ПАТ А-Банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі його уповноваженого представника.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ А-Банку:

заборгованість у розмірі 172409,10 грн. за кредитним договором № АСLАКС20910084 від 21.07.2008 року, судові витрати у розмірі 1700,00 грн. судовий збір та 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

У судовому засіданні представник ПАТ А- Банк позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позові, наполягала на їх задоволенні, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні, оголосив письмові заперечення, в яких вказав, що у зв'язку з тим, що у відношенні до нього з боку працівників ПАТ КБ - А-банк були шахрайські дії, внаслідок яких він, підписавши договір споживчого кредиту, не отримав ні грошей, ні товару, вважає цей договір нікчемним. В 2010 році він давав показання свідка у рамках кримінальної справи. На жаль, працівники Ленінського РО УМВД в Луганській області не попередили його про час та місце розгляду кримінальної справи, яка стосувалась групи осіб, які шахрайськими способами пропонували підписати споживчий договір, самі отримували гроші чи товар. До того ж, він неодноразово звертався з заявами до правоохоронним органів по факту шахрайства, але йому відмовляли у відкритті кримінальної справи, посилаючись на відмову банку надати документи. Банк, в свою чергу також ігнорував його звернення щодо проведення службового розслідування та надання матеріалів справи споживчого кредиту. Відповідно до ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недотримання в момент його здійснення стороною вимог правомірності правочину (ст. 203 ЦК): Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства і мораль ним принципам суспільства Особа, яке вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. З цих підстав правочин може вважатися недійсним, якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин) або визнаватися недійсним у су-довому порядку (оспорюваний правочин). У зв'язку з тим, що його підпису під кредитним договором та умовами надання споживчого кредиту нема, цей договір є нікчемним. Відповідач пояснив, що він ніколи не працював на ЧП «Ларос», не отримував від позивача ні грошей, ні товару, тому не вважає себе боржником, що ніякого договору він з банком не підписував, меблі він не отримував, звертався в міліцію з заявою, про що було відмовлено у порушенні кримінальної справи по його заяві, банку довідку про роботу в ЧП «Ларос» він не надавав, ніяких банківських документів не підписував.

При дослідженні у судовому засіданні матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справі за № 18478 за заявою ОСОБА_1, та оголошення пояснень ОСОБА_1 , які він надавав у Ленінському РВЛМУ ГУМВС06.12.2011 р.(а.с.99-100), та вказував, що він укладав договір кредиту 21.07.2008 р., пояснень ОСОБА_2 в Жовтневому РВ ЛМУ ГУМВС (а.а.с105-106), рапорту о/у СУР Жовтневого РВ Белецького Р.Г., останній пояснив, що він був у стані алкогольного сп'яніння, коли підписував кредитний договір.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала, підтримала заперечення відповідача , вказала, що ніякого договору ОСОБА_1 з банком не підписував, меблі він не отримував, вважає дії позивача незаконними.

Суд, вислухавши сторони, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, які надані сторонами у судове засідання вважає, що позовні вимоги ПАТ - А- Банк підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 60 ЦПК України

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Кредитним договором одностороння зміна його умов не передбачена.

Згідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З заяви ОСОБА_1 на а.с. 8 вбачається, що він заповнив заяву, вказав свої персональні дані, підписав її.

В судовому засіданні були досліджені матеріали № 18478 Жовтневого РВ УМВС по відмову у порушенні кримінальної справи по факту повідомлення ОСОБА_1, та у порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 190 КК України було відмовлено.

При дослідженні у судовому засіданні матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справі за № 18478 за заявою ОСОБА_1, останній пояснив, що він був у стані алкогольного сп'яніння, коли підписував кредитний договір. Сторонам було роз'яснено, що рішення по справі буде постановлено на основі тих доказів, які надали сторони у судове засідання.

Згідно з кредитним договором на а. с. 8 - 10 банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунки торгівельно-сервісному підприємству, страховій компанії на поточний рахунок позичальника. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в заяві позичальника, написанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним відсотковим ставкам. Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, оплаті відсотків, винагороди в обумовлені у заяві строки.

Згідно до кредитного договору ОСОБА_1 21.07.2008 року отримав кредит у розмірі 15180,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.07.2011 року.

З копії розрахунку на а. с. 6 убачається, що ОСОБА_1 станом на 15.03.201 1 року має заборгованість 172409.10 грн., яка складається з наступного: 15180,00 грн. заборгованість за кредитом- 2147,19 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 4645,08 грн.- заборгованість по комісії за користуванням кредитом 141750,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3. умов та правил надання банківських послуг:- 500,00 грн. штраф (фіксована частина)- 8186,15 грн. штраф (процентна складова).

Згідно з листом А- Банку від 02.02.2012 р. звернення ОСОБА_1 за № 6089 від 27.01.2012 р. та за № 8142 від 12.03.2012 р, було розглянуто банком, та надана відповідь.(а.с.76,77).

З наданої відповідачем копії трудової книжки на його ім'я, вбачається, що запис в ній зроблена з 25.09.2007 р., але ж заповнена вона 01.09.2000 р. (а.с.78).

З довідки ЧП «Ларос» без дати на а.с.80 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює на посаді менеджера на підприємстві з 11.03.2006 р., та його заробітна плата з січня по червень складає: нараховано 21000,00 грн., отримано: 17115,00 грн., але ж доказів щодо спростування факту роботи в ЧП «Ларос», відповідач у судовому засіданні не довів. В анкеті позичальника ОСОБА_1 в розділі «Інформація про трудову діяльність та доходи», відповідач вказав місце роботи саме ЧП «Ларос», посада - менеджер.(а.с.7).

З рахунку - фактури № 102 на а.с. 81, де отримувачем вказаний ОСОБА_1, вбачається, що шафа купе «Стерх», м'який куточок «Ольга плюс» всього на суму 23000грн. отриманий, є підпис та вказано: товар получен, притензий нет».

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти того, що він підписував рахунок - фактуру та отримував вказаний товар, але доказів щодо неотримання вказаного товару та підпису рахунку - фактури, суду не надав.

Суд вважає, що відповідачем не надано суду доказів щодо того, що він не укладав кредитний договір з банком, та що він не отримував кредит.

Па підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ в сумі 120 гривен. на користь позивача, оскільки позивачем при подачі позову згідно квитанції на а.с.18 було сплачено вказану суму судових витрат.

На підставі ст. ст. 525,625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ -Акцент - Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ -А- Банку(код СДРПОУ 14360080. р/р № 29090829000010заборгованість у розмірі 172409, 10 грн., за кредитним договором № ACLARC 20910084 від 21.07.2008 р, а також судові витрати у сумі 1700,00 грн., судовий збір у розмірі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: