Справа № 406/1101/13
Провадження № 2/406/652/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2013 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Колядова В.Ю.
при секретарі Помогаловій І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про відшкодування збитків за порушення виконання грошового зобов'язання,
В С Т А Н О В И В:
11.02.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на слідуючи обставини.
01.12.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір № НОМЕР_3 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий» № 647601, згідно якого ОСОБА_1 був внесений вклад в розмірі 66000,00 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору депозиту відповідач прийняв зазначену грошову суму і зобов'язався виплатити йому суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному даним договором. Строк дії договору депозиту становив 3 місяці від дати вкладу та сплинув 01.03.2009 року. Після закінчення строку дії договору депозиту відповідач вклад не повернув та нараховані проценти не виплатив.
Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 18.09.2009 року по справі № 2-1719/09 з відповідача було стягнуто на його користь 66000 грн. депозитного вкладу. Лише 07.11.2012 року на виконання зазначеного рішення суду на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві зараховані грошові кошти в повному обсязі.
Таким чином, відповідачем в період з 01.03.2009 року по 07.11.2012 року був порушений строк виконання грошового зобов'язання за договором депозиту на суму 66000,00 грн. Враховуючи, що строк прострочення сплати суми боргу за договором депозиту почався 01.03.2009 року, відповідач зобов'язаний сплатити йому збитки відповідно до встановленого індексу інфляції, а саме 14256,00 грн. , та 3 % річних від простроченої суми за цей період у розмірі 7301,59 грн.
За таких обставин, він звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 21557,59 грн. в якості відшкодування збитків за порушення виконання грошового зобов'язання та судові витрати по справі в розмірі 500,00 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «КБ «Надра» - Крамаренко Я.Г. у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 42) та надала письмові заперечення проти позову (а.с. 30-34). Згідно яких вона посилається на те, що в період з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року та з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто протягом дії мораторію не нараховуються фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами, тому вона вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних витрат і 3 % річних від простроченої суми є безпідставними. Також вона вважає, що застосування до правовідносин, які виникають під час здійснення виконавчого провадження, правових норм, які стосуються прострочення грошового зобов'язання, є необґрунтованим. Представник банку просила в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.12.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір № НОМЕР_3 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий» № 647601 (а.с. 4).
Згідно умов договору ОСОБА_1 передано, а ВАТ КБ «Надра» прийнято грошову суму (вклад) в сумі 66000 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп. строком на 3 місяці. Відповідач зобов'язується виплатити позивачу вклад та проценти на умовах та в порядку, визначеному договором. Процентна ставка по вкладу встановлювалася у розмірі 19,3 % річних.
Відповідно до п. 1.2 договору, позивачу відкривався вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що вкладник ОСОБА_1 за домовленістю з банком вносить кошти на вкладний рахунок готівкою або перераховує з поточного рахунку вкладника № НОМЕР_2, відкритого в рамках даного пакету послуг.
Зазначений поточний рахунок відкрито позивачу на підставі заяви про відкриття рахунків та підтвердження про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра» від 01.12.2008 року.
Відповідно до п. 3.4.5 договору, ВАТ КБ «Надра» зобов'язувався повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
Відповідно до п. 4.4 договору, оплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно шляхом перерахування суми процентів на рахунок. Відповідачем щомісячно перераховувалися відповідні суми нарахованих процентів за вкладом ОСОБА_1 на поточний рахунок, кошти з якого позивач отримав. Так, станом на 15.09.2009 року позивачем отримано з його поточного рахунку 3103 грн. 12 коп. (а.с. 5 звор.стор.)
Строк дії договору сплинув 01.03.2009 року.
Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 18.09.2009 року по справі № 2-1719/09 з відповідача було стягнуто на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу 66000,00 грн., моральну шкоду 1000,00 грн. (а.с. 5-6).
Дане рішення суду оскаржено в установлений законом строк не було, тому воно набрало законної чинності.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх підприємств, установ, організацій та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд, обґрунтовуючи задоволення позову в частині стягнення 3 % річних за неправомірне користування грошима, інфляційних втрат, звернув увагу на ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахункам, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за не невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
В той же час, ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, якій полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Отже, розмір збитків, завданих ОСОБА_1, відповідно до встановленого індексу інфляції за період з 01.03.2009 року по 07.11.2012 року складає 14256,00 грн.
Три проценти річних від простроченої суми за вищевказаний період становить 7301,59 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно з'ясовує обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має право визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Отже, за усіх обставин позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України є непорушними.
Частиною 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Ст. 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2010 року (а.с. 18) було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1719/09 від 19.01.2010 року та боржнику (ВАТ «КБ «Надра») був даний добровільний 7-денний строк для виконання даного рішення.
04.06.2010 року зазначена постанова була направлена сторонам (вих. Ш-12998-25/13) (а.с. 17).
04.02.2011 року здійснено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
07.11.2012 року ПАТ «КБ «Надра» перераховано на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві грошові кошти в повному обсязі (а.с. 7). Про причини невиконання в строк виконавчого документа, відповідач жодних пояснень не надав.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем наданий договір про надання правової допомоги від 01.02.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.02.2013 року (а.с. 8-9), згідно яких ОСОБА_1 дійсно сплатив ОСОБА_3 500,00 грн. (а.с. 47).
З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача є переконливими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 629, 1066, 1068, 1074 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про відшкодування збитків за порушення виконання грошового зобов'язання, задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти в розмірі 21557 (двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 59 коп., в якості відшкодування збитків за порушення виконання грошового зобов'язання, та судові витрати по справі в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», код ЄДРПОУ 20025456, на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя В.Ю. Колядов
Судове рішення № 30489534, Алчевський міський суд Луганської області було прийнято 01.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 406/1101/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: