Постанова № 30486887, 08.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2013 року 11:45 № 826/2399/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 12.03.2013 року,

Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва

до

Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»

про

стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2,-

вимога про що у позовній заяві ґрунтується на: викладених у позові обставинах; наявних в матеріалах справи розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за III та IV квартали 2012 року з доказами їх вручення відповідачу, які є формою рішення на підставі яких заявлено вимогу про стягнення грошових коштів; акті звірення розрахунків нарахування та відшкодування коштів на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 10.08.2012 з доказами його вручення відповідачу; математичному розрахункові спірної суми заборгованості, заяві позивача від 05.11.2013 р. № 3771/02 про врахування часткової сплати відповідачем заборгованості у розмірі 12150,47 грн. (згідно платіжних доручень № 379 від 25.01.2013 р. на суму 5337,35 грн.; 449 від 25.02.2013 р. на суму 6813,12 грн.) та зменшення у зв’язку з цим розміру позовних вимог до 96 973,74 грн.

Керуючись положеннями статті 46 Конституції України, статей 1, 3, 14 (п.1), 15, 17, 23, 58, 73, пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п/п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо списку № 2); абзацом 1 ст. 1, абзацом 4 п. 1 ст. 2, абзацом 3 п. 1 ст. 4 та статтею 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція); Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011,

а також п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,

враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.09.2012 р. по справі № 21-293а12 (номер в ЄДРСР 26457792) щодо застосування норм матеріального права у справах зазначеної категорії,

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та оцінивши заперечення відповідача,

суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв’язку з чим надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

При цьому, відносно доводів відповідача щодо необхідності застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 1 ч. ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є об'єктом оподаткування для цілей нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка застосовується з урахуванням приписів п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до категорії страхових внесків віднесено і збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який застосовується з урахуванням приписів п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки (не сплачених своєчасно страхових внесків), пені та штрафів не застосовується. А відтак, враховуючи те, що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, об’єктом оподаткування яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, належать до категорії страхових внесків, строк давності щодо стягнення яких не застосовується, доводи відповідача щодо необхідності застосування строків давності є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція з приводу відсутності законних підстав застосування строку давності щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.08.2011 по справі № К-5183/09 (номер в ЄДРСР 18208897).

На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами, ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» (код ЄДРПОУ 33056977, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-А) на користь Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 26063587, адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 26-А) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 96 973,74 грн. (дев’яносто шість тисяч дев’ятсот сімдесят три гривні 74 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін