Ухвала суду № 30484584, 04.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10912/12/0170/13

04.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-10912/12/0170/13 за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 22.11.12

за позовом Державного підприємства "Старокримське лісомисливське господарство" (вул.Р.Люксембург,41,Старий Крим,Кіровський район, Автономна Республіка Крим,97345)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 0000852201,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Старокримське лісомисливське господарство" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 0000852201.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року позов Державного підприємства "Старокримське лісомисливське господарство" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2012 № 0000852201, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 06.08.2012 № 0000852201, № 0000842201.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судове засідання 04.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство "Старокримське лісомисливське господарство" 06.12.1994 зареєстроване рішенням виконавчого комітету Кіровської районної ради АРК як юридичну особу, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АОО №544963.

З 14.08.2012 по 20.08.2012 на підставі наказу від 10.08.2012 №694 та згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором проведена позапланова виїзна документальна перевірка державного підприємства "Старокримське лісомисливське господарство" з питань підтвердження господарсько-правових відносин з КП "Альянс" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманий від КП "Альянс" у період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

Під час перевірки відповідачем були досліджені первинні документи надані ДП "Старокримське лісомисливське господарство" - господарські договори, податкові накладні на придбання товарів (робіт, послуг) реєстри отриманих податкових накладних, фінансово-господарськи документи, що підтверджують передачу товарів, виконаних робіт (видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт), журнали-ордери по рахунку 631, акти про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків УП "Альянс", інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів", "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України- комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) встановлено взаємовідносини з КП "Альянс" за період з 01.01.2009 по 30.09.2011.

За результатами якої був вкладений акт від 28.08.2012 №1032/2201/00992289, в якому встановлено порушення:

- підпунктів 5.2.1., 5.3.9., 8.1.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 44.1., підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, у результаті занижений податок на прибуток на загальну суму 2019,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року по терміну сплати 19.11.2009 у сумі 625,00 грн., за 3 квартал 2010 року по терміну сплати 19.11.2010 у сумі 723,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року по терміну сплати 19.11.2011 у сумі 671,00 грн.;

- підпунктів 3.1.1., 7.4.1., 7.4.5., 7.7.1., Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1., 198.3., 198.6 статті 198, підпункту 200.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1663,00 грн., у тому числі за вересень 2009 року у сумі 500,00 грн. по терміну сплати 30.10.2009, за жовтень 2010 року у сумі 580,00 грн. по терміну сплати 30.10.2010, за вересень 2011 року у сумі 583,00 грн. по терміну сплати 30.102.2011 по взаємовідносинам з контрагентом КП "Альянс".

На підставі акту перевірки 6 серпня 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №0000852201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2078,75 грн.;

2) №0000842201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2523,75 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2019,00 грн. є необґрунтованим.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ).

Згідно з підпунктом 7.5.1. статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.4.1. статті 7 Закону про ПДВ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Перевіркою формування податкового кредиту ДП "Старокримське ЛМГ" встановлено його декларування у сумі 239298,00 грн., та його завищення у сумі 1663,33 грн. у тому числі за вересень 2009 року у сумі 500,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 580,00 грн., за вересень 2011 року у сумі 583,00 грн.

Основними видами господарської діяльності позивача, що здійснювалась у період, що підлягав перевірки є надання послуг у лісовому господарстві, мисливства, одержання продукції лісового господарства, виробництва інших виробів з деревини та інших. Для здійснення господарської діяльності з надання послуг тимчасового розміщення (проживання) на період з 09.02.2009 по 09.02.2012 позивачем отриманий сертифікат відповідності серія ВВ №304912.

Судом першої інстанції встановлена наявність в ДП "Старокримське ЛМГ" нерухомого майна:

будівлі контори 1974 року побудови з підвалом, сараєм, брамами, хвірткою, огорожею,

будинку мисливця 1998 року побудови,

комплексу будівель та споруд 1987, 1994 років побудови, у тому числі котельної з прибудовою, гаражу з прибудовою, ремонтно-механічною майстернею, столярного цеху інші.

Зазначені приміщення використовуються платником податків з метою ведення господарської діяльності - надання послуг у лісовому господарстві, послуг тимчасового розміщення.

Інвентарними картками обліку основних засобів підтверджена наявність в платника податків устаткування: вентилятору 1993 року виробу, станку К-40 універсального 1992 року виробу, деревино оброблювальних станків 1991 року виготовлення ЦТР -100, ЦМ-120, станків заточних 1991 та 1985 року виробу ЛВ-116, пилорами стрічкової ЛП-428 2002 року виробу, станку круглопилочного 1955 року виробу, станку 2м-112 1986 року виробу, циклону Ц-950 1974 року виробу, станку фугувального 1968 року виробу, фрезерного станку 1980 року виробу.

За технічними характеристиками вказане електрообладнання призначене для виконання всіляких токарних робіт, для прямолінійного подовжнього розпилювання дощок і бруса на дошки обрізів, для прямолінійного стругання (фугування) заготовок по пласті або кромках, для механічного уловлювання деревних відходів (стружки, тирса, пил), тобто безпосередньо для обробки деревини.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.1998 №4 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" з метою безпечної експлуатації електроустановок керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ); забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

З метою проведення поточного профілактичного випробування та вимірювання ДП "Старокримський ЛМГ" уклало договори з КП "Альянс" від 08.09.2009 на проведення робіт з профілактичного вимірювання електрообладнання, від 01.10.2011 на надання послуг з профвимірювання електрообладнання, від 01.09.2011 на виконання лабораторних вимірювань електрообладнання.

Колективне підприємство "Альянс" зареєстровано виконавчим комітетом Симферопольської міської ради (ідентифікаційний номер 32468182), на виконання умов Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 №113/98-ВР, ним було отримано свідоцтво про атестацію на проведення вимірювань в сфері розповсюдження державного метрологічного нагляду 109-09 РЕ на строк з 29.07.2009 по 29.07.2012, що видане ДП "Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

За таких підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДП "Старокримський ЛМГ" уклало договори з належним суб'єктом відповідного виду господарської діяльності, з визначеною і офіційно підтвердженою уповноваженим органом готовністю до проведення метрологічних робіт.

Під час укладання договорів сторонами підписувалися довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, відомості про договірну ціну, акти приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, відомості про ресурси, розрахунок загальновиробничих витрат, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів. Фактичне виконання робіт КП "Альянс" підтверджено технічними звітами з профілактичних вимірів електрообладння ДП "Старокримський ЛМГ", протоколами вимірювань опори розтікання на основних заземлітелей і заземленнях магістралей і устаткування.

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані податкові накладні від 09.09.2009 №3428 на загальну суму 3000,00 грн. у тому числі ПДВ 500,00 грн. від 19.10.2010 №3492 на загальну суму 3480,00 грн., у тому числі ПДВ 580,00 грн., від 01.09.2011 №11 на загальну суму 3500,00 грн., у тому числі ПДВ 583,33 грн.,

Оплата за виконані роботи була проведена у повному обсязі безготівковим шляхом.

Позивачем до складу податкового кредиту вересня 2009 року включено 500,00 грн., жовтень 2010 року включено 580,00 грн., вересень 2011 року включено 583,00 грн. за операціями з КП "Альянс".

Згідно інформаційної бази ДПА України (http://sts.gov.ua/anulir) на момент виконання робіт на користь ДП "Старокримський ЛМГ" КП "Альянс" було зареєстроване платником податку на додану вартість до 11.04.2012, моменту анулювання свідоцтва за ініціативою податкового органу.

Таким чином на момент видання податкових накладних постачальник був платником податку на додану вартість та ДП "Старокримський ЛМГ" правомірно включило вказані суми до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Також витрати з придбання послуг від КП "Альянс" включено ДП "Старокримський ЛМГ" до складу валових витрат за 3 квартал 2009 року у сумі 2500,00 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 2900,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 2916,67 грн.

Платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон про прибуток).

Платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону.

Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями.

Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств з 01.01.2011 визначений розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, шо витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Перевіркою формування податку на прибуток по взаємовідносинам з КП "Альянс" за період з 01.01.2009 по 30.09.2011 встановлено безпідставне включення до складу валових витрат за 3 квартал 2009 року у сумі 2500,00 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 2900,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 2916,67 грн.

Судова колегія приходить до висновку, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товар) суд вважає висновки податкового органу необґрунтованим.

Податковий орган застосовує матеріали зустрічної звірки, робить висновок що всі операції з надання послуг за участю КП "Альянс" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки КП "Альянс" має ознаки фіктивного підприємства.

Проте обставини фіктивного підприємства можуть бути доведені лише обвинувальним вироком, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку..

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків КП "Альянс" є неприпустимим доказом, а тому є необґрунтованим донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2019,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.12 у справі № 2а-10912/12/0170/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна