Постанова № 30484329, 01.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 5015/4579/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

при секретарі судового засідання Бокало Н.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Кротов В.Є (довіреність №13/1-5 від 03.01.2013р.);

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" №247 від 30.01.2013 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013р.

у справі № 5015/4579/12 (суддя Мазовіта А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", с. Зарічне

до Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич

про стягнення 11 918 грн. 43 коп.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. в склад колегії для розгляду справи № 5015/4579/12 замість суддів Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. введено суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. з підстав, викладених у ньому.

Заяв про відвід складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не поступало.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.01.2013р. у справі №5015/4579/12 (суддя Мазовіта А.Б.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" до Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" про стягнення 11 918 грн. 43 коп., з яких 11 000 грн. 00 коп. основний борг, 353 грн. 36 коп. втрати від інфляції та 565 грн. 07 коп. 3% річних, задоволено повністю.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором абонентського обслуговування котельні №со-0101/62 від 01.01.2009р. у розмірі 11 000 грн. 00 коп. повністю підтверджується поданими позивачем та долученими до матеріалів справи доказами (копіями актів здачі-приймання виконаних робіт). Вказана сума боргу відповідачем не спростована, а нараховані позивачем за порушення строків оплати вартості наданих послуг 353 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 565 грн. 07 коп. 3% річних підставні і підлягають до стягнення.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вих.№247 від 30.01.2013 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у зв'язку з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, зокрема, що місцевий господарський суд безпідставно не врахував заяву відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки, з врахуванням умов п. 3.3. договору №со-0101/62 від 01.01.2009р., відповідач повинен був перераховувати вартість сервісного обслуговування котельні щомісячно до 25 числа поточного місяця на підставі актів виконаних робіт. Таким чином, на думку скаржника, право вимоги у позивача виникало 26 числа кожного місяця 2009р.

Оскільки позовна заява була подана до Господарського суду Львівської області 31.10.2012р., то позивач, на думку апелянта, пропустив строк загальної позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з січня по жовтень 2009р. включно, а тому місцевий господарський суд, з врахуванням вимог ст. 267 ЦК України, незаконно задоволив позов та стягнув з відповідача суму заборгованості в розмірі 11 918 грн. 43 коп.

Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" подало відзив на апеляційну скаргу, без номера від 07.03.2013р., в якому заперечує вимоги апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013 року залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів"- без задоволення. Покликається на те, зокрема, що твердження відповідача щодо прив'язки виконання грошового зобов'язання за договором №со-0101/62 від 01.01.2009р. до 25 числа поточного місяця на підставі акта здачі-прийняття виконаних робіт і суми, зазначеної в акті, не відповідає умовам договору. Відтак вважає, що посилання апелянта на пропуск позовної давності є безпідставним.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2013р.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р.

В судовому засіданні 11.03.2013р. колегією суддів у складі: суддя доповідач Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В у справі №5015/4579/12 було оголошено перерву до 01.04.2013р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Новосад Д.Ф. та перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. в склад колегії для розгляду справи № 5015/4579/12 замість суддів Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. введено суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В., розгляд справи розпочато спочатку, відповідно до роз'яснень, викладених у п. 91 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. (з наступними змінами та доповненнями).

Заяв про відвід складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не поступало.

В судове засідання 01.04.2013р. прибув представник позивача.

Відповідач участі уповноваженого представника в даному судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Враховуючи те, що скаржник належним чином (під розписку) повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак не був позбавлений конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а також висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013р. у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що 01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" (далі - виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (далі - замовник) було укладено договір №со-0101/62 абонентського обслуговування котельні (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснювати абонентське сервісне обслуговування котельні ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" у м. Дрогобич.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість абонентського сервісного обслуговування обладнання визначається в залежності від кількості одиниць і потужності обладнання, а також видів технічного обслуговування і становить 12 000 грн. 00 коп. у період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

Згідноз п. 3.3. договору замовник перераховує виконавцю суму, що вказана в п. 3.1. на протязі 12-ти місяців шляхом безготівкового переказу до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п.7.1. договору термін його дії встановлено з 01.01.2009р. до 31.12.2009р.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по абонентському обслуговуванню котельні на загальну суму 11 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відтисками печаток ТзОВ "Енергозберігаючі технології" та ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" без жодних застережень, а саме: №ОУ-0130/03 від 30.01.2009р., №ОУ-0203/23 від 03.02.2009р., №ОУ-0302/09 за березень 2009р., №ОУ-0424/13 за квітень 2009р., №ОУ-0525/21 за травень 2009р., №ОУ-0624/21 за червень 2009р., №ОУ-0724/21 за липень 2009р., №ОУ-0825/21 за серпень 2009р., №ОУ-0924/21 за вересень 2009р., №ОУ-1026/21 за жовтень 2009р., №ОУ-1126/24 за листопад 2009р.

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 11 000 грн. 00 коп. не виконав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" скерувало на адресу Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" претензію-вимогу, вих. №48-к від 03.02.2011р., про оплату заборгованості по договору №со-0101/62 від 01.01.2009р.

Вказана претензія-вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, що і слугувало підставою для звернення до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення 11 000 грн. 00 коп. боргу за договором абонентського обслуговування котельні №со-0101/62 від 01.01.2009р., 353 грн. 36 коп. втрат від інфляції та 565 грн. 07 коп. 3% річних, нарахованих на суму основного боргу.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по договору №со-0101/62 від 01.01.2009р., з врахуванням умов договору та вимог ст. 625 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором,

Тобто, за договором про надання послуг оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт за січень - листопад 2009р. підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" свої зобов'язання за договором абонентського обслуговування котельні №со-0101/62 від 01.01.2009р. виконало у повному обсязі, а Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів" порушило взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг, в результаті чого заборгувало перед позивачем 11 000 грн. 00 коп.

Відповідач, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором №со-0101/62 від 01.01.2009р., не долучив платіжних доручень про її погашення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11 000 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростована, є обґрунтована та підставно задоволена місцевим господарським судом.

Твердження ж скаржника про те, що позивач пропустив строк загальної позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з січня по жовтень 2009р. включно, оскільки відповідач повинен був перераховувати вартість сервісного обслуговування щомісячно до 25 числа поточного місяця на підставі актів виконаних робіт, розцінюється колегією суддів як безпідставне та необґрунтоване, з огляду на наступне.

Пунктами 3.1., 3.3. договору №со-0101/62 від 01.01.2009р. визначено, що вартість абонентського сервісного обслуговування обладнання становить 12 000 грн. 00 коп. у період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. та підлягає оплаті шляхом безготівкового переказу на протязі 12-ти місяців до 25 числа поточного місяця.

Отже, п.3.3. договору викладений сторонами альтернативно. Зокрема, ним не конкретизовано строк та порядок проведення відповідачем оплати за фактично надані позивачем послуги.

Договором не передбачено, що оплата вартості абонентського сервісного обслуговування котельні здійснюється згідно актів виконаних робіт та не встановлено періодичності складання таких актів. Вказаний висновок додатково підтверджується і тим, що в актах виконаних робіт за березень-листопад 2009р. не вказано дат їх складання, а акти здачі-прийняття робіт за січень, лютий, березень та квітень 2009р. підписані генеральним директором Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" та скріплені печаткою товариства без зауважень та жодних застережень 27.04.2009р., а за травень, червень та вересень 2009р. - 22.10.2009р. аналогічно.

Окрім того, місцевим господарським судом перевірено подані позивачем акти здачі-прийняття виконаних робіт згідно з вимогами Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, яка була чинною на момент оформлення актів, і Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та встановлено, що акти здачі-прийняття робіт підписані уповноваженою особою Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" та скріплені печаткою товариства, відтак є належними та допустимими доказами у даній справі. Відсутність ж дати оформлення та вказівки на місце складення цих актів не тягне за собою недійсність таких. Доказів зворотнього відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що на підставі п.3.3. договору відповідач зобов'язаний був сплатити, а позивач мав право вимоги щодо оплати всієї суми вартості наданих послуг протягом січня 2009 р. - грудня 2009 р. включно, але не пізніше 25 грудня 2009 р.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно п. 5 даної статті за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки у позивача виникло право на отримання оплати за надані за договором №со-0101/62 від 01.01.2009р. послуги в розмірі 11000 грн. 00 коп. з 25 грудня 2009 р., строк позовної давності за вимогою про стягнення вказаної суми боргу закінчився 25.12.2012 р., тоді як позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою 01.11.2012 р. Зазначене спростовує доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно та підставно стягнув суму основного боргу в розмірі 11 000 грн.00 коп.

Разом з тим, ч. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, долученого Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" до позовної заяви, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, за період з 15 лютого 2011р. по 31 жовтня 2012р. нараховано відповідачу 536, 07 грн. 3% річних та 353, 36 грн. інфляційних втрат. Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок зазначає, що період прострочення, відповідно до п.3.3. договору, розпочався з 26 грудня 2009р., проте, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу та зважаючи на те, що сторони не звертались до суду із клопотанням про вихід за межі позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 536, 07 грн. 3% річних та 353, 36 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за договором абонентського сервісного обслуговування №со-0101/62 від 01.01.2009р., тобто у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 09.01.2013р. у справі №5015/4579/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" №247 від 30.01.2013 року - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повна постанова складена 5 квітня 2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.