Рішення № 30484245, 04.04.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 рокуСправа № 912/142/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/142/13-г

за позовом: Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "2-ге ім. Петровського", Кіровоградська область, смт. Олександрівка

про стягнення 74 333,52 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Макаренко О.І., прокурор Кіровоградської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері;

від позивача - Куца В.В., довіреність №04-4/119 від 10.01.2012р., завідувач юридичного сектору;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Кіровоградським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подано позовну заяву в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, про стягнення з публічного акціонерного товариства "2-ге ім.Петровського" шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в сумі 74333,52 грн., перерахувавши кошти на р/р 33116331700042 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37964328, код бюджетної класифікації 24062100.

Подання позову мотивовано посиланням на ст. ст. 20, 37, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 2, 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України та зазначено про здійснення відповідачем спеціального водокористування без наявності відповідного дозволу.

Заявою від 04.04.2013 р. прокурор доповнив резолютивну частину позовних вимог після слів: "в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області" словами: "в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Веселівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 213).

Відповідач позов заперечив, вказавши на наступне: в довідці підприємства про об'єм води допущено технічну помилку, а отже розрахунок шкоди є неправильним; Журнал первинного обліку водопостачання під час проведення перевірки не оглядався, тоді як об'єм води по даним Журналу є меншим; Веселівська сільська рада звернулась до відповідача 20.02.2012 р. з клопотанням не зупиняти забір та постачання води для населення; позивачем не встановлено усіх елементів складу цивільного правопорушення (а.с. 35-37, 116-120).

В судовому засіданні 21.03.2013 р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом справи №811/869/13-а про визнання протиправними дій та рішення Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (а.с. 101). В судовому засіданні 25.03.2013 р. представником відповідача подано клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи для дослідження питання - який об'єм води здатен (здатні) забирати насоси підприємства (а.с. 134).

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 21.02., 25.03.2013 р. В судових засідання оголошувалась перерва з 13.03. до 21.03.2013 р. та з 21.03. до 25.03.2013 р.

В судовому засіданні 04.04.2013 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі; клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи заперечено. Представник відповідача в засідання суду 04.04.2013 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомлено. Разом з цим господарський суд враховує, що відповідач належним чином повідомлений про проведення 04.04.2013 р. судового засідання (а.с. 140) та представник відповідача приймав участь в судових засіданнях 21.02., 13.03., 21.03., 25.03.2013 р., де наводив свої заперечення на позов, заявляв клопотання та приймав участь в дослідженні доказів. Явка представника відповідача в судове засідання 04.04.2013 р. обов'язковою не визнавалась. За вказаних обставин, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено позапланову перевірку дотримання публічним акціонерним товариством "2-ге ім.Петровського" вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої встановлено, що відповідач в період з 22.02.2012 р. по 02.01.2013 р. здійснював забір води без дозволу на спеціальне водокористування.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області складено акт перевірки та винесено припис № 7 від 03.01.2013 р., яким, зокрема, зобов'язано ПАТ "2-ге ім. Петровського" отримати до 03.03.2013 р. дозвіл на спеціальне водокористування, завести та вести журнал обліку забраної води по формі ПОД 11, 12, обладнати артезіанські свердловини лічильниками забору води (а.с. 10-21).

Перевірка проведена у присутності посадової особи відповідача, а саме - в.о. директора ПАТ "2-ге ім. Петровського" Баклан О.І., яким підписано акт перевірки та прийнято до виконання названий вище припис.

В день перевірки стосовно посадової особи відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення №003585 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн., який сплачено того ж дня, що підтверджується квитанцією про сплату від 03.01.2013 р. (а.с. 22-26).

На підставі акту перевірки та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 р. за № 767/16783 (зі змінами і доповненнями, затвердженими наказом Мінприроди України № 220 від 30.06.2011р.) Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування. Розмір збитків за наведеним розрахунком склав 74 333,52 грн. (а.с. 28).

При вирішені спору господарський суд враховує, що відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Згідно статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

В силу статей 1, 46, 48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача (ст. 49 Водного кодексу України). Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "2-ге ім. Петровського" є водокористувачем, якому 30.04.2010 р. було видано дозвіл на спеціальне водокористування зі строком дії (з урахуванням продовження дії) до 21.02.2012 р. (а.с. 29-30).

По закінченню строку дії дозволу ПАТ "2-ге ім. Петровського" продовжив здійснювати забір води (спеціальне водокористування), що зафіксовано актом перевірки від 03.01.2013 р. та не заперечуються відповідачем.

Згідно зі статтею 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за №767/16783, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

У відповідності до пункту 1.2. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) здійснюється за формулою, встановленою в пункті 9.1. Методики.

В свою чергу фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (пункт 9.2. Методики ).

З матеріалів справи слідує, що фактичний об'єм води, що використаний відповідачем самовільно без дозвільних документів та який склав 1224 куб. м, визначено на основі довідки підприємства за підписом в.о. директора ПАТ "2-ге ім. Петровського" та скріпленої печаткою від 03.01.2013р. №2 (а.с. 27). Саме на основі даних, зазначених у вказаній довідці, проведено розрахунок шкоди, розмір якої склав 74 333,52 грн.

Посилання відповідача на те, що у названій довідці допущено технічну помилку і згідно Журналу обліку водоспоживання побічними методами за формою ПОД-12 фактичний об'єм забраної води в період з 22.02.2012 р. по 02.01.2013 р. становить 122,4 куб.м, відхиляється господарським судом в силу наступного.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач, на підтвердження викладених у відзиві обставин, надав до справи витяг з Журналу первинного обліку водопостачання побічними методами по формі ПОД-12 (а.с. 45-49). Згідно титульної сторінки такого журналу його ведення розпочато 01.01.2012 р. та у журналі обліковано об'єм води за період з 22.02.2012 р. по 02.01.2013 р. в кількості 128, 4 куб.м.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 27 липня 1998 року N 264 "Про затвердження типових форм первинного обліку" дані журналів первинного обліку є основою для заповнення статистичної звітності за формою N 2-тп (водгосп), складання проектів планів з охорони і раціонального використання водних ресурсів, а також для розрахунків плати за використання води промисловими та сільськогосподарськими підприємствами.

Однак, обліковані у наданому відповідачем Журналі форми ПОД-12 об'єми використаної води не відповідають даним звітності за формою N2-тп (водгосп) та податковому розрахунку плати за користування надрами, що складались ПАТ "2-ге ім. Петровського" та щоквартально надсилались до відповідних органів (а.с. 68-96). Зазначені в Журналі ПОД-12 дані щодо об'ємів використаної води є значно меншими від даних, зазначених самим відповідачем у поданих звітах.

Крім того, під час проведення перевірки інспекторами з'ясовувалось питання щодо ведення на підприємстві Журналу обліку забраної води та було встановлено його відсутність, що зафіксовано в акті перевірки від 03.01.2013 р. та у приписі від 03.01.2013 р. вказано щоб відповідач у строк до 15.01.2013 р. завів журнал по формі ПОД 11 і 12.

Таким чином, матеріалами справи не доведено, що облік забраної відповідачем води в період з 22.02.2012 р. по 02.01.2013 р. склав 122,4 куб.м. Тоді як проведений розрахунок шкоди на основі даних довідки підприємства від 03.01.2013 р. №2 відповідає пункту 9.2. Методики. Об'єм води, на основі якого проведено розрахунок, не перевищує дані, що обліковані у звітах.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди регламентовано статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до наявних у справі матеріалів прокурором і позивачем належним чином підтверджено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні самовільного водокористування, внаслідок чого державі заподіяно шкоду в розмірі 74 333,52 грн., наявність причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіяною державі шкодою. Натомість відповідач не довів відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди.

Клопотання Веселівської сільської ради до ПАТ "2-ге ім. Петровського" з проханням не зупиняти забір і постачання води для населення не звільняє відповідача від обов'язку своєчасно подати клопотання про видачу необхідного дозволу, крім того, відповідач не повідомляє про те, що планував припинити спеціальне водокористування по закінченню строку дії раніше виданого дозволу.

На підставі викладеного, позовні вимоги Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, що заявлені в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, про стягнення з ПАТ "2-ге ім. Петровського" шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 74 333,52 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі від 19.03.2013 р. та про призначення судової експертизи від 23.03.2013 р. відхиляються господарським судом, виходячи з наступного.

Порядок зупинення провадження у справі регламентується ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч.1 якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до зазначеної норми зупинення провадження у справі допускається у випадку, якщо справи є пов'язаними між собою і розгляд однієї унеможливлюється без розгляду іншої. Так, неможливість розгляду справи може бути обумовлена тим, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Відповідач у клопотанні від 19.03.2013 р. просить зупинити провадження у справі до розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом справи №811/869/13-а про визнання протиправними дій та рішення Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області щодо проведення перевірки і нарахування розміру збитків (а.с. 101-108).

Положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі не вказано чим обумовлюється неможливість надання господарським судом оцінки наявним у справі №912/142/13-г доказам та встановлення на їх підставі відповідних обставин до розгляду справи іншим судом. Господарський суд враховує, що визначальним для розгляду даної справи є встановлення факту здійснення відповідачем самовільного водокористування. Відповідач під час розгляду справи не спростовує встановленні перевіркою обставини самовільного водокористування та не покладає вказане в обґрунтування підстав поданого ним адміністративного позову (а.с. 103-108). Більш того, відповідач залежно від результатів розгляду вказаної ним адміністративної справи має право звернутися із заявою про перегляд прийнятого господарським судом у даній справі рішення за нововиявленими обставинами.

За положеннями статті 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Господарський суд, враховуючи підстави позову, подані докази та наведені вище норми законодавства, не встановив потреби у призначенні судової експертизи для дослідження питання, запропонованого відповідачем. Крім того, технічні характеристики насосу містяться у супроводжувальній технічній документації і у разі необхідності відповідач має можливість подати до суду таку документацію та провести відповідні розрахунки.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та стягується в дохід державного бюджету.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "2-ге ім. Петровського" (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Леніна, 106, ідентифікаційний номер 00386287) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Веселівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 74 333,52 грн, перерахувавши кошти на р/р 33116331700042 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37964328, код бюджетної класифікації 24062100.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "2-ге ім. Петровського" (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Леніна, 106, ідентифікаційний номер 00386287) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1720,50 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити публічному акціонерному товариству "2-ге ім.Петровського" за адресою: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул.Леніна, 106.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська