Рішення № 30484144, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3436/13 27.03.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Дзюбинського Петра Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія «ГАЛЕН»

про стягнення 35 482,64 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Дзюбинський П.О. - паспорт МЕ 675830 від 06.09.2005;

від відповідача: Стригун М.М. - довіреність б/н 10.01.2013;

Обставини справи :

Фізична особа-підприємець Дзюбинського Петро Олександрович звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія «ГАЛЕН» про стягнення 35 482,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням згідно умов Договору оренди нежилого приміщення від 01.12.2010 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 30 603,14 грн. - основного боргу, 22,59 грн. - інфляційних втрат, 1 221,32 грн. - 3% річних, 3 635,59 грн. - пені, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 25.02.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.03.2013 року.

В судовому засіданні 20.03.2013 року оголошено перерву до 27.03.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.03.2013 року позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 року між Фізичною особою-підприємцем Дзюбинським Петром Олександровичем (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія «ГАЛЕН» (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нежилого приміщення (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає у платне строкове користування (оренду), а Орендар приймає - нежиле приміщення загальною площею 128,7 (сто двадцять вісім цілих сім десятих) квадратних метра (далі «кв. м»), яке є частиною жилої будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Данькевича Костянтина, буд 14, в Деснянському районі м. Києва, та розташоване на 1 (першому) поверсі цієї будівлі (далі за текстом Договору - «Приміщення»), згідно фрагменту плану відповідного поверху будівлі (Додаток № 1 до Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору приміщення на умовах Договору оренди надається Орендарю в оренду до 04.12.2013 року включно

За користування приміщенням орендодавець сплачує орендарю орнедну плату: - на період з 06.12.2010 року по 31.06.2011 року орендна плата за місяць складає 16 731,00 грн.; з 01.06.2011 року до кінця дії Договору орендна плата за місяць складає 19 305,00 грн. (п. 4.1. Договору).

06.02.2012 року Додатковою угодою № 1 до Договору сторони розірвали Договір.

06.02.2012 року відповідач повернув позивачу орендоване приміщення, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі приміщення від 06.02.2012 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 30 603,14 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду підписану сторонами угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.02.2012 року (далі по тексту - Угода) , згідно якої (п. 4 Угоди) відповідач визнав заборгованість перед позивачем по Договору оренди нежилого приміщення від 01.12.2010 року в розмірі 45 020,11 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом від 03.12.2012 року № 27 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, однак ні відповіді ні сплати заборгованості позивач не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендні платежі в розмірі 30 603,44 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 30 603,14 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 7.1. Договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, яка за розрахунками позивача становить 3 635,59 грн.

Згідно п. 7.1. Договору за прострочення виконання Орендарем у встановлений термін грошових зобов'язань за Договором Оренди він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний прострочений день.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 635,59 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути на свою користь 22,59 грн. - інфляційних втрат та 1 221,32 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати орендних платежів, чим порушив п. 4.1. Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, а тому на підставі статті 625 ЦК України, з відповідача підлягають стягненню 22,59 грн. - інфляційних втрат та 1 221,32 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія «ГАЛЕН» (01030, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 31/27-А, код ЄДРПОУ 35592105) на користь Фізичної особи-підприємця Дзюбинського Петра Олексійовича (04071, м. Київ, Подільській район, ВУЛИЦЯ ВЕРХНІЙ ВАЛ, будинок 50, квартира 20, ідентифікаційний код 2189011592) 30 603 (тридцять тисяч шістсот три) грн. 14 коп. - основного боргу, 3 635 (три тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 59 коп. - пені, 1 221 (одну тисячу двісті двадцять одну) грн. 32 коп. - 3% річних, 22 (двадцять дві) грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 грн. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 04.04.2013 року.