Рішення № 30483127, 21.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1605/13 21.03.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

про стягнення 311 828,06 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Марковська В.В. (за довіреністю)

від відповідача Коломийченко І.В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення 311 828,06 грн., а саме: основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 292 494,80 грн., пені в сумі 8 046,29 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 2 637,45 грн. та 3% річних в сумі 8 649,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 331098 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.11.2003 р. щодо повноти та своєчасності внесення оплати в період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1605/13.

28.02.2013 р. у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву. Суд оголосив перерву в судовому засіданні.

Відповідач у відзиві позовні вимоги відхилив. Зокрема, відповідач зазначив, що кредитором за спірним договором є позивач, а боржниками - населення та орендарі, відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, а тому позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем. Також відповідач зазначає, що позивач неналежно виконував свої зобов'язання за договором щодо безперебійного постачання теплової енергії та підтримання встановлених параметрів теплоносіїв. Сторона заперечила проти стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних у зв'язку з тим, що дані вимоги є похідними від основної, тому на підставі вищезазначених заперечень не підлягають задоволенню.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав додаткові докази для приєднання до матеріалів справи. Представник відповідача, не погоджуючись з розрахунком ціни позову, заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання з мотивів, наведених нижче.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2003 р. між публічним акціонерним товариством «Київенерго» та комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» було укладено договір № 331098 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу (відповідачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача» за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору (далі - Додаток № 2) передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ № 1 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактичного сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника» згідно з його розрахунком.

Згідно з п. 4.1. Договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. У свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині своєчасності та повноти сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р. позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 418 418,17 грн.

Факт отримання послуг за Договором на зазначену суму підтверджується доданими до матеріалів справи обліковими картками (табуляграмами) за спірний період.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 125 923,37 грн. Даний факт підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію КП «ЦОС Шевченківського району» за період з жовтня 2010 р. по грудень 2012 р.

Отже, неоплаченою на 01.01.2013 р. залишилась сума в розмірі 292 494,80 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, викладені ним у поясненні, стосовно того, що кредитором за Договором є позивач, боржниками - населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем.

Як було встановлено вище, договір № 331098 від 14.11.2003 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, укладений між позивачем та відповідачем. Саме відповідача визначено як споживача теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, при цьому відповідно до п. 2.3.1 цього Договору на відповідача покладено обов'язок своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії. Зокрема, відповідно до п. 10 додатку № 2 до Договору відповідач зобов'язується забезпечити не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплатити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

При цьому дії, які, за твердження відповідача, вчиняються останнім для погашення заборгованості перед ПАТ «Київенерго» (направлення листів-попереджень боржникам, укладення договорів реструктуризації заборгованості, звернення з позовами до суду тощо), безпосередньо є діями відповідача на виконання ним свого обов'язку відповідно до умов пункту 2.3.5 Договору стосовно вжиття всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України. Згідно з п. 3.2. Договору сторони не несуть відповідальність за відносини будь-якої сторони по цьому Договору з іншою стороною.

Отже, стороною Договору, на яку покладено обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії, є саме відповідач, спірна заборгованість за Договором є заборгованістю відповідача перед позивачем.

Заперечення щодо стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних у зв'язку з тим, що дані вимоги є похідними від основної, на підставі вищевикладеного також не знаходять свого підтвердження.

Щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи суд зазначає наступне.

У даному клопотанні відповідач не погоджується з розрахунком ціни позову, а саме, з обсягами споживання теплової енергії за договором № 331098 від 14.11.2003 р. за період з 01.10.2010 р. по 01.01.2013 р. з огляду на те, що у останнього виникли сумніви щодо законного нарахування обсягів споживання теплової енергії, які ґрунтуються на наступному. Позивачем не проводились перерахунки щодо відхилення параметрів теплоносія в сторону зменшення від затвердженого температурного графіка; останнім встановлені в будинках, що обслуговуються відповідачем, обмежувальні шайби, які фактично зменшують температуру теплоносія; на адресу відповідача надходять численні скарги споживачів про незадовільне опалення приміщень.

Пунктом 5 Додатку № 1, яким затверджені обсяги постачання теплової енергії, передбачено, що при відсутності розбіжностей у сторін щодо обсягів відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного Додатку продовжується на кожний наступний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, на підтвердження викладених заперечень, не надав жодних доказів звернення до позивача щодо розбіжностей по обсягам відпуску теплової енергії, будь-яких актів про невідповідність температури теплоносіїв або інших належних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі вищезазначеного, суд не приймає доводи відповідача у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 292 494,80 грн. за спожиту теплову енергію станом на 01.01.2013 р. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Крім стягнення основного боргу за теплову енергію, позивач просить стягнуту пеню в розмірі 8 046,29 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі вищевикладених норм, суд погоджується з позовними вимогами щодо стягнення пені. Перевіривши розрахунок пені, наявний в матеріалах справи, суд встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 8 046,29 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 637,45 грн. інфляційних втрат та 8 649,52 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» інфляційних втрат в сумі 2 637,45 грн. та 8 637,52 грн. трьох процентів річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію в сумі 292 494,80 грн., пені в сумі 8 046,29 грн., інфляційної складової борги в розмірі 2 637,45 грн. та трьох процентів річних на суму 8 649,52 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 292 494 (двісті дев'яносто дві тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 8 046 (вісім тисяч сорок шість) грн. 29 коп. пені, 2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 45 коп. інфляційних, 8 649 (вісім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 52 коп. трьох процентів річних та 6 236 (шість тисяч двісті тридцять шість) грн. 56 коп. по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 08.04.2013 року

Суддя О.Г. Удалова