Ухвала суду № 30482972, 27.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р.Справа № 2а-11983/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Зубрич Д.О.,

представника відповідача- Калініна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-11983/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби №0001720854 від 02.12.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 408 750 грн.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (юридична адреса: 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, б. 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,19 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень дев'ятнадцять копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги п. 2.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та норми ст. ст. 86, 138, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу СДПІ ВПП у м. Харкові від 13.09.2011 р. №716 та відповідно до плану-графіку проведено документальну планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (код ЄДРПОУ 03359552), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. За результатами проведеної перевірки був складений акт від 16.11.2011 р. №2172/23-1/03359552.(а.с. 10-48)

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ПАТ "Харківміськгаз", а саме:

1) п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР із змінами та доповнення, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 10548 грн., у тому числі:

- за 3 квартал 2010 року в сумі 54756 грн.;

- за 4 квартал 2010 року в сумі 23200 грн.;

- за 1 квартал 2011 року в сумі 27092 грн.

2) п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із внесеними змінами та доповнення), абз. 2 п.198.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму на суму 296701 грн., у тому числі по періодах:

- серпень 2010 року на суму 1091 грн.;

- жовтень 2010 року на суму 1050 грн.;

- листопад 2010 року на суму 159 грн.;

- грудень 2010 року на суму 285077 грн.;

- березень 2011 року на суму 9324 грн.

Судовим розглядом встановлено, на основі акту від 16.11.2011р. №2172/23-1/03359552 було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011р. №0001720854, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 408 750 грн., у тому числі за основним платежем - 272 500 грн. та за штрафними санкціями - 136 250 грн. (а.с. 71).

В подальшому,судом першої інстанції встановлено, що не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ "Харківміськгаз" подало на ім'я начальника СДПІ ВПП у м.Харкові заперечення до акту від 22.11.2011р. №10/4730 та скаргу на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Харківській області від 14.12.2011 р. №10/5125. За наслідками розгляду зазначеного вище заперечення СДПІ ВПП у м.Харкові залишено висновки акту від 16.11.2011 р. №2172/23-1/03359552 незмінними. Крім того, розглядаючи скаргу від 14.12.2011 р. №10/5125 Державна податкова адміністрація у Харківській області винесло рішення від 21.12.2011 р. №5861/10/25-103, в якому зазначає, що податкове повідомлення рішення 02.12.2011 р. №0001720854 вважається відкликаним та зобов'язує СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернутися до суду з позовом про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ із застосуванням звичайних цін.

СДПІ ВПП у м.Харкові Державної податкової служби повідомило позивача листом від 18.10.2012 р. №8574/10/47-035 про те, що на адресу податкового органу надійшла ухвала суду про закриття провадження у справі за позовом СДПІ ВПП у м.Харкові про нарахування та стягнення з ПАТ "Харківміськгаз" податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 408,8 тис. грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 р. №0001720854 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 408 750 грн. є відновленим та підлягає сплаті або оскарженню в судовому порядку.

Щодо порушень норм п.п.7.4.1 п.7.4 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, у зв'язку з чим було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 р.№0001720854, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, плановою виїзною перевіркою були визначені взаємовідносини між ПАТ "Харківміськгаз" та ТОВ "Укренергохолдінг" в частині придбання природного газу у грудні 2010 року у кількості 5000,0 тис. м. куб. на загальну суму 13123200 грн. у т.ч. ПДВ 2187200 грн. відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №49/10 від 30.11.2010 р.

Цей період був охоплений позаплановою виїзною перевіркою ПАТ "Харківміськгаз" з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-грудень 2010 року (акт №895/47-0/03359552 від 01.04.2011 р.)

В даному акті зазначено, що виробником природного газу, реалізованого ТОВ "Укренергохолдінг" для ПАТ "Харківмвськгаз" у грудні 2010 року було ПрАТ "Природні ресурси", відпускна ціна газу становить 1362,50 грн.

Фактично ПАТ "Харківміськгаз" до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ з вартості газу, що отриманий від ТОВ "Укренергохолдінг" в обсязі 5000,0 тис. м.куб. ціна придбання якого склала 2187,20 грн. за тис. м.куб. без ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що орган державної податкової служби в акті перевірки зазначає, що звичайною ціною природного газу, який постачався ТОВ "Укренергохолдінг" на адресу ВАТ "Харківміськгаз" за грудень 2010 року є ціна виробника, яка дорівнює 1362,50 грн. за тис. м.куб без ПДВ.

Стосовно викладеного вище, судова колегія зазначає, що відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у п.1.20 ст.1 передбачено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Судовою колегією враховано, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі: самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (п.2 ч.1 статті 44 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 189, 190 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" №507-XII від 3 грудня 1990 року, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а статтею 7 цього ж Закону передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до п.п.16 п.1 діючого на момент виникнення зазначених правовідносин Положення "Про Національну комісію регулювання електроенергетики України" затвердженого Указом Президента України від 14 березня 1995 року N213/95, Комісія відповідно до покладених на неї завдань формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування турбопроводами інших речовин.

Так, згідно п.1.4. Постанови НКРЕ України "Про затвердження Порядку формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток" від 22.01.2009р. N35(далі - Постанова НКРЕ) ціни, розраховані відповідно до цього Порядку, повинні забезпечувати суб'єктам господарювання, що здійснюють видобуток природного газу: покриття економічно обґрунтованих витрат виробництва на планований період; отримання прибутку, достатнього для забезпечення виконання інвестиційної програми (плану капітальних інвестицій), окремо по кожному родовищу з видобутку природного газу на планований період; сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України.

Положеннями п.3.1 Постанови НКРЕ рішення щодо установлення цін на природний газ приймається НКРЕ на відкритих засіданнях у порядку, визначеному Регламентом Комісії, які проводяться після розгляду наданих суб'єктом господарювання документів та аналізу результатів його фінансово-господарської діяльності відповідним підрозділом НКРЕ, шляхом всебічного та повного з'ясування позицій всіх зацікавлених учасників відкритих засідань. Рішення НКРЕ про установлення цін на природний газ оформлюється постановою.

Також відповідно до Постанови НКРЕ "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання" від 30.11.2010р. №1590 було встановлено граничний рівень ціни для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на рівні 2187,20 грн. за 1000 м.куб. (без ПДВ, цільової надбавки, тарифів на транспортування та постачання природного газу). Оскільки ПАТ "Харківмісгаз" є ліцензіатом з постачання природного газу за регульованим тарифом, то граничною ціною на природний газ для останнього є ціна встановлена в зазначеній вище постанові, тому визначена ціна може вважатися звичайною.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, довідкою №103/23-0/34628235 від 04.03.2011р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Укренергохолдінг" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПАТ "Харківміськгаз" за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. встановлено, що сума податку на додану вартість визначена у податкових накладних включена контрагентом (ТОВ "Укренергохолдінг") позивача до податкового зобов'язання відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним з ПДВ за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., тобто перевіркою ТОВ "Укренергохолдінг" встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з платником податків.

Також судова колегія зазначає, що відповідно до матеріалів справи, реальність здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, а саме:

- податковими накладними №5187 від 27.12.2010р., №4880 від 14.12.2010р., №5226 від 28.12.2010 р. (а.с. 76-78);

- договором купівлі-продажу №49/10 від 30.11.2010 року та додатковою угодою №1 від 20.12.2010 р. до договору купівлі-продажу природного газу від 30 листопада 2010р. (а.с. 79-82);

- актом приймання-передачі природного газу №1438 від 31.12.2010р. (а.с.83)

Виходячи з викладеного вище, судова колегія зазначає, що ПАТ "Харківміськгаз" не мало на меті створення умов для ухилення його контрагентів від сплати податків, адже усі суми податкових зобов'язань, які виникли у ТОВ "Укренергохолдінг" та позивача відображені у податковому обліку. Тому, з огляду на зазначене вище, судова колегія вважає, що ціна у 2187,20 грн. за 1000 м. куб. може вважатися звичайною у даних правовідносинах.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії ПАТ "Харківміськгаз" відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що оводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п. 2.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та норми ст. ст. 86, 138, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-11983/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 01.04.2013 р.