Ухвала суду № 3047871, 09.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2008 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Дочірнього підприємства «Американський інститут здоровя та науки» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 06 червня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2006 року ДП «Американський інститут здоровя та науки» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в якому з урахуванням уточнень просило скасувати рішення СДПІ у Приморському районі Одеси від 20.03.06 № 0000582200/0, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі сплаченого державного мита та плати за інформаційне забезпечення судового процесу, стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 06 червня 2006 року, позов задоволено. Рішення СДПІ у Приморському районі Одеси від 20.03.06 № 0000582200/0 скасовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року постанова суду першої інстанції змінена. В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. відмовлено. В іншій частині оскаржувана постанова залишена без змін.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду Одеської області від 06 червня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що при ухваленні рішень суди не повно встановили всі обставини, які мають значення для справи, не дали правову оцінку доказам у справі та порушили норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ в Приморському районі м. Одеси (правонаступник ДПІ у Приморському районі м. Одеси) проведена позапланова перевірка ДП «Американський інститут здоровя та науки» з питання дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 03.03.2006р. № 2788/22-00/30030060/37. Зазначеним актом встановлено, порушення вимог ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно заходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94, ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 315-93, Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. № 207 в частині несвоєчасного подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, в строк до 26.10.2004р., 22.02.2005р., 26.04.2005р. 26.07.2005р.

На підставі акту перевірки, за вказане порушення, згідно із ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 315-93, п.2.7 «Положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 08.02.2000р. № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000р. за № 209/4430, СДПІ у Приморському районі м. Одеси оформлено рішення від 20.03.2006р. № 0000582200/0, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4063 грн. (розрахунок суми штрафу наведено в додатку Б до акту перевірки).

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що висновки, викладені в акті перевірки, не обґрунтовані та не відповідають нормам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Між ДП «Американський інститут здоровя та науки» (Покупець) та фірмою «AmericanInstituteofHealthandScience» (Постачальник) укладено контракт від 30.03.2004р. № 24 із змінами від 23.12.2004р. № 2, за умовами якого Покупець доручає, а Постачальник приймає на себе зобовязання поставити на умовах СІF- Одеса (Інкотермс 2000) харчові добавки в асортименті (товар). Загальна вартість контракту складає 4907 дол. США.

На виконання зазначеного контракту Покупець перерахував на рахунок Постачальника грошові кошти у сумі 4907 дол. США, а саме 22.04.2004р, -3575 дол. США; 27.05.2004р. 1332 дол. США.

В подальшому, уклавши додаткову угоду від 01.06.2005р. до вищевказаного контракту на виконання угоди про розірвання та з метою закінчення взаєморозрахунків за контрактом від 30.03.2004р. № 24, Покупець зобовязався повернути отриманий товар, а Постачальник повернути попередню оплату за товар у сумі у сумі 4907 дол. США.

01.06.2005р. між сторонами за контрактом та фірмою «LUXWAYTRANSITLtdCo» (Поручитель) укладено угоду на предмет того, що останній бере на себе зобовязання відповідати перед ДП „Американський інститут здоровя та науки» за боргами фірми «AmericanInstituteofHealthandScience».

На виконання умов додаткової угоди від 01.06.2005р. та договору поруки від 01.06.2005р. кошти у сумі 4907 дол. США зараховані на валютний рахунок позивача 01.09.2005р.

Вважаючи, що правовідносини між сторонами за контрактом від 30.03.2004р. № 24 припинились лише 01.09.2005р. з повернення авансового платежу, податковий орган, не отримавши під час проведення перевірки ВМД типа ІМ-40 в підтвердження зворотного та Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, дійшов висновку стосовно наявності з боку ДП «Американський інститут здоровя та науки» порушень приписів ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994р. № 319/94, ст..9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 315-93, наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995р. № 207, у звязку з чим оформив рішення від 20.03.2006р. № 0000582200/0.

Між тим, відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-ХП в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця, а моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обовязки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.

Зобовязання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна встановлено, зокрема, ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. № 315-93, відповідно до якого валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обовязковому декларуванню у Національному Банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортними, імпортними та лізинговими операціями», банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після предявлення останнім документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Якщо цим документом є вантажно-митна декларація, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі вантажно-митної декларації.

Таким чином, наявність вантажно-митної декларації є обовязковим документом для зняття з контролю імпортної операції у випадку, якщо вантажно-митна декларація за умовами контракту є обовязковим документом, який підтверджує факт виконання імпортної операції.

За правилами Інкотермс 2000 за умовами «СІF» Постачальником оплачується вартість, страхування та фрахт основного перевезення.

З урахуванням наведеного, а також того факту, що п.6 контракту від 30.03.2004р. № 24 визначено обовязок Постачальника здійснити поставку за умовами СІF- Одеса (Інкотермс 2000) відповідно до специфікації та авіавантажної накладної за відсутності вказівки на ВМД як документ, що засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, перетин 04.09.2004р. харчовими добавками митного кордону України та взяття їх Бориспільською митницею під митний контроль (згідно з інвойсом, ТТН), колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність нарахування штрафних санкцій в сумі 4063 грн. з огляду на відсутність валютних цінностей та майна за межами України.

Крім того, вірним є висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позову про стягнення судових витрат на правову допомогу, оскільки позивач просив стягнути вказані витрати саме з органу ДПС, який не є належним відповідачем в даному випадку, оскільки до його компетенції не входить розпорядження коштами державного бюджету, крім того позивачем у встановленому законом порядку не підтверджено здійснення таких витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси відхилити, а постанову Господарського суду Одеської області від 06 червня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.

Судді :

В. І. Бутенко

Т. О. Лиска

О. І. Панченко

М. О. Сорока

І. В. Штульман