ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2013 р. Справа № 5015/4786/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Скрипчук О.С.
Матущака О.І.
при секретарі Лагутіні В.Б.
розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без номера від 11.02.2013 року (вх. №340 від 21.02.2013 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2013 року
у справі №5015/4786/12
за позовом Приватного акціонерного товариства «Пасаж Театральний», м. Львів
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів
про стягнення 38170,75 грн.
Представники сторін:
від позивача: представник ОСОБА_3 (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4 (договір від 05.03.2013 року).
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)
Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.
В судовому засідання 19.03.2013 року оголошено перерву до 03.04.2013 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.01.2013 року у цій справі (суддя Кітаєва С.Б.) позов задоволено частково, стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2.) на користь Приватного акціонерного товариства «Пасаж Театральний» (надалі ПрАТ «Пасаж Театральний») 30601,01 грн. основного боргу, 709,04 грн. пені, 3398,01 грн. штрафу, 237,64 грн. 3% річних та 1473,51 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині суми основного боргу 18413,1 грн. (експлуатаційні витрати) та 3079,65 грн. (збір за маркетингові послуги) та 3398,01 грн. штрафу, ФОП ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем не направлялись відповідачу рахунки на оплату експлуатаційних витрат. Окрім цього, умовами договору оренди ПТ-59 від 19.03.2012 року не визначено розміру експлуатаційних витрат, які відповідач мав би сплачувати позивачу та не узгоджено ці витрати з нею. ФОП ОСОБА_2 зазначає, що зазначні витрати включені до орендної плати. Також скаржник зазначає, що позивачем не надано доказів щодо фактичного надання ним відповідачу послуг щодо реклами протягом липня-вересня у розмірі 3079,65 грн. Відповідач зазначає, що стягнення штрафу і пені є подвійною відповідальністю за одне і теж правопорушення. Відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення основного боргу 21493,36 грн. та 3398,01 грн. штрафу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідача було належним чином повідомлено про необхідність оплати рахунків, оскільки ФОП ОСОБА_2 було надіслано 18.10.2012 року претензію про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, яку відповідач отримала 19.11.2012 року та залишила без розгляду. Позивач також зазначає, що в договорі оренди не передбачено необхідності погодження експлуатаційних витрат з відповідачем. Окрім цього, позивач зазначає, що в матеріалах справи наявні докази понесення позивачем експлуатаційних витрат. Також ПрАТ «Пасаж Театральний» вказує, що договором оренди не встановлено, що витрати пов'язані з утриманням торгового центру, закладені в суму оренди. Окрім цього, позивач зазначає, що ним щомісячно надавалися відповідачу акти на маркетингові послуги, однак відповідач не повернув жодного примірника. ПрАТ «Пасаж Театральний» вказує, що штраф і пеня є формами неустойки, а не самостійними видами відповідальності. ПрАТ «Пасаж Театральний» просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Присутні в судовому засіданні відповідач та її представник уточнили, що не погоджуються з експлуатаційними витратами на зарплату бухгалтера, технічної служби, страхування відповідальності перед третіми особами, охороною (оскільки така здійснювалася державною службою охорони) на суму 7185 грн. В решті вимог - апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі.
Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.
19 березня 2012 року між ПрАт «Пасаж Театральний» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено Договір оренди №ПТ-59 (надалі Договір), відповідно до п.п.1.3, 1.5.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає за плату в тимчасове володіння і користування за цільовим призначенням, нежитлове приміщення (Приміщення), яке знаходиться в будівлі ТВК «Опера Пасаж» терміном з 01.04.2012 року по 31.04.2014 року.
Згідно з п.1.6.1 Договору Орендар зобов'язується сплачувати Орендодавцю платежі, визначені пп. 1.7-1.10 цього Договору: фіксована орендна плата (35 доларів США - 279,32 грн. за 1 кв.м. за перші три місяці оренди та 45 доларів США - 359,12 грн. за 1 кв.м., починаючи з четвертого місяця. Грошовий еквівалент визначений згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату укладення цього договору) (п.1.7 Договору); компенсаційна плата за комунальні послуги, які Орендар споживає в орендованому Приміщенні (п.1.8 Договору); плата за обслуговування, яка встановлюється пропорційно фактичній площі приміщення по відношенню до загальної площі Торгового центру з метою компенсації фактичних експлуатаційних витрат Орендодавця в обслуговуванні Торгового центру (п.1.9 Договору); збір за маркетинг, який справляється з метою популяризації Торгового центру та масового залучення клієнтів і відвідувачів та розраховується пропорційно фактичній площі приміщення за формулою визначеною в Розділі ІХ цього Договору (ставка збору за маркетинг за 1 кв.м. 4 долари США) (п.1.10 Договору).
Пунктом 6.1 Договору сторони встановили формулу, за якою розраховується орендна плата за користування всім Приміщенням протягом одного місяця. Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату авансовими платежами на місяць вперед не пізніше 20-го числа місяця, що передує місяцю, за який сплачується орендна плата, шляхом безготівкового перерахунку, на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем (п.6.2 Договору). Неотримання Орендарем рахунку не є підставою для несплати орендної плати - Орендар має сплатити орендну плату на підставі власних розрахунків як визначено в п.6.1 цього Договору (п.6.3 Договору).
Пунктом 7.3 Договору встановлено порядок компенсації комунальних послуг. Орендар відшкодовує Орендодавцеві витрати, понесені у зв'язку з оплатою комунальних послуг, спожитих Орендарем, протягом п'яти робочих днів після того, як Орендодавець виставить Орендарю відповідний рахунок.
Відповідно до п.8.1 Договору Орендар зобов'язаний компенсувати експлуатаційні витрати Орендодавця в обслуговуванні Торгового центру пропорційно фактичній Площі Приміщення по відношенню до загальної площі Торгового центру (Плата за обслуговування).
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою Торгового центру, включають, зокрема, такі: витрати на освітлення, газ, вода, опалення, кондиціювання повітря і вентиляцію, витрати, понесенні у зв'язку з прибиранням і доглядом за Торговим центром та прилеглими територіями та витрати, понесені у зв'язку з прибиранням і видаленням снігу й сміття, дезінсекцією та дератизацією; витрати, понесенні у зв'язку з доглядом, дрібним ремонтом та/або заміною рухомого майна, розташованого у Торговому центрі, в тому числі вікон, ліфтів, ескалаторів, рухомих доріжок, опалювального обладнання, пожежної сигналізації та протипожежних систем і покриттів підлоги; витрати, понесенні у зв'язку з придбанням інструментів і витратних матеріалів, що використовуються для ремонту та технічного обслуговування систем і Територій спільного користування в Торговому центрі; витрати, понесенні у зв'язку з забезпеченням охорони, безпеки, в тому числі протипожежної безпеки, Торгового центру; управління та адміністрування Торгового центру; компенсація за послуги зв'язку; ІТ послуги; страхування торгового центру; компенсація податку на землю. Приведений перелік витрат за обслуговування не є вичерпним і може змінюватися Орендодавцем в односторонньому порядку у зв'язку з будь-якими змінами у складі та сумі витрат, якщо така зміна буде належним чином обґрунтована.
Відповідно до п.8.3.1. Договору сторони передбачили формулу, відповідно до якої Орендар сплачує Орендодавцеві Плату за обслуговування за місяць пропорційно фактичній Площі Приміщення по відношенню до загальної площу Торгового центру. Плата за обслуговування за кожен місяць оренди підлягає фактичній оплаті згідно рахунку Орендодавця. Розмір плати за обслуговування згідно фактично понесених Орендодавцем витрат на утримання Торгового центру, повинен сплачуватись щомісяця протягом 5 банківських днів з дати, коли Орендодавець направляє Орендарю відповідний рахунок (п.8.3.2 Договору).
Згідно з п.9.1 Договору з метою розповсюдження інформації про Торговий центр та масового залучення клієнтів та відвідувачів, Орендодавець замовляє, виробляє та розміщає самостійно, або з залученням спеціалізованих організацій - рекламних агентств, рекламу Торгового центру. Орендар повинен приймати участь у загальних маркетингових акціях, що проводяться в Торговому центрі.
Пунктом 9.5 Договору передбачено, що починаючи з дати підписання акту прийому-передачі, Орендар зобов'язується щомісячно сплачувати Орендодавцеві збір (збір за маркетинг) за поточну діяльність Орендодавця, пов'язану з маркетинговими заходами щодо торгового центру згідно зазначеної в цьому пункті формулою.
Відповідно до п.9.9 Орендар до 8-го числа наступного за звітним місяцем подає Орендодавцю документи, що підтверджують понесені витрати на маркетинг (завірені печаткою копії рахунків, актів виконаних робіт чи наданих послуг, за наявності - фото звітів, а також платіжні доручення або квитанції про оплату послуг).
Відповідно до п.11.7 Договору у випадку прострочення грошового зобов'язання за цим Договором, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент такого прострочення, за кожен день прострочення. Крім того, якщо прострочення будь-якого платежу за цим Договором перевищує п'ять календарних днів, Орендар сплачує штраф у розмірі 20% невиплаченої суми.
1 квітня 2012 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення, загальною площею 26,8 кв.м., що стверджується Актом здачі-приймання приміщення від 01.04.2012 року та не заперечується сторонами по справі.
Відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків №0000604 від 20.07.2012 року на суму 721,50 грн. та №0000699 від 20.08.2012 року на суму 7719,05 грн. заборгованість відповідача по орендній платі за серпень-вересень 2012 року становить 8440,55 грн., що не оспорюється сторонами по справі.
Згідно з рахунками №0000538 від 19.06.2012 року на суму 1026,55 грн., №0000635 від 20.07.2012 року на суму 1026,55 грн., №0000730 від 20.08.2012 року на суму 1026,55 грн. заборгованість ФОП ОСОБА_2 по сплаті збору за маркетингові послуги за період з липня по вересень 2012 року становить 3079,65 грн.
Відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків №0000657 від 01.08.2012 року на суму 230,86 грн., №0000751 від 03.09.2012 року на суму 246,52 грн., №000844 від 01.10.2012 року на суму 189,72 грн. заборгованість ФОП ОСОБА_2 за комунальні послуги за період з липня по вересень 2012 року становить 667,10 грн.
Згідно з рахунками №0000400 від 08.05.2012 року на суму 3098,86 грн., №0000491 від 08.06.2012 року на суму 2957,66 грн., №0000584 від 09.07.2012 року на суму 3061,39 грн., №0000678 від 09.08.2012 року на суму 3130,69 грн., №0000772 від 11.09.2012 року на суму 3122,52 грн., №0000868 від 09.10.2012 року на суму 3042,59 грн. заборгованість відповідача по експлуатаційним витратам з квітня по вересень 2012 року становить 18413,71 грн.
18 жовтня 2012 року ПрАТ «Пасаж Театральний» надіслало ФОП ОСОБА_2 претензію про стягнення заборгованості, яка відповідачем отримана 19.11.2012 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначена претензія відповідачем залишена без розгляду.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ч.1, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом положення містяться ч.1 ст. 283 ГК України.
Заборгованість відповідача по орендній платі протягом серпня-вересня 2012 року становить 8440,55 грн., за комунальні послуги протягом липня-серпня 2012 року - 667,10 грн. Зазначена заборгованість відповідачем не оспорюється.
Матеріалами справи, зокрема, актами приймання-передачі виконаних робіт, актами виконаних робіт, накладними, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами списання, видатковими накладними, актами надання маркетингових послуг (долучених в суді апеляційної інстанції), платіжними дорученнями, виписками банківської установи підтверджується понесення ПрАТ «Пасаж Театральний» експлуатаційних витрат, витрат по комунальним послугам та маркетингових витрат.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт оспорює правомірність покладення експлуатаційних (зарплату бухгалтера, технічної служби, страхування відповідальності перед третіми особами, охорону, оскільки така здійснювалася державною службою охорони) та маркетингових витрат, понесених позивачем, на ФОП ОСОБА_2 та не оспорює розміру цих витрат.
Відповідно до ст.214 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що покладення експлуатаційних та маркетингових витрат на Орендаря (відповідача) передбачено пунктами 1.6.1, 8.1, п.9.5 Договору, а тому доводи скаржника про безпідставність їх покладення на відповідача спростовуються укладеним Договором. Окрім цього, перелік експлуатаційних витрат, зазначених у Договорі не є вичерпним та може змінюватися Орендодавцем в односторонньому порядку (п.8.2 Договору).
Окрім цього, як вбачається з виписки ПАТ «Фольксбанк» ФОП ОСОБА_2 здійснювала оплату збору за маркетингові послуги протягом квітня, травня та червня 2012 року.
Також колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що умовами Договору передбачалось покладення на відповідача витрат понесених на страхування та забезпечення охорони, безпеки Торгового центру. При цьому в Договорі не зазначалося про вид страхування.
Щодо тверджень апелянта про стягнення пені і штрафу, та, як наслідок, застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж правопорушення. Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Колегія суддів зазначає, що штраф і пеня є різновидами неустойки, а тому їх одночасне застосування не вважається подвійною відповідальністю за одне й те ж правопорушення.
Окрім цього, твердження апелянта щодо включення експлуатаційних витрат в склад орендної плати спростовуються Договором, зокрема, п.1.7 та Розділом VI, якими врегульовано відносини щодо орендної плати та відсутні положення щодо включення експлуатаційних витрат в розмір орендної плати.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення та одержання відповідачем всіх рахунків по сплаті експлуатаційних витрат, витрат по комунальним послугам та маркетингових витрат. Однак, позивач 18.10.2012 року надіслав на адресу відповідача претензію про стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, яка отримана ФОП ОСОБА_2 19.11.2012 року.
Таким чином, здійснений місцевим господарським судом перерахунок штрафу, пені та 3% річних, з врахування надіслання та отримання претензії, відповідає встановленим обставинам справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2013 року у справі №5015/4786/12 без змін.
2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.04.2013 року
Головуючий суддя Дубник О.П.
Судді Скрипчук О.С.
Матущак О.І.
Судове рішення № 30477941, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 03.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/4786/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: