Ухвала суду № 30477455, 03.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 р.Справа № 2-а-1696/11/2170

Категорія: 8.2.13 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" про відмову від позову у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

23 березня 2011 року ВАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" звернулося до суду з позовом про скасування акту перевірки від 17.02.2011 р. № 18/17-322/03119026 та податкових повідомлень-рішення від 24.02.2011 р. №№ 006061703/0, 0006071703/0, якими позивачеві збільшено зобов'язання з податку з власників транспортних засобів на 8 460,90 грн., у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку (а.с. 3-6).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 50-51).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, відкрите акціонерне товариство "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

03 квітня 2013 року представник відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" Аверянова Віра Олексіївна подала клопотання про відмову від позову та апеляційної скарги, а також про закриття провадження у справі в зв'язку з погашенням суми нарахованих штрафних санкцій в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи заяви, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до вимог ст. 194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог ст.ст. 112, 113 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкових повідомлень-рішення від 24.02.2011 р. №006061703/0, №0006071703/0, якими позивачеві збільшено зобов'язання з податку з власників транспортних засобів на 8 460,90 грн., у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ "Про податок зі власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" у 2009-2010 роках платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

За приписами ст. 6 Закону № 1963-XII податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1963-XII за транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Порядок декларування зобов'язань з податку з власників транспортних засобів у 2009-2010 року передбачався Порядком заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 17.09.2001 р. № 373, зареєстровано в Мін'юсті України 05.10. 2001 р. за № 862/6053 (далі - Порядок № 373).

Згідно пунктів 1, 3 зазначеного Порядку платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок) за ставками, зазначеними у статті 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями. Податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

За змістом Порядку № 373 зменшення зобов'язань з податку з власників транспортних засобів у зв'язку з вибуттям транспортних засобів проводиться у порядку передбаченому для надання уточнюючих розрахунків, у зв'язку із виявленими помилками у раніш задекларованих зобов'язаннях з цього податку. Таким чином, при проведені зміни об'єкту оподаткування, у зв'язку із вибуттям транспортних засобів, платник податків зобов'язаний повідомити про це податковий орган шляхом надання уточнюючого розрахунку з цього податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Оскільки позивач не надав суду доказів щодо декларування ним змін до раніш задекларованих ним зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, у зв'язку з вибуттям об'єкту оподаткування суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позиції відповідача, яка полягає в тому, що при оцінці своєчасності сплати зобов'язань з податку транспортних засобів позивачем у 2009-2010 році відповідач виходив із розміру та строків сплати цих зобов'язань, задекларованих самим позивачем.

Згідно з вимогами пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-III) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відтак колегія суддів вважає, що відповідач спірними податковими повідомленнями-рішеннями правомірно визначив зобов'язання позивача з податку з власників транспортних засобів за 2009-2010 р.р. за штрафними санкціями в загальній сумі 8460,90 грн..

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ВАТ "Херсонське АТП" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже позов ВАТ "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" є необґрунтованим, в зв'язку з чим задоволенню не підлягав.

Таким чином Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року є законною та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання, визнання нечинною оскарженої постанови суду та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 157, 194, 197, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" про відмову від позову та закриття провадження у справі - задовольнити.

Прийняти відмову від позову відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16563".

Визнати нечинною постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року та закрити провадження у справі № 2-а-1696/11/2170 за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов