Постанова № 30477439, 28.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 177987/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Затолочного В.С., Мікули О.І.,

при секретарі - Баран П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними рішення та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

28.09.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (далі - ТОВ) звернулося до суду з вищевказаним адміністративним позовом у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072202 від 16.07.2012р. та визнати нечинними рішення ДПС у Волинській області №3305/10/10-206 від 13.08.2012р. та рішення ДПС України №/0/61-12/10-2415 від 12.09.2012р. про результати розгляду скарги.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що у зв'язку із поданням ним позовної заяви до суду у нього виникло право на застосування п.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно якого, строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується, однак Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) безпідставно не визнано законності застосування позивачем даної норми, чим порушено права товариства. Також, зазначає, що ДПС України порушено строки розгляду скарги, що передбачені п.56.8 та п.56.9 ст.56 ПК України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0370/3138/12 у задоволенні заявленого адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. У поданій апеляційній скарзі покликається на обставини викладені в позовній заяві та вказує на те, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено, якщо особа звертається із позовом до суду про повернення боргу, після граничного терміну повернення виручки по розрахунках за експортними контрактами це позбавляє особу права на застосування ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки пеня була нарахована за період з 24.05.2012р. по 22.06.2012р. тобто до прийняття судом до свого провадження позовної заяви, то відповідачем правомірно було винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно висновків акту перевірки №2219/22-2/21750952 від 03.07.2012 року, проведеної працівниками ОДПІ, виявлено порушення позивачем ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення термінів розрахунків за експортними операціями по контракті з оплатою в іноземній валюті №SA/10/10 від 30.08.2010 року, внаслідок чого відповідно до ст.4 зазначеного Закону підприємству нараховано пеню (а.с.11-16).

За результатами проведеної перевірки 16.07.2012р. ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» №0000072202 про застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій в сумі 60395,99грн за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (а.с.9).

Дане рішення стало предметом адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня, які своїми рішеннями залишили скарги позивача (первинну та повторні) без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Не погодившись із зазначеним, ТОВ звернулося до суду із даним адміністративним позовом.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ст.35 вищезазначеного Закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктами 58.1 та 58.2 ст.58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, зокрема, здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цьогоЗакону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно умов контракту №SA/10/10 від 30.08.2010 року позивач здійснив поставку товару нерезиденту - TDInvestment Sp.z o.o на загальну суму 107787,74 доларів США (8611191,78грн). Оплата за відвантажену продукцію надійшла в сумі 16000,00 доларів США (127817,20грн) за період з 03.11.2011р. по 30.05.2012р. Граничний термін надходження валютної виручки в сумі 44833,50 доларів США 23.05.2012р. та в сумі 46954,24 доларів США 28.05.2012р., однак нерезидентом не виконано зобов'язання по сплаті вартості товару в частині 91784,74 доларів США (733374,58грн).

У зв'язку із наведеним, позивач 30.05.2012р. звернувся з позовом до Районного суду Люблін-Захід в м.Люблін (Республіка Польща).

Проте, 13.06.2012р. останній передав справу по територіальній підсудності у Районний суд в м.Замость (Республіка Польща), яким 02.07.2012р. позовну заяву прийнято до провадження.

Апеляційний суд зазначає, що дата звернення резидента із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.

Тому, оскільки позивач звернувся із позовною заявою до суду 30.05.2012р. нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті зупиняється саме з цієї дати, незалежно від того коли саме така була прийнята судом до свого провадження.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 07.02.2011 року у справі №21-63а10.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ТОВ порушено строки здійснення розрахунків в іноземній валюті по сумі 44833,50 доларів США (граничний термін погашення 23.05.2012р.) на 6 днів, та по сумі 46954,24 доларів США (граничний термін погашення 28.05.2012р.) на 1 день, а тому пеня яку позивач повинен сплатити за вказане порушення становить разом 7575,77грн (6449,95грн (44833,50 (сума в іноземній валюті) х 0,3 (розмір пені))х 6 (кількість днів) х 7,9925 (курс НБУ на дату виникнення заборгованості) + 1125,82грн (46954,24 (сума в іноземній валюті) х 0,3 (розмір пені))х 1 (кількість днів) х 7,9925 (курс НБУ на дату виникнення заборгованості).

Відповідачем нараховано позивачу пеню в загальній сумі 60395,99грн, а тому суд апеляційної інстанції вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 52820,22грн (60395,99грн - 7575,77грн =52820,22грн).

Апеляційний суд вважає безпідставними вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ДПС у Волинській області №3305/10/10-206 від 13.08.2012р. та рішення ДПС України №/0/61-12/10-2415 від 12.09.2012р. про результати розгляду скарг, оскільки за приписами «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010р. №1001 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), та ст.ст.55,56 ПК України, контролюючі органи вищого рівня мають право, а не обов'язок щодо скасування рішень податкового органу.

Крім цього, в силу положень п.56.8 ст.56 ПК України апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний лише прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку, а тому посилання апелянта на пропуск ДПС України зазначеного строку є необґрунтованими та безпідставними, оскільки рішення за результатами розгляду скарги позивача було прийнято на надіслано останньому 12.09.2012р., тобто в межах 20 календарних днів.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 158-163, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі №2а/0370/3138/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0000072202 від 16.07.2012р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 52820,22 гривні.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя В.С. Затолочний

Суддя О.І. Мікула

Повний текст виготовлений 29 березня 2013 року.