Ухвала суду № 30477274, 26.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. справа № 2а-6633/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до старшого оперуповноважений ГВПМ Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Шапарь Дмитра Олександровича, оперуповноваженого ГВПМ Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Мартинова Сергія Володимировича,старшого оперуповноважений ГВПМ Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Волкова Сергія Валерійовича

про визнання дій щодо проведення обшуку протиправними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання дій старшого оперуповноважений ГВПМ Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Шапарь Д.О., оперуповноваженого ГВПМ Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Мартинова С.В.,старшого оперуповноважений ГВПМ Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Волкова С.В. щодо проведення обшуку у приміщенні розташованому за адресою АДРЕСА_1, протиправними.

Ухвалою суду від 17.12.2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до п. 2 ч. З ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

06.11.2012 року СВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом незаконного придбання та зберігання незаконно виготовлених алкогольних напоїв з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв з недоброякісної сировини, що ставлять загрозу для життя і здоров'я людей, що спричинило отруєння людей, за ознаками злочину, передбаченого ч.1,3 ст.204 КК України.

24.10.2012 року винесено постанову про проведення огляду, якою надано дозвіл на проведення огляду нежилого приміщення кафе-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою АДРЕСА_1. З даною постановою під особистий підпис був ознайомлений позивач, але відповідно до ст. 110 Кримінального-процесуального Кодексу України не оскаржував вищевказану постанову.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує процесуальні дії слідчого органу щодо винесення постанови від 24.10.2012 року про проведення огляду приміщення.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначається виключно законами. Правосуддя в України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.

Відповідно до ст.ст.1,3 Кримінально-процесуального кодексу України його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Таким чином, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Кримінально-процесуальним кодексом України встановлений порядок оскарження постанов прокурора, слідчого і органу дізнання, а також дій прокурора, слідчого і органу дізнання при проведенні останніми досудового слідства або окремих слідчих дій.

Згідно із п. 4.2 рішення Конституційного Суду України від 14.12.11 № 19-рп/2011 справа № 1-29/2011, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Вичерпний перелік публічно - правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частин третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У пункті 4.3 зазначено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі.

Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

У вищезазначеному рішенні, Конституційний Суд України прийшов висновку, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.

Позивач оскаржує дії слідчих щодо проведення обшуку у приміщенні відповідно до постанови від 24.10.2012 року, тобто дії відповідача, які не здійснювали владні управлінські функції, а виконували дії, передбачені кримінально-процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку, що цей спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, встановлення і доведення обставин по справі можливе лише в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України судом, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова