Рішення № 30477214, 29.03.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/694/13- ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Пилаєва М.К.,

при секретарі - Сосюра О. М.,

Кицюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі ліквідаційної комісії -

- про стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних та моральної (немайнової) шкоди за порушення грошового зобов'язання за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача ТОВ «Український промисловий банк» в особі ліквідаційної комісії, зменшивши протягом розгляду справи розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача за невиконання зобов'язань з повернення грошових коштів у розмірі 57 000, 00 грн. за договором банківського вкладу між сторонами №1016/0305338004397001 від 05.01.2009, далі Договір, 3% річних, розраховані позивачем за період з 07.02.2009 по 23.11.2009 виходячи з 289 днів прострочення у сумі 1353, 95 грн., індекс інфляції за вказаний період у розмірі 4 323, 59 грн. та моральну шкоду, яку позивачем оцінено у розмірі 10 000, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору щодо повернення позивачу банківського вкладу у розмірі 57 000, 00 грн., які були внесені позивачем відповідачу на підставі вказаного Договору на строк протягом 33 днів до 06.02.2009. Оскільки до 23.11.2009 вклад позивачу повернуто не було, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України вказані суми та моральну шкоду, оскільки тривале неповернення коштів викликало у позивача сильні душевні хвилювання, короткочасні розлади здоров'я, головні болі тощо. При цьому позивач вважає наявними підстави для стягнення вказаних сум, оскільки відповідно до ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції, чинній на час настання строку виконання зобов'язань за Договором 06.02.2009, дія мораторію поширювалась на зобов'язання строк дії яких настав до введення тимчасової адміністрації, а станом на 06.02.2009 - строк виконання Договору та повернення коштів, тимчасова адміністрація була вже введена./а.с.2-7, 44-46/

Позивач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, просила розглядати справу у її відсутність./а.с.98-99/

Представник відповідача ТОВ «Укрпромбанк» в особі в.о. ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк» Власюк І.С., повідомлений належним чином, /а.с.88, 96/ повторно в судове засідання 20.02.2013 та 29.03.2013 не з'явився, направив заперечення на позов, згідно яких просить відмовити в його задоволенні, в 2009 році зобов'язання за договорами банківського вкладу, в тому числі з позивачем, було передано відповідачем до АТ «Родовід Банк», до якого слід звернутись позивачу за поверненням вкладу. Постановою Правління НБУ від 21.01.2010 №19 у товариства відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру його ліквідації. Рішенням Комісії НБУ від 03.03.2012 №161 товариство виключено з Державного реєстру банків./а.с.100-101/

За вказаних обставин, суд дослідивши матеріали справи, визнав можливим розгляд справи у відсутність позивача та у зв'язку з повторною неявкою відповідача, який представника в судове засідання не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України визнав причини неявки останнього неповажними та визнав можливим провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, оголосивши позов та заяву про зменшення розміру вимог, заперечення відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів судом встановлено наступні обставини, які не заперечувались сторонами: 05.01.2009 між позивачем та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу №1016/0305338004397001 від 05.01.2009, за яким позивачем було передано відповідачу грошові кошти у розмірі 57 000, 00 гривень зі сплатою процентів у розмірі 22% річних і з терміном їх повернення 06.02.2009. У зв'язку з призначенням тимчасової адміністрації з 21.01.2009 та введенням НБУ в ТОВ «Укрпромбанк» мораторію на задоволення вимог кредиторів в період з 21.01.2009, сума вкладу у розмірі 57 000, 00 гривень не була повернута позивачу і 16 листопада 2009 року активи та зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» за договорами банківського вкладу було передано ПАТ «Родовід Банк» на виконання вимог діючого законодавства, постанови КМУ та НБУ від 07.10.2009 №1133 та договору між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Родовід Банк» від 10.11.2009 про передачу активів та зобов'язань. Станом на 23.11.2009 сума вкладу повернута позивачу не була, дані про передачу зобов'язань перед позивачем суду не надані. Вказані обставини не заперечуються сторонами, а також підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими письмовими доказами: копіями договору, квитанції про внесення коштів, договору між банками про передачу активів від 10.11.2009./а.с. 8, 9, 47-48, 90-91/

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції, чинній на час настання строку виконання зобов'язань станом на 06.02.2009, далі Закон, мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону, мораторій не поширюється серед іншого, на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Відповідно до ч.3, 5 вказаної статі Закону протягом дії мораторію:1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що регламентує спірні правовідносини, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань, серед іншого, відносяться також зобов'язання що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки належні до сплати на підставі ст.625 ЦК України по суті є грошовим зобов'язанням, яке виникає на підставі закону за невиконання грошового зобов'язання, належні до сплати суми відповідно до вимог ст.625 ЦК України не є по суті фінансовими санкціями, а тому на них не поширюється дія мораторію.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, яке належить застосовувати до спірних правовідносин, оскільки строк виконання зобов'язань за договором настав 06.02.2009 після введення тимчасової адміністрації і станом на 23.11.2009 зобов'язання з повернення суми вкладу перед позивачем виконані не були, що не заперечував відповідач, суд надходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача суми індексу інфляції та 3% процентів річних за період з 07.02.2009 по 23.11.2009, які, як перевірено судом, нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, у розмірі відповідно 4323, 59 грн. та 1353, 95 грн. - усього 5677, 54 грн., що також не заперечував відповідач.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.10, ч.1 ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає відсутніми підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки позивачем не доведено обставин, на які в обґрунтування вимог в цій частині посилається позивач, в тому числі, що внаслідок порушення відповідачем умов договору між сторонами звичайний спосіб життя позивача було порушено і позивач змушена була вживати заходів щодо додаткової його організації, а також жодним чином не обґрунтовано розміру заявленої у відшкодування немайнової шкоди у сумі 10 000, 00 грн.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, а також враховуючи, що позивач на час звернення її до суду 15.06.2011 відповідно ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» була звільнена від сплати судового збору, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачена та документально підтверджена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., /а.с.1/, а також з відповідача в дохід Держави сума витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених майнових вимог у розмірі 56, 78 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст.611, 625, ст.1058 ЦК України, ст.ст.3, 6, 10-11, ст.ст.57-60, ст.88, ст.208, ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ст.218, ст.223, ст.224-226, ст.ст.292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (код ЄДРЮОФОП №19357325, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, 01133) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 79000, АДРЕСА_1) - суму грошових коштів у розмірі 5677 (п'ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 54 коп. та суму витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 (сто двадцять )грн.

В іншій частині - в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (код ЄДРЮОФОП №19357325, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, 01133) в дохід держави суму судового збору у розмірі 56 (п'ятдесят шість) грн. 78 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва М.К. Пилаєва