Постанова № 30477121, 03.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Справа № 811/478/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В.,

розглянув адміністративну справу

за позовомОбласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (надалі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" в результаті якої було складено акт від 21.12.2012р. №1179/1520/03346822;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012р. №0007831520, яким нараховано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість в сумі 699878,41 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012р. №0007841520, яким нараховано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість в сумі 3830675 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2013р. провадження у справі в частині вимоги про визнання протиправними дій Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" в результаті якої було складено акт від 21.12.2012р. №1179/1520/03346822, було закрито з підстав визначених п. 1 ч.1 ст.157 КАС України.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач вказує на порушення порядку проведення перевірки на підставі якої їх було прийнято, та вказує що цей факт є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Крім того, в ході розгляду справи представник позивача зазначив, що застосування штрафних санкцій в розмірі 20% за деякими деклараціями здійснено відповідачем поза межами строків давності - 1095 днів, а тому таке нарахування є незаконним.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов в яких зазначається, що позивач не оспорюючи факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, фактично визнає порушення норм податкового зобов'язання і при цьому будь-яких пояснень з приводу несвоєчасної сплати ним не надано.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови, складення повного тексту постанови відкладено до 08.04.2013р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Результати перевірки оформлені актом від 21.12.2012р. №1179/1520/03346822 та встановлено порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання (а.с. 6-14).

При цьому суд зазначає, що вказаний акт за своїм змістом та правовими наслідками є фактично актом про проведення камеральної перевірки, оскільки предметом перевірки була суто податкова звітність.

Відповідно до п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. 76.1. ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, суд не вбачає в діях посадових осіб відповідача порушень вимог ПК України щодо порядку проведення перевірки, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 21.12.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0007831520, яким позивачеві нараховано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість в сумі 699878,41 грн. (а.с. 32);

- №0007841520, яким позивачеві нараховано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість в сумі 3830675,19 грн. (а.с. 33).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону чинного на момент виникнення обставин пов'язаних з порушенням строків сплати податкового зобов'язання), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 5.1. ст. 5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Враховуючи зміст вищевказаних норм законодавства, штрафи нараховані на суми узгодженого податкового зобов'язання, яке не сплачене у строки визначені податковим законодавством, є складовою частиною такого зобов'язання.

В даній справі за результатами перевірки позивачеві було нараховано штраф в розмірі 10% - 699878,41 грн. та 20% - 3830675 грн., за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому позивач не має права оскаржувати такі нарахування, оскільки вони також є частиною узгодженого податкового зобов'язання.

Разом з тим, суд перевіряючи правомірність нарахування штрафу з урахуванням строків давності встановлених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону чинного на момент виникнення обставин пов'язаних з порушенням строків сплати податкового зобов'язання) та Податковим кодексом України, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 ПК України Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналізуючи зміст розрахунків штрафних санкцій, які є додатками до акту перевірки позивача (а.с. 15-31), а саме розрахунок штрафних санкцій в розмірі 20% судом встановлено, що відповідачем всупереч положенням податкового законодавства щодо строків давності - 1095 днів, по деяким узгодженим податковим зобов'язанням, здійснено нарахуванням штрафу поза межами 1095 днів, а саме:

- податкове повідомлення рішення від 01.06.2009р. №0000752310 нараховано штраф в сумі 10029,6 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 10029,6 грн. (а.с. 17);

- декларація з ПДВ від 14.04.2009р. №33160 нараховано штраф в сумі 46628,8 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 46628,8 грн. (а.с.17);

- декларація з ПДВ від 16.07.2008р. №69146 всього нараховано 39315,12 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 14024,23 грн. (а.с. 18);

- декларація з ПДВ від 16.12.2008р. №146530 всього нараховано 30391,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 30391,4 грн. (а.с 19);

- декларація з ПДВ від 17.02.2009р. №8938 всього нараховано 42392,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 42392,4 грн. (а.с. 19);

- декларація з ПДВ від 17.10.2008р. №116702 всього нараховано 12725,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 12725,4 грн. (а.с. 20);

- декларація з ПДВ від 17.11.2008р. №136340 всього нараховано 24350,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 24350,4 грн. (а.с. 20);

- декларація з ПДВ від 18.03.2009р. №18458 всього нараховано 41445,6 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 41445,6 грн. (а.с. 22);

- декларація з ПДВ від 18.06.2009р. №65187 всього нараховано 46675 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 15295,90 грн. (а.с. 22);

- декларація з ПДВ від 18.08.2008р. №89032 всього нараховано 31228,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 31228,4 грн. (а.с. 22, 23);

- декларація з ПДВ від 18.09.2008р. №97665 всього нараховано 21108,6 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 21108,6 грн. (а.с. 22, 23);

- декларація з ПДВ від 20.01.2009р. №168665 всього нараховано 48219,19 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 48219,19 грн. (а.с. 26);

- декларація з ПДВ від 19.05.2009р. №57525 всього нараховано 45499,4 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 45499,4 грн. (а.с. 25);

- декларація з ПДВ від 19.06.2008р. №52117 всього нараховано 19986,49 грн., в т.ч. поза межами 1095 днів 1578,88 грн. (а.с. 25).

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій в розмірі 20% нарахованих поза межами 1095 днів, згідно податкового повідомлення-рішення №0007841520 від 21.12.2012р. становить 384918,20 грн., а тому ця сума нарахована протиправно та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з принципу пропорційності визначеного ч. 3 ст. 94 КАС України позивачеві присуджуються судові витрати в розмірі 194,76 грн. виходячи з наступного:

-4530553,6 грн. (загальна сума грошового зобов'язання визначена позивачеві) - 100%;

-384918,2 грн. (сума на яку зменшено грошове зобов'язання) -х%;

- 384918,2 х 100% : 4530553,6 = 8,49%;

відшкодуванню підлягає судовий збір у розмірі 8,49%,

- 2294 грн. сума сплаченого судового збору;

- 2294 х 8,49% = 194,76 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012р. №0007841520 в частині зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість в сумі 384918,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державну казначейську службу безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 194,76 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08.04.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник