Постанова № 30476033, 25.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року Справа№ 810/769/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду- Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання- Лаврик О.О.,

за участю:

представника позивача- Гаврильця О.В. (довіреність б/н від 25.03.2013 р.);

відповідача- не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Києві, адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тетіївський пряник"

до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122230 від 01.10.2012 р.,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000122230 від 01.10.2012 р. звернулось ТОВ «Тетіївський пряник». Позовні вимоги мотивовано твердженням позивача про безпідставніcть припущень податкового органу про нібито виявлені ним порушення податкового законодавства позивачем. На думку ТОВ «Тетіївський пряник», податковий орган також припустився порушень при проведенні перевірки, зокрема, неправильно оформив наказ про перевірку; невірно склав оспорюване податкове-повідомлення-рішення, що має своїм наслідком обов?язковість його скасування. Наполягаючи на тому, що працівники Тетіївської МДПІ Київської області не наділені правом застосовувати негативні заходи впливу до позивача на основі проведеної ними незаконної та необґрунтованої фактичної перевірки та складеного за її результатами неправильного акту та повідомлення-рішення, просили суд скасувати рішення №0000122230 від 01.10.2012 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.13 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в описовій частині постанови.

Представник відповідача у судове засідання не з?явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

На підставі ч.4 статті 128 КАСУ, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

у вересні 2012 р., працівниками ДПС у Київській області, згідно із направленнями на перевірку №№2727 та 2728 від 17.09.12 р., виданими на підставі наказу ДПС у Київській області №295 від 05.09.12 р. про проведення фактичних перевірок відповідно до ст.ст.75,80-81 ПК України суб?єктів господарювання згідно із переліком підприємств, що міститься у додатку до наказу, було проведено перевірку каси ТОВ «Тетіївський пряник», яка розташована за адресою: м.Тетіїв Київської області, вул.Крючкова,14.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт від 17.09.12 р.№0011/10/23/22/36178864. Матеріалами перевірки зафіксовано факти перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 2166,09 грн., в тому числі, 28.10.11 р.- 116,16 грн.; 23.11.11 р.-29,85 грн.; 24.11.11 р.-69,15 грн.; 25.11.11 р.- 18,05 грн.; 28.11.11 р.-55,45 грн.; 28.11.11 р.- 21,95 грн.; 30.11.11 р.-36,10 грн.; 01.12.11 р.- 42,60 грн.; 02.12.11 р.-22,50 грн.; 13.12.11 р.-300,00 грн.; 28.12.11 р.-1454,28 грн., що порушує п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі по тексту-Положення).

За даними перевіряючого органу до 01.01.12 р. позивачем не було встановлено ліміт каси і тому, згідно з п.5.9 Положення він вважався нульовим. 28.10.11 р., 13.12.11 р. та 28.12.11 р., через відсутність підписів одержувача на видаткових касових ордерах, наприкінці дня в касі підприємства розрахунково залишалось готівкові кошти, що перевищували ліміт готівки в касі на 116,16 грн., 300,00 грн. та 1454,28 грн. відповідно. Згідно з наданими платником податків податковому органу завіреними копіями касової книги та первинними касовими документами у період з 23.11.11 р. по 02.12.11 р. з каси підприємства здійснювалися за рахунок виручки наступні виплати: по оплаті праці за жовтень 2011 р. по відомості №1 від 23.11.11 р. (у касовій книзі номер цього документу19); по відомості від 24.11.11 р. №5 (у касовій книзі позначено номер 30); по відомості від 25.11.11 р. №2 (у касовій книзі-31); по відомості від 28.11.11 р. №7 (у касовий книзі №32); по відомості від 29.11.11 р. №8 (у касовій книзі№ 33); по відомості від 30.11.11 р. №4 (по відомості №34); по відомості від 01.12.11 р. (копія відомості не надана у касовій книзі №35); по відомості від 02.12.11 р. №6 ( у касовій книзі №36). У всіх випадках податковим органом встановлено перевищення сум залишків готівки, що знаходились у касі на початок дня.

Відповідно до досліджених докуметів встановлено, що підприємство позивача зберігало в касі готівкову виручку для виплат, які належали до фонду оплати праці понад ліміт каси більше трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат. Виключенням став залишок готівки в касі на кінець дня 02.12.11 р. (22,50 грн.), який при закритій, 05.12.11 р., відомості на виплату грошей від 02.12.11 р. №6 залишався в касі до 06.12.11 р. Згідно наданими платником податків та Тетіївської МДПІ матеріалами, документально було підтверджено перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 1892,94 грн., а саме: 28.10.11 р.-116,16 грн.; 02.12.11 р.-22,50 грн.; 13.12.11 р.-300,00 грн.; 28.12.11 р.-1454,28 грн.

За наслідками проведеної перевірки та складеного акту відповідачем було прийняте податкове поідомлення-рішення №0000122230 від 01.10.12 р., яким до ТОВ «Тетіїівський пряник» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4322,18 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Київській області від 14.12.12 р. №3131/10/10-206/681-1602 податкове повідомлення-рішення №0000122230 від 01.10.12. р. було скасоване в частині 536,30 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції. Рішенням ДПС України від 22.01.13 р. №986/6/1072415 рішення №0000122230 від 01.10.12. р. залишено без змін з урахуванням рішення ДПС у Київській області.

Проте, позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями оскаржив його в суді, посилаючись на те, що контролюючим органом було порушено порядок проведення перевірки та складено за її наслідками неправильні документи, що є безумовною підставою для скасування оспорюваного рішення.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне:

повноваження, компетенцію контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України грунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок органами державної податкової служби передбачена главою 8 ПК «Перевірки», а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів ДПС, строки їх проведення, оформлення перевірок.

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу ІІ ПК України про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом. Для проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки платника податків виписується направлення на перевірку.

Обов'язковою умовою для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки є надсилання або вручення платнику податків копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 розділу II Кодексу), за виключенням проведення фактичних перевірок, здійснення яких проводяться без попередження платника податку (п. 80.1 ст. 80 ПК).

Порядок та підстави проведення фактичної перевірки, передбачені ст.80 ПК України, але й підстави для проведення фактичної перевірки, викладені в пп. 80.2.1 - 80.2.7. Перелік підстав в зазначених підпунктах не є вичерпним, оскільки в пп. 80.2.6 існує відсилка до пп. 75.1.3 Кодексу.

Таким чином, до визначених підстав для проведення фактичної перевірки додається наступна обставина: у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань дотримання порядку здійснення суб'єктами господарювання розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Перевірка може проводитись з вказаних вище підстав одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. В пункті 80.4 ПК України законодавець дозволив органам державної податкової служби проводити контрольну розрахункову операцію (контрольну закупку), проте він не визначає порядок її проведення ні в кодексі, ні в жодному іншому нормативно-правовому акті України. Вірогідно, отримані в результаті такої операції дані зможуть претендувати на істотну доказову базу порушення податкового або іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Те саме стосується і проведення хронометражу, проведення якого закріплено пунктом 80.8 статті 80, оскільки порядок його проведення також є невизначеним.

При здійсненні фактичної перевірки контролюючими органами перевіряється дотримання порядку здійснення підприємствами розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Даний вид перевірок проводиться без попередження платника податку (п. 80.1 ст. 80 ПК України), проте необхідною умовою для проведення перевірки є наявність направлення (із усіма обов'язковими реквізитами, як це визначено в ст. 81). Підприємство чи особа, яка перевіряється, зобов'язані забезпечити допуск інспектора до обстеження ним приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування (відповідно пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК).

Посадові особи органу ДПС мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, встановлених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мета, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу ДПС або його заступника, скріпленого печаткою органу ДПС; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Податковим кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 ПК України, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення документальної виїзної або фактичної перевірк. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПК України, відповідно до якої акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів ДПС, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) фактичної перевірки особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу ДПС. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу ДПС складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення з будь-яких причин платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У цьому випадку органом ДПС складається відповідний акт або робиться позначка в акті чи довідці про результати перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань за наслідками перевірки приймається керівником органу ДПС (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Податкового кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті.

Відповідно до п.2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами)- п.2.9 Положення.

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку у своїх касах понад установлений ліміт для здійснення потрібних витрат до настання строків цих витрат.

Згідно із п.2.10 Положення підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки понад установлений йомц ліміт протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Згідно із приписами 5.2. Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи,- п.5.3 Положення.

Відповідно до п.5.8 цього ж Положення якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Згідно із п.5.9 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача,-п.3.5 Положення.

Згідно із положеннями ст.1 Указу Президента України №436 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання та обігу готівки у національній валюті застосовуються фінансові санкції у виглдя штрафу,зокрема, і за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день прострочки.

Як було встановлено судом в процесі дослідження доказів по справі, підставою для проведення перевірки стали наказ ДПС у Київській області №295 від 05.09.12 р. про проведення фактичних перевірок відповідно до ст.ст.75,80-81 ПК України суб?єктів господарювання згідно із переліком підприємств, що міститься у додатку до наказу, в якому зазначено і підприємство позивача та направлення на перевірку №№2727 та 2728 від 17.09.12 р., які були видані на підставі наказу. Вказані документи містять всі обов?язкові, як для таких, реквізити, включаючи і підставу для проведення перевірки,- ст.ст.75, 80,81 ПК України, у зв?язку з чим, суд відкидає доводи позивача, в частині скасування податкового-повідомлення рішення з мотивів їх невідповідності вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України, а також з огляду на те, що неправильно оформлені документи є лише підставою для недопуску контролюючого органу до проведення перевірки.

Під час перевірки податковим органом було виялено порушення позивачем норм чинного законодавства, що було підтверджено матеріалами перевірки та документами первинного бухгалтерського обліку та звітності позивача, які стали предметом дослідження не тільки працівників Тетіївської МДПІ, а і перевіряючих ДПС у Київській області та ДПС України при розгляді скарг позивача на прийняте рішення, тому, суд не сприймає твердження представника ТОВ «Тетіївський пряник» про наявність у якості доказу видаткових касових ордерів від 28.10.11 р., 13.12.11 р. та 28.11.12 р. із підписами відповідальних осіб та одержувача коштів, оскільки до суду були надані лише ксерокопії вказаних касових ордерів і встановити, коли в них з?явилися всі необхідні реквізити, які були відсутні на момент проведення перевірки та неодноразово зафіксовані працівниками контролюючого органу, у суду немає можливості.

Враховуючи те, що виявлені податковим органом порушення порядку ведення касових операцій представником позивача у судовому засіданні не спростовано, суд вважає дії відповідача правомірними, а прийняті за їх наслідками документи- акт перевірки та податкове повідомлення-рішення,- законними.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-XII (далі по тексту Закон України №509-XII), на податкову службу покладається обов’язок здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 3 Закону України №509-XII встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000122230 від 01.10.12 р. податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, а тому позовні вимоги ТОВ «Тетіївський пряник» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 березня 2013 р.