Рішення № 30475462, 31.01.2013, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 226/6619/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі головуючого судді Рибчинського В.П.

при секретарі Грабовській Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 про визнання заяви про відмову від частки в спільному майні подружжя недійсною, про скасування свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 січня 1971 року вона одружилась з ОСОБА_4.

За час шлюбу вони набули спільне майно, яке складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Даний будинок згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 29 жовтня 1992 року секретарем Кирнасівської селищної ради народних депутатів за реєстровим № 102, переданий ОСОБА_4 після сплати Кирнасівському сахарному заводу власних грошових коштів в сумі 827,00 рублів по касовому ордеру № 58552 від 1992 року.

Згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_4 являється власником даного будинку.

23 грудня 2010 року її чоловік, ОСОБА_4, склав заповіт, відповідно до якого усе своє майно заповів своєму сину ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

21 вересня 2011 року нею до Тульчинської державної нотаріальної контори подана заява про прийняття спадщини за законом, оскільки вона має свою обов'язкову частку у спадковому майні.

15 грудня 2011 року нею до Тульчинської державної нотаріальної контори подана заява в якій вказано, що квартира під АДРЕСА_1, яка знаходиться на земельній ділянці, являється власністю померлого та що на видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя вона не претендує.

15 грудня 2011року державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом в якому вказала, що на підставі заповіту, посвідченого 23 грудня 2010 року секретарем виконавчого комітету Кирнасівської селищної ради, за реєстровим № 571, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є на 3/4 частини спадкового майна його син ОСОБА_2 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири під АДРЕСА_1, хоча складу спадщини входить лише 1/2 частина квартири.

15 грудня 2011 року державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видала свідоцтво про право на спадщину за законом в якому вказала, що на підставі ст. 1241 ЦК України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна гр. ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є на 1/4 частини спадкового майна його дружина ОСОБА_1 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1, хоча до складу спадщини входить лише 1/2 квартири.

Після смерті чоловіка в будинку разом нею проживають син з сім`єю. Після декількох місяців проживання разом вони почали відкрито говорити, що будинок і усе в ньому належить їм. Коли в гості заходила її дочка, вони виганяли її з подвір'я також говорячи, що тут все їхнє. В домі почались постійні чвари. Не маючи іншого виходу, вона змушена звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Просить суд визнати недійсною заяву від 15.12.2011 року № 2043 в спадковій справі № 947/11 про відмову від частки в спільному майні подружжя. Скасувати частково свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.12.2011 року № 1-4618, що видане на ім'я ОСОБА_2 в частині 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, що знаходиться у спільному майні подружжя. Визнати за нею право приватної (особистої) власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку.

В судове засідання позивачка не з'явилась, подала заяву, в якій вказала, що позов підтримує, наполягає на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти задоволення, просить суд розглянути справу без його участі.

Третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

В судовому засіданні встановлено: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_4. Після його смерті залишилось спадкове майно за заповітом від 23.12.2010 року, спадкоємцем якого є його син ОСОБА_2.

21 вересня 2011 року позивачкою до Тульчинської державної нотаріальної контори подана заява про прийняття спадщини за законом, оскільки вона має свою обов'язкову частку у спадковому майні.

15 грудня 2011 року ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори подана заява в якій вказано, що квартира під АДРЕСА_1, яка знаходиться на земельній ділянці, являється власністю померлого та що на видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя вона не претендує.

15 грудня 2011року державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом в якому вказала, що на підставі заповіту, посвідченого 23 грудня 2010 року секретарем виконавчого комітету Кирнасівської селищної ради, за реєстровим № 571, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є на 3/4 частини спадкового майна його син ОСОБА_2 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири під АДРЕСА_1, хоча складу спадщини входить лише 1/2 частина квартири.

15 грудня 2011 року державний нотаріус Тульчинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видала свідоцтво про право на спадщину за законом в якому вказала, що на підставі ст. 1241 ЦК України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна гр. ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є на 1/4 частини спадкового майна його дружина ОСОБА_1 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1, хоча до складу спадщини входить лише 1/2 квартири.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 3 ст. 1235 Цивільного кодексу України, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України, Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ст. 1301 Цивільного кодексу України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до абз. 2 п. 12 Постанови № 7 від 30.05.2008 року Пленуму ВС України про судову практику у справах про спадкування, у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до абз. 2 п. 19 Постанови № 7 від 30.05.2008 року Пленуму ВС України про судову практику у справах про спадкування, при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку та інше.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що в свідоцтві про право на спадщину за законом зазначено, що після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем на 1/4 частину спадкового майна є його дружина ОСОБА_1, хоча спадщина складається лише з 1/2 частини квартири, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 213 - 215 ЦПК України, ст. ст. 1235, 1241, 1301 ЦК України, ст. 60 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсною заяву від 15 грудня 2011 року № 2043 в спадковій справі № 947/11 про відмову від частки в спільному майні подружжя.

Скасувати частково свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 грудня 2011 року № 1-4618, що видано на ім'я ОСОБА_2 в частині 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, що знаходиться в спільному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт АА 325532, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право приватної (особистої) власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, що знаходилась у спільному майні подружжя.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів.

Суддя :