Ухвала суду № 30472147, 03.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року справа №2а/1270/7703/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Васильєвої І.А., Геращенка І.В.,

при секретарі: Іллінові О.С.

за участю:

представника позивача Щербакова А.О.,

представника відповідача Басакіна В.В., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 р. у справі № 2а/1270/7703/2012 за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Антрацит" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 р. у справі № 2а/1270/7703/2012 позовні вимоги задоволено, внаслідок чого, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 14.09.2012 року № 0001178012 та № 0001188012, винесені спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки від 27.08.2012 року № 84/16-0/32226065 у відношенні Державного підприємства «Антрацит».

Не погодившись з судовим рішенням Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 2а/1270/7703/2012 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивується порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не надана належна правова оцінка всім обставинам, які мають значення для вирішення справи, що відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Апелянт посилається на те, що під час здійснення перевірки податковим органом були встановлені факти неправомірного формування податкового кредиту з огляду на отриману податкову інформацію та враховуючи той факт, що до перевірки не були надані усі первинні документи, які б підтвердили взаємовідносини ДП «Антрацит» та ТОВ ««ФК Стоік».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 20.08.2012 року по 27.08.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Антрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період травень 2010 року та з грудня 2010 року по жовтень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт № 84/16-0/32226065 від 27.08.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Антрацит» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період травень 2010 року та з грудня 2010 року по жовтень 2011 року» , за яким виявлено порушення ч. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України щодо неправомірності віднесення Державним підприємством «Антрацит» до складу податкового кредиту сум: у травні 2010 року - 17701,00 грн., грудні 2010 року - 564292,00 грн., січні 2011 року - 302705,00 грн., лютому 2011 року - 533353,00 грн., березні 2011 року - 370132,00 грн., квітні 2011 року - 387164,00 грн., травні 2011 року - 455127,00 грн., липні 2011 року - 1134999,00 грн., серпні 2011 року - 547348,00 грн., вересні 2011 року - 649712,00 грн., тобто занижено податок на додану вартість на загальну суму - 4962533,00 грн., сформованих за рахунок здійснення безтоварних операцій при придбанні товарів, робіт та послуг, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 2190976,00 грн., у тому числі по періодам: червень 2011 року - 505522,00 грн., липень 2011 року - 1685454,00 грн. (том 1 аркуші справи 45-64).

Не погодившись із зазначеним актом перевірки позивач надав до відповідача заперечення на нього від 03.09.2012 року № 09/880 (том 1 аркуші справи 65, 66).

Листом від 11.09.2012 року № 9338/10/16-104 відповідач частково задовольнив заперечення до акту в частині: заниження податку за травень 2010 року - 17701,00 грн.; заниження податку на додану вартість на суму 672837,00 грн., у періодах: січень 2011 року - 302705,00 грн., березень 2011 року - 370132,00 грн. (том 1 аркуші справи 67-69).

За наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.09.2012 року № 0001178012, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 4 271 995,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 307 103,50 грн. та від 14.09.2012 року № 0001188012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року на 505522,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1,00 грн. та за липень 2011 року - 1 685 454,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 842 727,00 грн. (том 1 а. с. 71-72).

До даних висновків відповідач прийшов, посилаючись на отримання акту Єнаківської ОДПІ Донецької області ДПС від 03.07.2012 року № 1310/22/36887054 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФК «Стоік» щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з платниками податків…..»

Із акту перевірки позивача вбачається, що ТОВ «ФК «Стоік» не здійснювало фактичних поставок товарів (робіт, послуг) на адресу ДП «Антрацит». Взаємовідносини позивача з ТОВ «ФК «Стоік» не спричинили реального настання правових наслідків, відбувались з метою формування податкового кредиту. Неспроможність ТОВ «ФК «Стоік» здійснювати відповідні господарські операції відповідачем обґрунтовується відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушенням ст.ст.203,207,215,216,228 ЦК України, які встановлюють недійсність та нікчемність правочинів, та приходить до висновків, всі операції ТОВ «ФК «Стоік» з продажу позивачу є безтоварними (т.1 а.с.61-62).

Однак, акт перевірки від 03.07.2012 року № 1310/22/36887054 був предметом перегляду судових інстанції та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року по справі № 2а/0570/9795/2012 було зобов'язано Єнакіївську ОДПІ Донецької області ДПС вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки ТОВ «ФК «Стоік», оформленої актом перевірки від 03.07.2012 року № 1310/22/36887054, і поновити в ній дані щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту, які містяться в поданих ТОВ «ФК «Стоік» податкових деклараціях з податку на додану вартість, тобто визнано безпідставність використання даних акту перевірки (т. 11 а. с. 181-184)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з реальності господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «ФК «Стоік», оскільки у судовому засіданні ці обставини доведенні даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на те, що факт надання та прийняття вищевказаної продукції позивачем підтверджується первинними документами: угодами на ремонт обладнання ,у тому числі і за результатами конкурсних торгів (т. 1 а. с. 53, т. 6 а. с. 75-133, т. 8 а.с. 1-251, т. 9 а. с. 169-186, 201-228); накладними, відомостями, податковими накладними відображених у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (т. 1 а. с. 82-251, т. 2 а. с. 1-232, т. 3 а.с.1-188,т. 5 а.с. 31-39, 52-63, 82-96, 112-125, 140-155, 174-192, 212-253, т. 7 а. с. 29-43, 74-97, 148-159, 186-201, 234-250, т. 9 а. с. 1-12, 28-49, 187-200) та іншими первинними документами, наведеними в постанові суду першої інстанції . Передачі обладнання на ремонт передувало складання дефектних актів за участю представника ТОВ «ФК «Стоік». За умовами договорів вивезення ремонтного фонду на ремонт і з ремонту проводилося автотранспортом «Замовника», тобто ДП «Антрацит».

Транспортування товару супроводжувалося товарно-транспортними, видатковими накладними та сертифікатами якості. Отримання проводилося за довіреностями, видання яких зафіксовано у журналі реєстрації виданих довіреностей. Оприбуткування на складі ВП «УМТЗ» ДП «Антрацит» підтверджується картками складського обліку товарів.

За виконані роботи та отриманий товар Державним підприємством «Антрацит» проводилася оплата, про що свідчать банківські виписки та платіжні доручення. Зміни у структурі активів та майнового стану підприємства, пов'язаних із отриманням товару, робіт та оплати за них фіксуються в оборотній відомості за рахунком 631, яка є регістром бухгалтерського обліку, що передбачено нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Всі документи суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Відповідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем, належно допустимих доказів того, що угоди носять не реальний характер, тобто ознаки недійсності(нікчемності), не зазначено.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні , зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи відповідача про нереальність правочинів .

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Доводи апелянта,що ДП "Антрацит" до перевірки не були надані всі первинні документи, а саме: реєстри отриманих накладних за перевіряємі періоди, сертифікати якості на отриманий товар, акти приймання-передачі обладнання, яке передавалось на ремонт, дефектні акти, товарно-транспортні накладні, подорожні листи колегією суддів не приймаються, оскільки вони письмовим запитом відповідача у підприємства не витребовувалися та не є документами, на підставі яких відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України повинен здійснюватися податковий облік підприємства.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, 211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 р. у справі № 2а/1270/7703/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 квітня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 08 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.А.Васильєва

І.В.Геращенко