КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4760/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О., Суддя-доповідач: Бабенко К.А
У Х В А Л А
Іменем України
19 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер-Будівництво» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Хелдіг», «Директорія», «Авант-К», «Торг-М», «Хортком», «ЦСП-Авант», «Укрінжпроект», «Укрінженерія», «Торгстрім Плюс», «Імідж-Текс», «Гарант-Техноресурс», «Елітсервіс-2008», «Інформконсалт плюс», «Аквілон-2009», «Стрім-торг плюс», «Топ Дизайнер», «Інтехфлот», «Укррекламасервіс», «Зодчих Буд», «Правтранс», Приватними підприємствами «Біг Кепітал» та «Центр правової допомоги «Оберіг» за період з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року, про що складено відповідний Акт від 04.11.2011 року №2328/23-12/24922498 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 39-68).
Перевіркою встановлено порушення Відповідачем вимог пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) від 03.04.1997 року, а саме, завищення ним на 50 146 грн. суми податкового кредиту з податку на додану вартість, в тому числі за лютий 2008 року - на 5 025 грн., березень 2008 року - на 1 881 грн., травень 2008 року - на 1 313 грн., червень 2008 року - на 2 019 грн., липень 2008 року - на 822 грн., серпень 2008 року - на 2 175 грн., жовтень 2008 року - на 2 460 грн., листопад 2008 року - на 347 грн., грудень 2008 року - на 2 831 грн., січень 2009 року - на 20 153 грн., лютий 2009 року - на 5 422 грн., березень 2009 року - на 1 733 грн., квітень 2009 року - на 441 грн., травень 2009 року - на 782 грн., липень 2009 року - на 926 грн., квітень 2010 року - на 1 816 грн. та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97, а саме, заниження ним на 62 683 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за І квартал 2008 року - на 8 633 грн., ІІ квартал 2008 року - на 4 165 грн., ІІІ квартал 2008 року - на 3 746 грн., ІV квартал 2008 року - на 7 048 грн., І квартал 2009 року - на 34 135 грн., ІІ квартал 2009 року - на 1 529 грн., ІІІ квартал 2009 року - на 1 158 грн., ІІ квартал 2010 року - на 2 270 грн.
На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.11.2011 року №№0008472312, 0008462312, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 81, 83), та якими Позивачу збільшено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 34 452 грн. за основним платежем і 8 613 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та з податку на прибуток підприємств на 46 140 грн. за основним платежем і 11 535 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Державною податковою службою України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 06 березня 2012 року № 4209/10-2115, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 116-121), та яким податкові повідомлення - рішення Відповідача залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Як встановлено судом першої інстанції та зазначено в Акті Позивача, згідно із Постановою слідчого Слідчого відділу слідчого управління Податкової міліції Державної податкової адміністрації України від 17.06.2011 року, порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України та по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності щодо сприяння директору та головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван натс. Україна» ОСОБА_8 мінімізації ним податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків ОСОБА_8, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених частиною п'ятою ст. 27, частиною другою ст. 28, частиною другою ст. 205, частиною третьою ст.212 Кримінального кодексу України. З метою прикриття незаконної діяльності зазначеними особами створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, а саме, Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелдіг», «Директорія», «Авант-К», «Торг-М», «Хортком», «ЦСП-Авант», «Укрінжпроект», «Укрінженерія», «Торгстрім Плюс», «Імідж-Текс», «Гарант-Техноресурс», «Елітсервіс-2008», «Інформконсалт плюс», «Аквілон-2009», «Стрім-торг плюс», «Топ Дизайнер», «Інтехфлот», «Укррекламасервіс», «Зодчих Буд», «Правтранс», Приватні підприємства «Біг Кепітал» та «Центр правової допомоги «Оберіг».
Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі відповідних договорів Позивача з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Укрінжпроект», «Торгстрім Плюс», «Інтехфлот», «Елітсервіс-2008», «Хелдіг» контрагенти здійснювали поставку Позивачу товару, який ним було прийнято та оплачено.
Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагентів товару надано первинні документи, а саме, видаткові та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а с. 122-192),
Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та його контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.
Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова або ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Мельничук В.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Мельничук В.П.
Собків Я.М.
Судове рішення № 30471472, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4760/12/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: