Ухвала суду № 30471023, 19.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р.Справа № 2-а-4183/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника ПП "РТС-Сталь" - Кермача Андрія Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "РТС-Сталь" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання бездіяльність незаконною, дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року Приватне підприємство (далі ПП) "РТС-Сталь" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення - рішення про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість далі (ПДВ) за лютий 2011 року на суму 460627,67 грн., про визнання неправомірними та незаконними дії податкового органу щодо зменшення від'ємного значення з ПДВ при складанні акту перевірки від 17 травня 2011 за № 1597/23-2/37125153, а також з вимогою зобов'язати відповідача відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит ПП "РТС-Сталь", сформований на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "СП "Агромрія" за лютий 2011 року на суму 460627,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП "РТС-Сталь" зазначалось, що висновки податкового органу щодо нікчемності угод позивача з ТОВ "СП "Агромрія" є необґрунтовані, оскільки всі операції з придбання металопродукції у даного постачальника, здійснені ним у перевіряємих періодах, носять реальний характер, крім того, підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а підстави вважати їх нікчемними відсутні. Також, позивачем наголошувалось, що за наслідками проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок про зменшення від'ємного значення з ПДВ, однак відповідного податкового повідомлення-рішення в порушення положень ст. 58 Податкового кодексу України не було прийнято, що в свою чергу зробило неможливим захист законних прав та інтересів позивача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, головою комісії по реорганізації ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень на перевірку від 06 травня 2011 року за №917/23-2 фахівцями відповідача була проведена виїзна позапланова перевірка ПП "РТС-Сталь" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "СП "Агромрія" за лютий 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 17 травня 2011 року за № 1597/23-2/37125153, яким встановлено порушення ст. 201, 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, а тому дійшов висновку, що наведені правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені зазначеними правочинами. В порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України товар по вказаних правочинах не був переданий в натурі.

Результатом вищезазначених протиправних дій стали порушення ст. 201.1, 200.3, 198.3 та 198.6 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ на суму 460627, 67 грн. за лютий 2011 року.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що податковим органом була внесена інформація до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" (далі База даних) про зменшення податкового кредиту позивача сформованого на підставі податкових накладних виданих ТОВ "СП "Агромрія" за лютий 2011 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за результатом проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ отримані ним на підставі податкових накладних від здійснених господарських операцій з ТОВ "СП "Агромрія" та має документальне підтвердження свого податкового кредиту, а тому висновок відповідача про зменшення від'ємного значення з ПДВ та внесення інформації до Бази даних про зменшення податкового кредиту позивача є необґрунтованими та протиправними. Також, судом зазначено, що в разі складання податковим інспектором акту проведеної перевірки, в якому зафіксовані порушення законодавства, то винесення податкового повідомлення є обов'язком працівника податкової служби.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198.1. Податкового кодексу (далі ПК) України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно статті 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, статтею 198.6. ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як було встановлено, між позивачем та ТОВ "СП "Агромрія" 02 жовтня 2010 року був укладений договір купівлі - продажу за №02/10-1 про постачання металопрокату в асортименті. Крім того, в лютому 2011 року між тими сторонами була укладена додаткова угода за №5, якою встановлювалась, зокрема, сума договору на лютий 2011 року, асортимент, кількість товару та інше.

На вимогу позивача та для формування податкового кредиту, ТОВ "СП "Агромрія" було надано податкові накладні за наслідками надання товарів та послуг позивачу, зокрема, від 07 лютого 2011 року за №2, від 14 лютого 2011 року за №3. Вказані накладні видані у відповідності до ст. 200.1. ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів і даних.

А тому, виходячи з вищенаведеного та враховуючи той факт, що ні договір, ні податкові накладні, які видавались на виконання договору, в установленому законом порядку не дійсними не визнавались, а поставки товарів за вказаним правочином мали реальний характер, що підтверджується товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків Податкового органу щодо завищення сум податкового кредиту позивача за лютий 2011 року.

Також, стосовно не прийняття податкового повідомлення-рішення колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 54.3. ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

А відповідно до ст. 58.1. ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, аналізуючи наведені положення чинного законодавства, колегія суддів надходить до висновку, що вимога встановлена ст. 58.1. ПК України щодо надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення внаслідок виявлення порушення норм чинного податкового законодавства, зокрема, завищення податкового кредиту, носить імперативний характер, тобто є обов'язковою процедурою для виконання контролюючим органом.

Також, необхідно зазначити, що винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення дає можливість платнику податків захистити свої законні права та інтереси, зокрема, шляхом оскарження його в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, згідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п.п. 1.3.3 п. 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року за №266, (далі-Методичні рекомендації) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Тому, приймаючи до уваги, що за результатами проведеної перевірки ПП "РТС-Сталь" податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось, а отже відповідно, податкове зобов'язання не узгоджувалось, а також враховуючи той факт, що висновок Податкового органу стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту за лютий 2011 року є необґрунтованим, то колегія суддів погоджується, що податковий кредит сформований позивачем на підставі податкових накладних виданих ТОВ "СП "Агромрія" за лютий 2011 року підлягає відновленню в Базі даних на підставі тих показників, які задекларувало ПП "РТС-Сталь".

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: