Ухвала суду № 30470907, 25.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"25" березня 2013 р. Справа № 911/142/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО», ідентифікаційний код юридичної особи: 34429213, місцезнаходження: 04071, м. Київ, провулок Електриків, буд. 5, кв. 18 (надалі «Кредитор» / «ініціюючий кредитор»),

до боржника, - ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ідентифікаційний код юридичної особи: 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12,

про банкрутство, -

Учасники провадження у справі про банкрутство:

Розпорядник майна Боржника: арбітражний керуючий Коптєва А.Є., яка діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АД № 077597 від 19 листопада 2012 року, ухвали господарського суду Київської області від 18.01.13 р. у цій справі;

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», (ідентифікаційний код: 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А) (Заявник 1);

за участю представників учасників судового провадження у справі про банкрутство:

від Ініціюючого кредитора: не з'явився;

від Боржника: Златкін Є.М., який діє на підставі довіреності від 04.10.11 р. б/№;

від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»: заступник директора - начальника управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Шкурат О.М., який діє на підставі довіреності від 01.03.13 р., зареєстрованого за № 145; начальник відділу по стягненню заборгованості управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Орендівський В.І., який діє на підставі довіреності № 3123 від 01.10.12 р.;

розпорядник майна Боржника: особисто Копєва А.Є., -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою №11/01-1 від 11.01.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОВІТ АГРО», ідентифікаційний код юридичної особи: 34429213, місцезнаходження: 04071, м. Київ, провулок Електриків, буд. 5, кв. 18 (надалі «Заявник») про порушення справи про банкрутство боржника, - ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», ідентифікаційний код юридичної особи: 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12 (надалі за текстом: «Боржник»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.13 року, якою розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 18.01.13 р.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом «Закон про банкрутство»).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.13 року визнано безспірні грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОВІТ АГРО" в сумі 2 001 321,29 грн. введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Коптєву А.Є. розпорядником майна Боржника; зобов'язано ініціюючого кредитора протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази; визнано вимоги ініціюючого кредитора до Боржника в сумі 64 513,58 грн. пені; зобов'язано розпорядника майна Боржника до 13 березня 2013 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 15 квітня 2013 року, вирішено інші процедурні питання у справі.

14.02.13 р. через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (ідентифікаційний код: 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А) (надалі за текстом «Заявник 1») надійшла Заява № 22-04/14 від 14.02.13 року про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» у сумі 10 445 368,24 грн., забезпечених заставою та визнання вимог у сумі 67 332,15 грн. не забезпечених заставою (вх. № 2804 від 14.02.13 р.).

15.02.13 р. через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 1 надійшли Доповнення № 22-04/15 від 15.02.13 р. до заяви про визнання майнових вимог ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» по справі № 911/142/13-г про банкрутство (вх. № 2895 від 15.02.13 р.) з долученими доказами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.13 року заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» № 22-04/14 від 14.02.13 р., з доповненнями № 22-04/15 від 15.02.13 р., прийнято до розгляду, розгляд якої призначено на 25 березня 2013 року; зобов'язано Заявника 1 надати документальні докази у справі, зобов'язано Боржника разом з розпорядником майна Боржника розглянути вимоги Заявника 1 та повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду вимог Заявника 1 з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, з долученням відповідних доказів на підтвердження обставин, на які наявні посилання; надати інші дані щодо розгляду заяви Заявника 1. Факт направлення вказаної ухвали господарського суду Київської області учасникам провадження підтверджено відбитком відділу діловодства № 186, а також особистими підписами розпорядника майна Боржника, Заявника 1 про отримання копій ухвали від 06.03.13 р. на зворотному боці останнього аркушу ухвали.

20.03.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» надійшли Доповнення до заяви № 22-04/18 від 18.03.13 р. з долученими доказами, в тому числі оригіналами доказів направлення доповнень Боржнику та розпоряднику майна Боржника.

22.03.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника Коптєвої А.Є. надійшли пояснення № 156 від 21.01.13 року.

25.03.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на виконання вимог ухвали суду у справі від 22.03.13 року долучено докази у справі.

25.03.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Боржника надійшов відзив на заяву Заявника 1 з долученими доказами.

В судове засідання з'явились уповноважені представники Заявника 1, Боржника, розпорядник майна Боржника та надали свої пояснення у справі. Заявник 1 підтримав заявлені ним вимоги та просить суд їх задовольнити. Боржник вказав на доводи, викладені у наданому ним відзиві, зокрема, що за пропозицією розпорядника майна була утворена робоча група для розгляду вимог кредиторів та 20.03.13 року разом з розпорядником майна за місцезнаходженням Боржника відбулось засідання групи з розгляду вимог Заявника 1. З позиції Боржника, під час засідання було з'ясовано, що Заявник 1 не надіслав Боржнику необхідних документів для можливості розгляду його вимог; вказує на те, що відповідно до ухвали від 22.02.13 р. крім заяви про визнання вимог Заявника 1 вих. № 22-04/14 від 14.02.13 р., копія якої надіслана Боржнику, Заявником 1 подано до суду ще одне доповнення від 15.02.13 року, які Боржник не отримував; розпорядником майна усно було повідомлено робочу групу, що Заявником 1 подано до суду ще одне доповнення від 18.03.13 року, яким збільшено вимоги до 11 783 169,13 грн. Вказане доповнення, як зазначає Боржник, він не отримував та не має можливості розглянути підтвердження їх нарахування. Боржник вказує, що оскільки Заявник 1 подає заяви та доповнення зі змінами вимог лише до суду, він не надає можливості розглянути його вимоги Боржнику, визначити розмір вимог що визнаються, і розмір, що не визнаються. В зв'язку з викладеним, робочою групою було прийнято рішення вернутись до суду з клопотанням про зобов'язання Заявника 1 надіслати Боржнику копію доповнення від 15.02.13 року, копію доповнення від 18.03.13 року з додатками, про відкладення розгляду вимог Заявника 1. В судовому засіданні Боржником з посиланням на доводи відзиву заявлено усне клопотання про відкладення розгляду вимог Заявника 1. Заявник 1 в судовому засіданні вказав на те, що ним було направлено заяви з вимогами по суті до Боржника докази чого долучались до матеріалів справи, вважає, що поданих ним доказів достатньо для розгляду його вимог та підстав для відкладення розгляду заявлених ним вимог він не вбачає; розпорядник майна Боржника висловив свою позицію, що залишає вирішення піднятого питання на розсуд суду. У поясненнях розпорядника майна № 156 від 21.03.13 року останньою повідомлено про те, що станом на 20.03.13 року Боржнику не направлено копії заяви про грошові вимоги Заявника 1 до Боржника та грошові вимоги не були розглянуті.

Детально дослідивши доводи Боржника, Заявника 1, матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження у справі, судом встановлено, що «доповненнями до заяви» № 22-04/15 Заявником 1 фактично долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору, направлення заяви № 22-04/14 від 14.02.13 р. Боржнику та розпоряднику майна, судові накази; жодного збільшення вимог, їх зміна чи конкретизація у поданих документах відсутня. Фактично вказаний документ не стосується зміни вимог Заявника 1, їх суті, викладених у Заяві № 22-04/15 від 14.02.13 року, а нею долучено до матеріалів справи вказані докази. Факт направлення Боржнику та розпоряднику майна заяви № 22-04/14 від 14.02.13 р. підтверджено оригіналами квитанцій УДППЗ «Укрпошта» №№ 8342, 8343, описами вкладення у цінні листи, скріплені оригіналами відбитків печатки Укрпошти від15.02.13 року, які долучені до матеріалів справи. Судом встановлено, що до суду надійшли доповнення до заяви № 22-04/18 від 18.03.13 року, якими збільшено вимоги Заявника 1 до Боржника. Факт направлення вказаної заяви Боржнику підтверджено оригіналом квитанцій УДППЗ «Укрпошта» №№ 4070, описом вкладення у цінний лист, скріплений оригіналом відбитку печатки Укрпошти від 18.03.13 року, тобто заява про збільшення вимог направлена за шість днів до судового засідання. Факт вручення вказаних доповнень № 22-04/18 від 18.03.13 року розпоряднику майна Боржника підтверджено копією вказаних доповнень з оригіналом підпису розпорядника майна з підтвердженням про отримання доповнень 18.03.13 року. Таким чином матеріалами справи належними доказами, оригінали яких долучено до матеріалів справи, підтверджено факт завчасного направлення Заявником 1 копії заяви з вимогами до Заявника та доповнення до них, якими збільшено вимог. Крім того, судом встановлено, що Боржником не розглянуто та не надано суду позиції та жодного доказу щодо жодної частини вимог Заявника 1, в той час як згідно відзиву Боржника, ним була отримана заява Заявника № 22-04/14 від 14.02.13 року («Так, відповідно до ухвали суду від 22.02.13 року крім заяви про визнання вимог Заявника № 22-04-14 від 14.02.13 року, копія якої надіслана Боржнику»). Вказані дії Боржника суд розцінює як дії спрямовані на свідоме затягування судового провадження у справі. Судом встановлено, що в судовому засіданні присутні Боржник, Заявник 1 та розпорядник майна Боржника, які надали свої пояснення у справі, тобто всі особи, участь яких є необхідна для розгляду конкурсних вимог заявника з вимогами до боржника. Жодних інших пояснень, доказів жодним з присутніх учасників провадження в судовому засіданні не надано, суду не повідомлено, до матеріалів справи доказів не долучено та про існування доказів, що мають істотне значення для розгляду вимог Заявника 1, суду не заявлено.

Істотним є те, що судом встановлено, що ухвалами у справі від 14.01.13 року, 18.01.13 року, 22.02.13 року на Боржника було покладено низку обов'язків по наданню доказів у справі та позиції у справі, проте вимоги суду не виконано Боржником в повному обсязі, витребуваних доказів суду не надано в повному обсязі; Боржником разом з відзивом долучено до матеріалів справи копії протоколу засідання робочої групи по розгляду вимог Заявника 1 від 20.03.13 р., свідоцтва про державну реєстрацію Боржника, довідки відділу статистики серії АБ № 582510, довідки 4-ОПП Боржника, копія статут Боржника, в ред., зареєстрованої 26.12.01 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, строк, встановлений абз. 4 ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, - проведення попереднього засідання у справі спливає 18.04.13 р.

Відповідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що посилання Боржника надані у відзиві, є безпідставними та в матеріалах справи наявні належні докази направлення Заявником 1 заяви з вимогам Боржнику, розпоряднику майна з доповненнями в яких збільшено вимоги; наявних матеріалів справи достатньо для розгляду вимог Заявника 1 по суті.

Розглянувши вимоги Заявника 1 до Боржника, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 підлягають частковому задоволенню, на підставі наступного.

В заяві № 22-04/14 від 14.02.13 року Заявник 1 просить суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів: вимоги Заявника 1 до Боржника у сумі 10 445 368,24 грн. за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 р., які забезпечені заставою майна Боржника згідно наданого переліку; витрати по сплаті судового збору покласти на Боржника; визнати та включити до четвертої черги вимоги у сумі 67 332,15 грн., які не забезпечені заставою. В доповненнях до заяви № 22-04/18 від 18.03.13 року Заявник 1 вказує, що поряд з раніш заявленими вимогами, Заявником 1 донараховано вимоги у сумі 731 072,19 грн. заборгованості за період з 01.09.12 року по 17.03.13 р. (за користування кредитом), 398 347,74 грн. пені за кожен день прострочення на підставі п. 10.3. Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р.; 289960,45 грн. 3% річних; 1260,00 грн. витрат за публікацію оголошення про порушення провадження справи про банкрутство Боржника та просить суд: визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Заявника 1 до Боржника всього у сумі 11 714 576,98 грн. за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 року, які забезпечені заставою майна Боржника, згідно переліку викладеного у заяві на підставі двох договорів застави та іпотечного договору, укладених між Боржником та Заявником 1; просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Заявника 1 до Боржника у сумі 68 592,15 грн., які не забезпечені заставою майна Боржника; витрати по сплаті судового збору у сумі 1 147 грн. покласти на Боржника.

Зміст відзиву Боржника судом досліджено вище.

Вимоги Заявника 1 вмотивовані тим, що між ВАТ КБ «Хрещатик», правонаступником якого з 12.05.2010 року є Заявник 1, та Боржником було укладено генеральний кредитний договір № 089 від 28.12.06 року (надалі за текстом Заявника 1 «Кредитний договір»), в межах якого укладено кредитний договір № 089/1 від 28.12.06 року (надалі за текстом Заявника 1 «Кредитний договір 1»), згідно з яким Боржнику відкрита не відновлювальна кредитна лінія з лімітом 1 900 000,00 грн. на строк по 27.12.07 року зі сплатою 19% річних за користування кредитним коштами. До Кредитного договору 1 укладено договори про внесення змін: № 1 від 28.03.07 року, № 2 від 28.08.07 року, № 3 від 27.12.07 року, № 4 від 28.02.08 року, № 5 від 01.07.08 року. З врахуванням змін за Кредитним договором 1 кінцевий термін повернення кредиту в сумі 1 900 000,00 грн. 28.12.12 року, процента ставка за користування кредитними котами - 25% річних. 28.12.06 року було укладено Кредитний договір № 089/2 (надалі за текстом Заявника 1 «Кредитний договір 2»), згідно з яким Боржнику відкрита не відновлювальна кредитна лінія з лімітом 3 500 000,00 грн. по 28.12.09 року зі сплатою 19% річних за користування кредитними коштами. До Кредитного договору 2 були внесені зміни згідно з договорами № 1 від 28.03.07 р., № 2 від 28.08.07 р., № 3 від 28.02.08 р., № 4 від 01.07.08 р. З врахуванням змін за Кредитним договором 2 кінцевий термін повернення кредиту у сумі 3 500 000,00 грн. 28.12.12 р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 25% річних. Як вказує Заявник 1, рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.12 року у справі № 33/660-65/50-2012 звернено стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно цілісного майнового комплексу за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 12, яке належить Боржнику для задоволення вимог Заявника 1 за Генеральним договором у сумі 6 960 138,76 грн. та на примусовому виконанні знаходиться судовий наказ, виданий на виконання вказаного рішення; рішенням господарського суду Київської області від 20.02.12 року у справі № 13/025-11 стягнуто борг за Генеральним договором у сумі 2 692 222,45 грн. за процентами за період з 01.02.10 року по 30.01.12 року, відкрито виконавче провадження, проте рішення не виконано; рішенням господарського суду Київської області від 18.10.12 року у справі № 7/072-12 стягнуто борг за Генеральним кредитним договором у сумі 793 007,03 грн., що включає прострочену заборгованість по сплаті процентів за Кредитним договором 1 за період з 30.01.12 року по 31.08.12 р. в сумі 279 004,32 грн., прострочену заборгованість по сплаті процентів за Кредитним договором 2 за період з 30.01.12 року по 31.08.12 року у сумі 514 002,71 грн. та відкрито виконавче провадження, проте рішення суду на даний час не виконано. Таким чином борг складає 10 445 368,24 грн. Також Заявник 1 повідомляє про те, що виконання зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 р. забезпечується: 1) іпотекою нерухомого майна згідно з іпотечним договором № 1215/089, посвідченим 28.12.06 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., за реєстровим № 6266; 2) заставою рухомого майна - основних засобів згідно переліку відповідно до Договору застави №1211/089, посвідченим 28.12.06 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., за реєстровим № 6268; 3) договором застави № 1214/089 - транспортних засобів та машин згідно переліку, посвідченим 28.12.06 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., за реєстровим № 6269.

Крім того, Заявником 1 заявлено вимоги у сумі 67 322,15 грн., які не забезпечені заставою - понесені витрати Заявника 1 при зверненні до суду на сплату судового збору, на підтвердження яких Заявник 1 посилається на судові рішення господарського суду м. Києва від 23.04.12 року, господарського суду Київської області від 20.02.12 року, від 18.10.12 року; Заявником 1 в заяві № 22-04/18 від 18.03.13 р. заявлено вимоги у сумі 1 260,00 грн., що є витратами на здійснення публікації про порушення справи про банкрутство, на підтвердження чого, ним надається копія платіжного доручення від 11.03.13 року № 745/03, які заявлено як не забезпечені заставою.

Також в доповненнях до заяви № 22-04/18 від 18.03.13 року Заявником 1 додатково заявлено вимоги за Генеральним кредитним договором, посилаючись на Генеральний кредитний договір, ст. 1054 ЦК України, що забезпечені заставою майна Боржника, а саме: по процентам за користування кредитом за період з 01.09.12 року по 17.03.13 року в сумі 731 072,19 грн., з яких 257 213,75 грн. за кредитним договором № 089/1 та 473 858,44 грн. - за кредитним договором № 089/2; також Заявником 1 заявлено вимоги до Боржника на підставі застосування ст. 625 ЦК України - по 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 01.03.10 року по 17.03.13 року у сумі 289 960,45 грн., що включає 101 935,28 грн. за кредитним договором № 089/1 та 188 025,17 грн. за кредитним договором №089/2, з посиланням на те, що вказані вимоги також забезпечені заставою на підставі вищезазначених договорів застави та іпотечного договору; на підставі п. 10.3. Генерального кредитного договору заявлено вимоги по сплаті штрафних санкцій (неустойки / пені) у сумі 398 347,72 грн., які вважає забезпечені заставою.

Детально дослідивши вимоги Заявника 1, наявну позицію Боржника, подані суду докази, заслухавши учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено, згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19.01.13 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 14.01.13 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в ред., що набрала чинності з 19.01.13 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни від 04.11.12 р.).

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Судом встановлено, що на підтвердження безспірності частини заявлених вимог Заявника 1 до Боржника за Генеральним кредитним договором, Заявником 1 надано судові рішення:

- рішення господарського суду м. Києва у справі №33/660-65/50-2012 від 23.04.12 року, яким зустрічний позов Заявника 1 до Боржника про звернення стягнення на предмет договору іпотеки в розмірі 6 960 138,76 грн. задоволено; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором № 1215/089, посвідченим 28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черенцевим В.В. за реєстровим № 6266, а саме: на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 8 669,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12, та належить Відкритому акціонерному товариству "Березанський комбікормовий завод" на підставі свідоцтва про власність № 23-В11-ЗД, виданого 28.12.2001 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області на підставі Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5-25-11/16 від 28.12.2001 року, з метою його реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Боржника на користь Заявника 1 за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. в загальній сумі 6 960 138,76 грн., яка складається із заборгованостей:

- за кредитним договором № 089/1 від 28.12.2006 р. -2 457 456,02 грн., з яких:

- строкова заборгованість по кредиту -1 476 324,96 грн.;

- прострочена заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції -444 288,62 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту -32 637,88 грн.;

- прострочена заборгованість по відсотках за кредит -469 956,25 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредит -34 248,31 грн.;

- за кредитним договором № 089/2 від 28.12.2006 р. -4 502 682,74 грн., з яких:

- строкова заборгованість по кредиту -2 713 500,00 грн.;

- прострочена заборгованість по кредиту з урахуванням індексу інфляції -822 631,82 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 60 613,01 грн.;

- прострочена заборгованість по відсотках за кредит - 845 000,00 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредит - 60 937,91 грн. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки № 1215/089 від 28.12.2006 р. шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу 3 317 080 (три мільйони триста сімнадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.; стягнуто з Боржника з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Заявника 1 витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- Рішення господарського суду Київської області від 18.10.12 року у справі № 7/072-12, яким: позов Заявника 1 до Боржника задоволено повністю; стягнуто з Боржника на користь Заявника 1 - 793 007 грн. 03 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами (за період з 30.01.12 р. по 31.08.12 року за кредитним договором № 089/1 від 28.12.06 р. в сумі 279 004,32 грн. та в сумі 514 002,71 грн. за кредитним договором № 089/2 від 28.12.06 р.) та стягнуто з Боржника на користь Заявника 1 судові витрати: 15 860 грн. 15 коп. судового збору.

- Рішення господарського суду Київської області від 20.02.12 року у справі № 13/025-11, яким: позов Заявника 1 до Боржника задоволено повністю; стягнуто з Боржника на користь Заявника 1 - 2 692 222 грн. 45 коп. відсотків по кредиту (за період з 01.02.10 р. по 30.01.12 року за кредитним договором № 089/1 від 28.12.06 р. в сумі 947 206,89 грн. та за кредитним договором № 089/2 від 28.12.06 р. в сумі 1 745 015,56 грн.), 25500 грн. державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до наказу господарського суду м. Києва у справі № 33/660-65/50-2012 від 22.08.12 року, рішення господарського суду м. Києва у справі № 33/660-65/50-2012 від 23.04.12 року набрало законної сили 08.05.12 р.; відповідно до наказу господарського суду Київської області у справі № 7/072-12 від 05.11.12 року, рішення господарського суду Київської області у справі № 7/072-12 від 18.10.12 року набрало законної сили 03.11.12 року; відповідно до наказу господарського суду Київської області у справі № 13/025-11 від 20.02.1218.04.12 р., рішення господарського суду Київської області у справі № 13/025-11 від 20.02.12 р., набрало законної сили 19.03.12 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15), безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Судом встановлено, що безспірність вимог Заявника 1 за вказаними судовими рішеннями підтверджена належними доказами, в тому числі зазначеними судовими рішенням, судовими наказами на їх примусове виконання, які розглянуті судом. Забезпеченість вимог Заявника 1 по поверненню кредиту, заборгованості по відсотках за кредит, пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за кредит кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р. встановлено рішенням господарського суду м. Києва у справі № 33/660-65/50-2012 від 23.04.12 р., у відповідній частині.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вимоги Заявника 1 заявлені на підставі: рішення господарського суду м. Києва у справі №33/660-65/50-2012 від 23.04.12 року, рішення господарського суду Київської області від 18.10.12 року у справі № 7/072-12, рішення господарського суду Київської області від 20.02.12 року у справі № 13/025-11, є безспірними та підлягають визнанню судом у сумах: 10 445 368,24 грн. заборгованості за Кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р. та в сумі 67 332,15 грн. судових витрат та витрат по сплаті збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору; забезпеченість іпотекою вимог Заявника 1 за Кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р. в обсязі заборгованості визнаної рішенням господарського суду м. Києва у справі № 33/660-65/50-2012 від 23.04.12 р. У своїй заяві № 22-04/14 від 14.02.13 року Заявник 1 вказує на те, що відкрито виконавчі провадження на примусове виконання перелічених судових рішень, проте жодне з рішень не виконано, заборгованість за рішеннями не погашено ані повністю, ані частково перед Заявником 1. Від Боржника жодних заперечень таких посилань Заявника 1, жодних доказів зворотного, - доказів погашення заборгованості перед Заявником 1 в цій частині (за будь-яким з розглянутих судових рішень), суду не надано враховуючи той факт, що Боржником визнано отримання заяви Заявника 1 з вимогами що розглядаються (№ 22-04/14 від 14.02.13 р.); жодних доказів, які спростовують докази безспірності вимог Заявника 1, якими вмотивовано вимоги останнього, Боржником чи іншими учасниками провадження суду не надано, не заперечено; на підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги в розглянутій частині Заявника 1 до Боржника у сумі 10 445 368,24 грн. заборгованості за Кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р. та в сумі 67 332,15 грн. судових витрат, є не погашеними.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1. Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 року, укладеного між Боржником (який виступив позичальником) та Заявником 1 (який виступив кредитором), кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 5400 000,00 грн. терміном на 36 місяців з 28.12.06 року, в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в рамках цієї Угоди (далі - Договори) в порядку і на умовах, передбачених цією Угодою та Договорами. При цьому Договори є невід'ємною частиною цієї Угоди. Відповідно до кредитного договору № 089/1 від 28.12.06 р, останній є Додатком № 2 до Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 року; відповідно до кредитного договору № 089/2 від 28.12.06 р., останній є Додатком № 2 до Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва у справі № 33/660-65/50-2012 від 23.04.12 р. встановлено, що виконання зобов'язання за генеральним кредитним договором №089 від 28.12.06 року забезпечується іпотекою належного на праві власності позичальнику нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, загальною площею 8 669,50 м.кв., розташованого за адресою: Київська обл.., м. Березань, вул.. Маяковського, 12 згідно з іпотечним договором № 1215 /089, посвідченим 28.12.06 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. за реєстровим номером № 6266, зі змінами 29.01.08 р., 30.10.08 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами № 089/1 від 28.12.2006 р. та № 089/2 від 28.12.2006 р., між відповідачем (іпотекодавець) та позивачем (іпотекодержатель) 28.12.2006 року був укладений іпотечний договір № 1215/089, посвідчений 28.12.2006 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. за реєстровим № 6266., зі змінами від 29.01.2008 р., 30.10.2008 р., а також вказаним судовим рішенням звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором № 1215/089, посвідченим 28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. за реєстровим № 6266, а саме: на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 8 669,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12.

Таким чином, вимоги, що випливають з Кредитних договорів № 089/1 від 28.12.2006 р. та № 089/2 від 28.12.2006 р., є безспірними виходячи з розглянутих судових рішень у загальній сумі 10 445 368,24 грн., що є невід'ємними частинами та додатками до Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р., а визначена частина забезпечена іпотекою майна Боржника.

Відповідно до п.п. а п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

На підставі викладеного, п.п. а п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги Заявника 1 в сумі 10 445 368,24 грн., є безспірною заборгованістю Боржника перед Заявником 1 стягнутою судовими рішеннями, підлягає визнанню судом.

Вимоги Заявника 1 до Боржника в сумі 67 332,15 грн., що складаються з судових витрат (на державне мито) та витрат по сплаті збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуті вказаними рішення господарського суду Київської області та господарського суду м. Києва з Боржника на користь Заявника 1, є безспірними вимогами та не забезпечені заставою, виходячи з чого підлягають визнанню та на підставі ст. 31 Закону про банкрутство, при затвердженні реєстру вимог кредиторів Боржника - включенню до 4 черги задоволення вимог кредиторів Боржника.

Також Заявник 1 просить суд визнати його вимоги в сумі 1 260,00 грн., які складаються з витрат Заявника 1 по оплаті публікації в газеті «Урядовий кур'єр». На підтвердження цієї вимоги Заявником 1 надано копію платіжного доручення № 745/03 від 11.03.13 року, згідно якого Заявником 1 сплачено ДП редакція газети «Урядовий кур'єр» 1 260,00 грн., а також оригінал газети «Урядовий кур'єр» № № 47 (4933) від 13.03.13 року, з повідомленнями про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника. Розглядаючи вказану вимогу Заявника 1 судом встановлено, що п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 04.03.13 року було зобов'язано Заявника 1 подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника. Перевіривши відомості та докази на які посилається Заявник 1, судом встановлено, що належними доказами підтверджено факт оплати Заявником 1 послуги по публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника - ДП редакції газети «Урядовий кур'єр» з призначенням платежу «сплата за розміщення оголошення про порушення судом справи про банкрутство Боржника зг. рах № 2006 від 07.03.13 р.» та підтверджено факт безпосередньо публікації оголошення.

Відповідно до абз. 2 п. г п.п. 1. ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство. На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вказані вимоги Заявника 1 в сумі 1260,00 грн. підлягають визнанню судом, покладенню на Боржника, та в наступному підлягають включенню до першої черги реєстру задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги Заявника 1 заявлені на підставі Генерального кредитного договору № 089, укладеного 28.12.06 року між Боржником та Заявником 1 та на підставі кредитних договорів № 089/1 від 28.12.06 р., 089/2 від 28.12.06 року - додатків до нього, суд дійшов наступних висновків.

Заявником 1 заявлено вимоги по процентах за користування кредитом та штрафних санкціях за Генеральним кредитним договором та кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., 089/2 від 28.12.06 р.:

- за кредитним договором № 089/1 від 28.12.06 р.: заявлено вимоги 257 213,75 грн. по процентам за користування кредитом за період з 01.09.12 року по 17.03.13 року; заявлено вимоги по пені, нарахованій на підставі п. 10.3. Генерального кредитного договору у сумі 140 151,02 грн.; на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимоги по сплаті 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 01.03.10 р. по 17.03.13 р. у сумі 101 935,28 грн.;

- за кредитним договором № 089/2 від 28.12.06 р.: заявлено вимоги 473 858,44 грн. по процентам за користування кредитом за період з 01.09.12 року по 17.03.13 року; заявлено вимоги по пені, нарахованій на підставі п. 10.3. Генерального кредитного договору у сумі 258 196,72 грн.; на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимоги по сплаті 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 01.03.10 р. по 17.03.13 р. у сумі 188 025,17 грн., з посиланням на те, що вказані вимоги також забезпечені заставою на підставі вищезазначених договорів застави та іпотеки.

Розглядаючи вказані вимоги судом встановлено наступне.

Рішеннями господарського суду м. Києва у справі №33/660-65/50-2012 від 23.04.12 року, господарського суду Київської області від 18.10.12 року у справі № 7/072-12, господарського суду Київської області від 20.02.12 року у справі № 13/025-11 вже судом було встановлено факти укладення між Боржником та Заявником 1 Генерального кредитного договору №089 від 28.12.06 року, та в межах Генерального кредитного договору укладення між Боржником та Заявником кредитних договорів № 089/1 від 28.12.06 року та 0892 від 28.12.2006 року.

Зокрема, як було встановлено цією ухвалою на підставі матеріалів справи, а також встановлено рішенням господарського суду м. Києва у справі №33/660-65/50-2012 від 23.04.12 року, що 28.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та Відкритим акціонерним товариством "Березанський комбікормовий завод" був укладений генеральний кредитний договір № 089, згідно п. 1.1 якого кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 5 400 000,00 грн. терміном на 36 місяців з 28.12.2006 р. по 28.12.2009 р., в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в рамках цієї угоди, в порядку і на умовах, передбачених цією угодою та договорами. При цьому договори є невід'ємною частиною угоди. Відповідно до п. 1.5 генерального кредитного договору № 089 відсоткова ставка в гривні -19% річних. Зазначеним судовим рішенням було встановлено, що 27.12.2007 р. сторони підписали зміни № 1 до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р., відповідно до яких п. 1.5 договору передбачав відсоткову ставку в гривні по кредитному договору № 089/1 від 28.12.2006 р. - 19,5 % річних, та відсоткову ставку в гривні по кредитному договору № 089/2 від 28.12.2006 р. - 19 % річних. 28.02.2008 р. сторони підписали зміни № 2 до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р., відповідно до яких п. 1.1 договору виклали в наступній редакції: "Кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 5 400 000,00 грн. терміном на 72 місяці з 28.12.2006 р. по 28.12.2012 р., в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в рамках цієї угоди, в порядку і на умовах, передбачених цією угодою та договорами. При цьому договори є невід'ємною частиною цієї угоди". Також 01.07.2008 року сторонами були підписані зміни № 3 до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р., відповідно до яких п. 1.5 договору передбачав відсоткову ставку в гривні -25 % річних, п. 10.2 - у разі несвоєчасного повернення кредиту в гривні позичальник зобов'язаний повернути прострочену суму кредиту з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочки, та сплатою 25 % річних від простроченої суми кредиту. На виконання умов та у межах генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року між сторонами були укладені:

- кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 р., згідно з яким позичальнику відкрита невідновлювана кредитна лінія з лімітом 1 900 000,00 грн. на строк 12 місяців - з 28.12.2006 року по 27.12.2007 року зі сплатою 19 % річних. До вказаного кредитного договору сторонами неодноразово вносились зміни, відповідно до яких початок погашення кредиту у сумі 1 900 000,00 грн. встановлений згідно з графіком погашення, починаючи з 28.02.2009 р., кінцевий термін -28.12.2012 р., відсоткова ставка -25% річних.

- кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 року, згідно з яким позичальнику відкрита невідновлювана кредитна лінія з лімітом 3 500 000,00 грн. на строк 36 місяців - з 28.12.2006 року по 28.12.2009 року, зі сплатою 19 % річних. До вказаного кредитного договору сторонами неодноразово вносились зміни, відповідно до яких початок погашення кредиту у сумі 3 500 000,00 грн. встановлений згідно з графіком погашення, починаючи з 28.02.2009 року, кінцевий термін -28.12.2012 року, відсоткова ставка -25% річних. Істотним для вирішення даного спору є те, що як було встановлено судом виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. забезпечується іпотекою належного на праві власності позичальнику нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, загальною площею 8 669,50 кв. м., що розташований за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 12. Згідно п. 1.6 іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. при невиконанні зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору. Судом встановлено, що позивач (Заявник 1 в межах даного провадження) зобов'язання за кредитними договорами № 089/1 та № 089/2 від 28.12.2006 року виконав в повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку відповідача. Відповідач свої зобов'язання за кредитними договорами № 089/1 та № 089/2 від 28.12.2006 року в частині повноти та своєчасності сплати належним чином не виконав, у зв'язку чим станом на 01.02.2010 р. його загальна заборгованість за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. складає 6 960 138,76 грн.

Таким чином вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено факт укладення правочинів на підставі яких заявлено вимоги до Боржника, їх умови, факт виконання Заявником 1 обов'язку по перерахуванню коштів Боржнику.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 13/025-11 від 20.02.12 р. встановлено, що ВАТ „Березанський комбікормовий завод" зобов'язання за кредитними договорами № 089/1 та № 089/2 від 28.12.2006 року належним чином не виконувались, що підтверджувалось випискою з особового рахунку та матеріалами справи. Відповідно до рішення господарського суду Київської області від 20.02.2012 року у справі № 13/025-12 заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті суми кредиту за кредитним договором № 089/1 від 28.12.2006 року становить 1 899 824, 96 грн. та за кредитним договором № 089/2 від 28.12.2006 року -3 500 000, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Розглядаючи вимоги Заявника 1 заявлені в межах даного провадження судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р., за користування Кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору відсотки у розмірі відповідно до п. 1.5. цього договору. Відсотки за користування кредитом розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості з врахуванням фактичної кількості днів у місяці/році (методом «факт/факт»). При розрахунках враховується перший день видачі кредиту (його частини) і не враховується день повернення Кредиту (його частини).

Відповідно до п.п. 2.1. Кредитних договорів № 089/1 від 28.12.06 р., 089/2 від 28.12.06 р. (надалі за текстом «кредитні договори № 089/1, 089/2», відповідно), нараховані відсотки позичальник сплачує до останнього робочого дня місяця в тому ж місяці, в якому здійснюється нарахування відсотків на рахунок доходів майбутніх періодів № 36002180117151 у Київській регіональній філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, а в останній робочий день місяця в тому ж місяці, в якому здійснюється нарахування відсотків на рахунок нарахованих доходів № 20687180117151 (за договором № 089/1) та № 20784180117151 (за договором № 089/2) у Київській регіональній філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830. Остання сплата відсотків здійснюється разом з остаточним погашенням заборгованості по кредиту.

Пунктом 3.2.3. кредитних договорів № 089/1, 089/2 встановлено, що позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом згідно п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п.п. 1.1. кредитних договорів № 089/1, 089/2 з урахуванням змін до них, кредитором відкрито позичальнику кредитну лінію до 28.12.12 року.

Згідно п. 5.3. кредитних договорів № 089/1, 089/2, цей договір набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за угодою та цим договором та є невід'ємною частиною угоди.

Таким чином, кредитні договори № 089/1, 089/2 укладені в межах Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р. діють до повного виконання сторонами зобов'язань за генеральним кредитним договором та кредитних договорів № 089/1, 089/2.

Судом вже було встановлено, що Боржником не надано суду жодних доказів часткової або повної сплати / погашення заборгованості (перерахування коштів) за кредитними договорами № 089/1, 089/2 перед Заявником 1, в тому числі заборгованості стягнутої з Боржника на користь Заявника 1 вищерозглянутими судовими рішеннями, заборгованості по кредиту. Жодних заперечень, доказів зворотного чи пояснень з цього приводу Боржник суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підстав викладеного суд дійшов висновків про те, що користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, Боржник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, у встановлений генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 р., кредитними договорами № 089/1, 089/2 та змінами до кредитних договорів строк не здійснив сплату відсотків за користування кредитними коштами, кредит не повернув. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з Боржника заборгованості по сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.09.2012 року по 17.03.2013 року, є правомірними та за заявлений період у Боржника утворилась прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, яка підлягає визнанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» (надалі за текстом «Постанова № 15»), відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 14.01.13 року Боржника було зобов'язано надати суду низку документальних доказів, в тому числі зобов'язано надати загальну суму заборгованості боржника перед всіма кредиторами, правовстановлюючі документи боржника, перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду, проте жодна з вимог Боржником не була виконана й по поточну дату, документів не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф,пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 3 п. 49 Постанови № 15, окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 в частині нарахованих процентів за користування кредитом та 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню в повному обсязі за заявлений період (проценти за користування кредитом з 01.09.12 року по 17.03.13 р.; 3% річних за період з 01.03.10 року по 17.03.13 року), в тому числі виходячи з положень п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»; перевіривши заявлений розрахунок Заявника 1 заявленого розміру процентів за користування кредитами, 3% річних судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області у справі № 7/072-12 від 18.10.12 року стягнуто заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитами за кредитними договорами № 089/1 та 089/2 до Генерального кредитного договору 089 за період з 30.01.12 року по 31.08.12 року. В межах даного провадження Заявником 1 заявлено вимоги, що не охоплені іншими судовими рішеннями за вказаними кредитними договорами та за математичним підрахунком, є вірними.

В свою чергу судом встановлено, що Заявник 1 вважає зазначені вимоги, як і вимоги визнані рішеннями господарського суду Київської області у справах № 7/072-12, 13/025-11 забезпечені заставою, виходячи з чого, вважає, що останні підлягають задоволенню у першу чергу. Дослідивши детально матеріали справи судом встановлено, що виходячи зі змісту п.п. 1.1., 1.6. іпотечного договору на який посилається Заявник 1 № 1215/089 від 28.12.06 року, укладеного між Боржником, який виступив іпотекодавцем та Заявником 1, який виступив іпотекодержателем (факт укладення договору встановлено рішенням господарського суду м. Києва у справі № 33/660-65/50-2012), цей договір забезпечує виконання власних зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, що випливають із: кредитного договору № 089/1 від 28.12.06 року, надалі «Кредитний договір 1», кредитного договору 089/2 від 28.12.06 р. (надалі «Кредитний договір 2») (а також усіх змін до них, що будуть укладені в майбутньому) по поверненню суми кредиту у розмірі 1900 000,00 грн., 3 500 000,00 грн. (відповідно) у строки, встановлені Кредитними договорами 1, 2 та кінцевим терміном повернення до 28.12.12 року (з урахуванням змін) та сплаті відсотків (зі змінами від 29.01.08 р., 30.10.08 року) по ним (надалі «Основне зобов'язання»), а у разі прострочення повернення кредиту - по поверненню простроченої суми з урахуванням індексу інфляції та 19% річних, а також сплаті комісій та штрафних санкцій, передбачених кредитним договором та відшкодуванню іпотекодержателю можливих збитків, завданих неналежних виконанням основного зобов'язання за кредитними договорами 1, 2, укладеними в межах Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р. При невиконанні зобов'язання, забезпечених цією іпотекою, іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки відповідно до вимог чинного законодавства та умов цього договору. Також судом встановлено, що між Боржником, що виступив заставодавцем та Заявником 1, що виступив заставодержателем, укладено договір застави № 1214/089 від 28.12.06 року та № 1211/089 від 28.12.06 року, відповідно до п.п. 1.1. яких ці договори застави забезпечують виконання власних зобов'язань заставодавця перед заставодержателем, що випливають з кредитних договорів № 089/1 від 28.12.06 р. та №089/2 від 28.12.06 року по поверненню сум кредиту 1900 000,00 грн. та 3 500 000,00 грн., відповідно, та сплаті відсотків 19% річних по ньому у строки встановлені кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р. та №089/2 від 28.12.06 року, а в разі прострочення повернення кредиту - по поверненню простроченої суми з урахуванням індексу інфляції та 19% річних, а також сплаті комісій і штрафних санкцій, передбачених вказаними кредитними договорами та відшкодуванню заставодержателю всіх можливих битків, завданих неналежним виконанням основного зобов'язання за кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р. та №089/2 від 28.12.06 року. Відповідно до п. 1.4. договору застави № 1214/089 від 28.12.06 р., заставна вартість предмету застави становить 161 918,00 грн. Відповідно до п. 1.4. договору застави№1211/089 від 28.12.06 р., заставна вартість предмету застави за згодою сторін становить 4 134 078,00 грн. Сторони погоджуються з тим, що у випадку задоволення вимог заставодержателя за рахунок предмета застави, його вартість буде визначатись за цінами, що реально склалися на ринку на момент задоволення вимог на аналогічне предмету застави майно.

На підставі наведеного, вимоги по сплаті відсотків за кредит, штрафних санкцій (неустойки), є вимогами забезпеченими заставою, іпотекою.

Відповідно до п.п. а п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

На підставі викладеного, п.п. а п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, вимоги Заявника 1 в сумі 10 445 368,24 грн., є безспірною заборгованістю Боржника перед Заявником 1 стягнутою судовими рішеннями, підлягає визнанню судом та підлягає в наступному включенню до 1 черги задоволення вимог кредиторів Боржника. Вимоги Заявника по відсоткам за користування кредитами у сумі 257 213,75 грн. за кредитним договором № 089/1 та 473 858,44 грн. за кредитним договором № 089/2, підлягають задоволенню, є такими, що забезпечені заставою.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Вартість майна визначатиметься при задоволенні вимог заставодержателя.

В свою чергу судом вже встановлено, що Заявником 1 заявлено вимоги по сплаті 3% річних, які визнані судом обґрунтованими. Проте, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином на підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 до Боржника по відсоткам за користування кредитом, є вимогами, забезпеченими заставою майна Боржника, в зв'язку з чим, підлягають задоволенню, відповідно до п.п. а п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, в першу чергу задоволення вимог кредиторів Боржника. В свою чергу, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 по сплаті 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, не охоплені положеннями п.п. 1.1. договорів застави №№ 1214/089 від 28.12.06 р., № 1211/089 від 28.12.06 р. та договору іпотеки № 1215 від 28.12.06 року, якими не передбачено забезпечення вимог Заявника 1 по сплаті 3% річних нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 по трьом відсоткам річних нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 101 935,28 грн. за кредитним договором № 089/1 та 188 025,17 за кредитним договором 089/2, підлягає задоволенню, про те вказані вимоги не є такими, що забезпечені заставою майна Боржника згідно договорів застави №№ 1214/089 від 28.12.06 р., № 1211/089 від 28.12.06 р. та договору іпотеки № 1215 від 28.12.06 року, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство вони підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, а не в першу чергу, як заявлено Заявником 1, в зв'язку з чим, в частині черговості задоволення вимог кредиторів щодо нарахованої суми 3 % річних на суму простроченої суми заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України, суд відмовляє Заявнику 1, а вказані вимоги, підлягають задоволенню у четверту чергу.

Також Заявником 1 заявлено до Боржника вимогу на підставі п. 10.3. Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р. про сплату пені за прострочення терміну сплати кредиту у сумі 398 347,74 грн. виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язань, що включає 140 151,02 грн. за кредитним договором № 089/1 від 28.12.06 р. та 258 196,72 грн. за кредитним договором №089/2 від 28.12.06 р. Відповідно до наданих розрахунків Заявника 1, вказані вимоги заявлено за період 180 календарних днів: за кредитним договором № 089/1 - за період з 23.04.12 року по 19.10.12 року; за кредитним договором № 089/2 - період з 23.04.12 року по 19.10.12 р. Судом встановлено, що Заявником 1 вимоги по пені заявлено за неповернення кредиту за періоди - до дати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до дати запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що відповідно до п. 10.3. Генерального кредитного договору №089 від 28.12.06 р., за невиконання або не належне виконання взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісій позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення, але в межах строків позовної давності, визначеної цією Угодою.

Відповідно до п. 10.8. Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 р., строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню відсотків за користування кредитом та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штрафних санкцій (неустойки) за несвоєчасну сплату відсотків та кредиту, та інших видатків, понесених кредитором під час виконання умов цієї Угоди та/або Договорів.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Судом встановлено, що Заявником 1 заявлено вимог по пені (штрафним санкціям (неустойці)) в межах встановлених строків позовної давності - за 180 календарних дня.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 по сплаті неустойки (пені), є правомірними, заявлені вимоги нараховані за період - до порушення провадження у справі про банкрутство та до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (в межах справи про банкрутство) та в межах строків позовної давності; перевіривши розрахунки сум заявленої неустойки (пені) за кредитними договорами № 089/1, № 089/2 від 28.12.06 р., судом встановлено, що заявлені Заявником 1 розрахунки є вірними. Боржником жодних заперечень вимог Заявника 1 по сплаті, розрахунків суду не надано, жодних доказів безпідставності нарахування неустойки чи її сплати Заявнику 1, Боржником суду не надано, зворотного не доведено. На підставі досліджених договорів застави № № 1214/089 від 28.12.06 року (п.п.1.1.), № 1211/089 від 28.12.06 року (п.п. 1.1.), іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.06 року (п.п. 1.1., 1.6.), п. 10.3. Генерального кредитного договору № 089 від 28.12.06 року, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 по сплаті пені є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню та при включенні до реєстру вимог кредиторів Боржника, підлягають включенню до першої черги задоволення вимог, оскільки є такими, що забезпечені заставою, що підтверджено документально.

В своїх заявах № 22-04/14 від 14.02.13 року, № 22-04/18 від 18.03.13 року Заявник 1 вказує на те, що більшість його вимог забезпечені заставою майна Боржника та просить суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимог Заявника 1 у сумі 11 714 576,98 грн. (в заяві № 22-04/18 від 18.03.13 року) за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 року, які забезпечені заставою переліченого в заявах № 22-04/14 від 14.02.13 р., № 22-04/18 від 18.03.13 року майном Боржника. Судом вже досліджено та встановлено забезпеченість встановленої судом частини вимог Заявника 1 заставою майна Боржника, зокрема, договорами застави № № 1214/089 від 28.12.06 року (п.п.1.1.), № 1211/089 від 28.12.06 року (п.п. 1.1.), іпотечним договором № 1215/089 від 28.12.06 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

На підтвердження заявлених вимог Заявником 1 надано зазначені вище договори застави та іпотечний договір; копії Витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №10788121, Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 11148499, Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 11148873. Детально дослідивши та перевіривши вимоги Заявника 1 та надані ним докази в цій частині, судом встановлено, що майно на яке посилається Заявник 1 як таке, яким забезпечено виконання зобов'язань Боржником за Генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 року та кредитними договорами до нього № 089/1, 089/2, - вказане майно згідно наявних доказів у справі - наданих суду договорів застави та іпотечного договору, витягів, перебуває в заставі у Заявника 1, де заставодавцем виступає Боржник, а заставодержателем - Заявник 1, в зв'язку з чим, в ході затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника, відомості про майно Боржника забезпечене заставою згідно досліджених договорів застави та іпотечного договору підлягає внесенню до реєстру вимог кредиторів.

Підпунктом 14 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено єдину ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів з грошовими вимогами в межах справи про банкрутство до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що за подання заяви з вимогами до Боржника, Заявником 1 сплачено судовий збір у сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1501 від 15.02.2013 року. Законом України «Про судовий збір» в разі збільшення вимог при поданні заяв з грошовими вимогами до Боржника в межах справи про банкрутство, не передбачено додаткової сплати судового збору.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що справа порушена з причин несплати Боржником заборгованості перед ініціюючим кредитором, що стало підставою для порушення провадження у справі; заява Заявника 1 подана у справі в зв'язку з невиконанням Боржником взятих на себе зобов'язань перед Заявником 1 за Генеральним кредитним договором та кредитними договорами до нього, господарські витрати - судовий збір, сплачений Заявником 1 у сумі 1 147,00 грн. покласти на Боржника.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 4-3, 32-36, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Боржнику - ВІДКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» в задоволенні усного клопотання про відкладення розгляду вимог Заявника 1, - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».

2. Задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», викладені у заяві № 22-04/14 від 14.02.13 р., у заяві № 22-04/18 від 18.03.13 р. частково, а саме визнати вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (ідентифікаційний код юридичної особи: 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А) до ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» в наступному складі на обсязі:

- 10 445 368,24 грн. (десять мільйонів чотириста сорок п'ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 24 коп.) заборгованості за Генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 р. та кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р., які забезпечені заставою та при затвердженні реєстру вимог кредиторів підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- 67 332,15 грн. (шістдесят сім тисяч триста тридцять дві грн. 15 коп.) судових витрат, які при затвердженні реєстру вимог кредиторів підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;

- 1260,00 грн. (одна тисяча двісті шістдесят грн. 00 коп.), які при затвердженні реєстру вимог кредиторів підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- 731 072,19 грн. (сімсот тридцять одна тисяча сімдесят дві грн. 19 коп.) заборгованості по сплаті відсотків за Генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 р. та кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р., які забезпечені заставою та при затвердженні реєстру вимог кредиторів підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- 289 960,45 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят грн. 45 коп.) - три відсотки річних нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, які при затвердженні реєстру вимог кредиторів підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів;

- 398 347,74 грн. (триста дев'яносто вісім тисяч триста сорок сім грн. 74 коп.) неустойки (пені) за Генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.06 р. та кредитними договорами № 089/1 від 28.12.06 р., № 089/2 від 28.12.06 р., які забезпечені заставою та при затвердженні реєстру вимог кредиторів підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- відомості про нерухоме майно Боржника - ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12), що перебуває в іпотеці у Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (ідентифікаційний код: 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А) згідно іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.06 року, який у п. 1.2. містить перелік такого майна, при затвердженні реєстру вимог кредиторів Боржника підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

- відомості про рухоме майно Боржника - ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12), що перебуває в заставі у Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (ідентифікаційний код: 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А) згідно договору застави № 1214 /089 від 28.12.06 року, який у п. 1.2. містить перелік такого майна, та договору застави № 1211 /089 від 28.12.06 року, який у п. 1.2. містить перелік такого майна, - при затвердженні реєстру вимог кредиторів Боржника підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

В іншій частині заявлених вимог Заявника 1 (щодо заявленої черговості включення до реєстру вимог кредиторів при його затвердженні), - відмовити.

3. Покласти на боржника - ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БЕРЕЗАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 04529944, місцезнаходження: 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, буд. 12) 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1501 від 15 лютого 2013 року Кредитором - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (ідентифікаційний код: 19364259, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А) за подання заяви з вимогами до Боржника.

4. Копію ухвали надіслати: всім учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.