Рішення № 30470763, 29.03.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-197/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Бурлаки О.В.,

за участю секретарів Сіроштан О.В., Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Перший український експертний центр», ДП «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд», ПАТ «Електротермометрія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із залиттям квартири.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.10.2011 року о 12:15 год. трапилося залиття холодною водою квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить їй на праві власності згідно Свідоцтва про право власності від 14 січня 2010 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення, Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Вказує, що згідно Акту обстеження ЖУ «Південне» ДП «Екос» від 05.10.2011 року винуватцем залиття її квартири НОМЕР_1, є власник квартири АДРЕСА_2, а саме - ОСОБА_2

Причиною залиття холодною водою кв. НОМЕР_1, що трапилось на системі водопостачання є розірвання лічильника холодного водопостачання, який встановлено в кв. НОМЕР_2, згідно Акту обстеження ЖУ «Південне» ДП «Екос» від 06.10.2011 року.

Актом обстеження ЖУ «Південне» ДП «Екос» від 05.10.2011 року визначено, що по всій площі квартири НОМЕР_1 на підлозі була вода, ламінат по всій квартирі пошкоджений та здутий, а саме 3 (три) кімнати, коридор та кухня, загальна площа пошкодження становить 101, 3 кв. м. Залиття призвело до пошкодження 4 (чотирьох) полотен дверей (внизу двері здулися), а також 4 (чотирьох) дерев'яних стільців (на ніжках відлущилась біла фарба). Замокли 3 (три) килими, що лежали на підлозі.

Додатково у відповідності з Актом обстеження ЖУ «Південне» ДП «Екос» від 11.10.2011 року намокли та відклеїлися шпалери, по периметру всієї квартири. В коридорі після намокання пошкоджено стойки шафи-купе (знизу), на час обстеження шафа-купе знаходилася в розібраному стані, з метою зберегти дану річ, вона, як власник, змушена була це зробити (демонтувати шафу-купе).

Також позивач зазначає, що 11 листопада 2011 року ТОВ «Реал Експерт», що знаходиться за адресою: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, офіс 16, було проведено оцінку матеріального збитку, що було спричинено у квартирі АДРЕСА_1.

Сума матеріального збитку внаслідок залиття, згідно зі Звітом про оцінку матеріального збитку, на дату оцінки складає 163 616 грн. 00 коп. Сума за проведення оцінки та складання акту становить 400 грн. 00 коп.

Таким чином, як вказує позивач, їй спричинено збитки в сумі: проведення оцінки матеріального збитку - 400 грн. 00 коп., адвокатські послуги - 2500 грн. 00 коп.

Також позивач зазначає, що дії відповідача спричинили їй глибокі моральні страждання, вона докладає чимало зусиль, щоб організувати своє життя. Її не було своєчасно повідомлено про те, що трапилося залиття, відповідач навіть не намагався повідомити її про те, що в його квартирі трапилося розірвання лічильника, яке призвело в свою чергу до залиття всієї площі її квартири.

Через неправомірні дії відповідача вона переживає глибокі душевні страждання у зв'язку із значним пошкодженням, фактично знищенням ремонту в її квартирі. Діями відповідача їй була нанесена психічна травма, яка призвела до появи у неї постійного головного болю, розладу сну, загострення хвороби серця, гіпертонії, у зв'язку з постійним хвилюванням щодо факту псування її майна. Крім того, вона переживає приниження, як громадянка України, яка повинна розповідати про свої страждання сторонньому колу людей та доводити очевидні факти причиненої шкоди відповідачем.

Свої моральні страждання з метою захисту своїх порушених прав вона оцінює в суму 50 000 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, позивач просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь суму майнової шкоди - 163 616 грн. 00 коп., суму моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. 00 коп., та суму збитків, а саме послуги адвоката - 2500 грн. 00 коп., оцінка матеріального збитку - 400 грн. 00 коп. Також позивач просила стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 3012 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що 04 жовтня 2011 року дійсно сталося залиття квартири позивача з квартири, яка належить відповідачу ОСОБА_2 Ця подія відбулась внаслідок розриву лічильника холодного водопостачання, що був встановлений підрядником забудовника ХК «Київміськбуд» - ПАТ «Трест «Київміськбуд-3».

Наголосив на тому, що, відповідно до чинного законодавства України, відповідач не несе відповідальності за технічний стан лічильника, що став причиною залиття квартири позивача, аргументуючи це тим, що відповідач не обирав, не встановлював та не пломбував лічильник холодної води. У відповідача також були відсутні реальні підстави для сумніву в надійності встановленого в його квартирі лічильника холодного водопостачання, оскільки, відповідно до паспортних даних на такий тип лічильників (крильчатий «КВ-1,5»), гарантійний строк його служби становить 12 років.

Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що застосований у позові термін «перша водозапірна арматура» вживається у підзаконних нормативних актах України (Постанова КМУ від 21 липня 2005 р. №630) виключно у контексті тарифікації водопостачання тобто визначення точки розподілу, в якій здійснюється передача послуг (постачання холодної та гарячої води) від виконавця до споживача. Отже, відповідальність організації, що надає послуги з водопостачання (ДП «Екос»), за технічний стан лічильника (його обслуговування та ремонт) зберігається, відповідно до пункту 11.21 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 р. №30.

Таким чином, як зазначив представник відповідача, на його думку висновок у акті обстеження квартири НОМЕР_2 про вину відповідача не відповідає чинному законодавству України.

Представник відповідача, також висловив свої заперечення щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, які, за його словами, є значно завищеними і не відповідають дійсній шкоді, що була завдана позивачу. Так, відповідач наполягав на тому, що Звіт про оцінку матеріального збитку від 11 листопада 2011 р. не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки кошторис ремонтних робіт складений не спеціалістом-оцінювачем, а іншою компанією - ТОВ «Ніакон-Груп», що збільшує суму для посередника.

Не доведеним також, на думку представника відповідача, є факт пошкодження килимів позивача та неможливість їх використання за призначенням після залиття квартири.

Крім того представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивачем не доведене погіршення стану здоров'я та умов життя ОСОБА_1, що, на її думку, завдало їй моральної шкоди на суму 50 000 грн.

Враховуючи наведені вище обставини, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.11.2012 року, постановленою на місці та занесеною до журналу судового засідання, за клопотанням представника позивача, до участі у справі було залучено як співвідповідача ТОВ «Перший український експертний центр» та проведено заміну третьої особи ЖУ «Південне» ДП «Екос» на співвідповідача у справі юридичну особу ДП «Екос» (а.с. 212-213, Том № 1), оскільки станом на 04.10.2011 року відповідальність за стан будівлі належав ДП «Екос» ПАТ ХК «Київміськбуд» ЖУ «Південне».

В процесі судового розгляду справи з'ясувалося, що третя особа ЖУ «Південне» ДП «Екос» згідно рішення Правління ПАТ ХК «Київміськбуд» з 01 жовтня 2012 року передало на баланс ТОВ «Перший український експертний центр» будинок по АДРЕСА_1, як об'єкт, що постраждав від залиття. На даний час ТОВ «Перший український експертний центр» є правонаступником ЖУ «Південне» ДП «Екос».

Крім того, ухвалою суду від 05.12.2012 року, постановленою на місці та занесеною до журналу судового засідання, за клопотанням представника позивача, в зв'язку з змішаною форми вини та для правильного визначення ступеню вини кожного з відповідачів, для повного, всебічного розгляду справи до участі у справі судом було залучено як третю особу завод-виробника лічильника (крильчатий «КВ-1,5»), в результаті розірвання якого відбулося залиття квартири позивача ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - ПАТ «Електротермометрія» (а.с. 228-229, Том № 1). Ухвалою суду 28.12.2012 року, постановленою на місці та занесеною до журналу судового засідання, за клопотанням представника позивача третю особу ПАТ «Електротермометрія» було замінено на співвідповідача у справі (а.с. 241-242 Том № 1).

В судовому засіданні представник співвідповідача ТОВ «Перший український експертний центр» вказав на те, що вони є неналежними відповідачами у справі, так як на виконання рішення Правління ПАТ ХК «Київміськбуд» (протокол №29 від 15.08.2012 року) з 01 жовтня 2012 року ТОВ «Перший український експертний центр», здійснює подальше утримання будинку по АДРЕСА_3.

Товариство є приватною юридичною особою, засновниками є фізичні особи громадяни України. Відповідно до положень статуту, товариство не є правонаступником ЖУ «Південне» ДП «Екос». Також між товариством та ЖУ «Південне» ДП «Екос» не має будь-яких домовленостей щодо виконання зобов'язань чи несення відповідальності за утримання будинків до 01 жовтня 2012 року. Звернув увагу суду на те, що ЖУ «Південне» є відокремленим структурним підрозділом ДП «Екос», а отже відповідальність за зобов'язання своїх підрозділів несе саме юридична особа.

ТОВ «Перший український експертний центр» не є особою, яка зв'язана якимось чином з попередніми правовідносинами, що виникли між мешканцями будинку по АДРЕСА_3 та ЖУ «Південне» ДП «Екос».

Щодо позовних вимог зазначив, що, на його думку, відповідальність за спричинену матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок залиття квартири повинна нести відповідач ОСОБА_2, як власник квартири АДРЕСА_2, оскільки причиною залиття холодною водою квартири позивача, що трапилась на системі водопостачання є розірвання лічильника холодного водопостачання, який встановлено саме в квартирі НОМЕР_2 відповідача ОСОБА_2

Співвідповідач ДП «Екос» ПАТ ХК «Київміськбуд» в судове засідання свого представника не направив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні зворотні поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 217, 246 Том № 1, 31 Том № 2), про поважність причин неявки в судові засідання суд не повідомили.

Таким чином, суд бере до уваги той факт, що такі обставини свідчать про недобросовісне ставлення сторони співвідповідача до своїх процесуальних прав та обов'язків, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для визнання причин неявки представника співвідповідача поважними та можливість розгляду справи у їх відсутності.

Представник співвідповідача ПАТ «Електротермометрія» в судовому засіданні щодо позовних вимог зазначив наступне. При випуску з виробництва кожен лічильник води, що виготовляється на ПАТ «Електротермометрія» проходить приймально здавальні випробування згідно вимог технічних умов ТУ У 3.48-00225644-017-94 та методи повірки ПБВИ.407223.002 ПМ.

В ході таких випробувань проводиться обов'язкова перевірка герметичності внутрішнім тиском води 2,0 Мпа, що вдвічі перевищує номінальний робочий тиск - 1,0 Мпа, встановлений в ДСТУ 3580 «Лічильники холодної та гарячої води крильчасті. Загальні технічні вимоги», та максимальний робочий тиск - 1,0 МПа в системах холодного водопостачання житлових будинків, встановлений в СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий» п. 10.

Лічильник води КВ-1.5 зав. № 440150 пройшов вказані випробування та був визнаним придатним до експлуатації, про що свідчить відбиток штампів ВТК (підприємства виробника) і повірки (органами держстандарту) в паспорті на лічильник (п. 5 паспорта) та відбиток повірочного тавра на пломбувальній бірці.

Крім того, лічильник витримав гідростатичні випробування на герметичність тиском води - 1,5 МПа, що в 1,5 раза перевищує робочий тиск, в складі системи холодного водопостачання будинку при його здачі в експлуатацію згідно вимог СНиП 3.05.01-85 «Внутренние санитарно-технические системы» п. 4.4.

Тому витримавши без пошкоджень значно більші тиски (2,0 МПа та 1,5 МПа) лічильник не міг вийти з ладу при звичайному робочому тиску 0,67 Мпа.

В ході розгляду матеріалів справи, огляду частин зруйнованого лічильника води №440150, характеру розлому корпуса та відсутність інших дефектів, які б вказували на механічне пошкодження, вважає, що причиною руйнування лічильника став надмірний внутрішній тиск, що перевищив несучу спроможність корпусу.

Спричинити внутрішній тиск такої сили міг гідравлічний удар - різке підвищення тиску в напірному трубопроводі внаслідок раптової зміни швидкості рідини. У відповідності до ДСТУ 3709.2-98 «Вимірювання витрати води в закритих каналах. Лічильники холодної питної води. Вимоги до встановлення» та паспорта на лічильник є цілий ряд вимог до встановлення та експлуатації лічильників, окремі з них: необхідно вживати заходи для запобігання пошкоджень лічильника від несприятливих гідравлічних впливів (кавітації, пульсації, гідравлічного удару); після монтажу лічильника воду в систему необхідно подавати повільно, щоб не допустити його руйнування під дією захопленого водою повітря; лічильник монтувати тільки після закінчення зварювальних та підготовчих робіт.

Згідно з СНиП 2.04.02-84 «Водоводы, водопроводные сети и сооружение на них» основними причинами виникнення гідравлічного удару є припинення енергопостачання насосів, аварійні зупинки (повторні пуски) насосних агрегатів, швидке закриття (відкриття) запірно-регулюючих пристроїв тощо. А мірами захисту від гідравлічного удару є встановлення повітряних клапанів, зворотних клапанів, збільшення часу та плавності закриття (відкриття) запірно-регулюючих пристроїв.

Згідно пояснень сторін справи з моменту здачі в експлуатацію та на час аварії в будинку АДРЕСА_3 проводились ремонтні роботи, встановлення та заміна санітарно-технічного обладнання, відбувались відключення подачі води. Тому наявність вищезгаданих причин виникнення гідравлічного удару є очевидною.

У відповідності до паспорта лічильника п. 9.2 в додатку Б наведена схема водомірного вузла, в якій рекомендовано встановлення зворотного клапана, як елемента, що зменшує вплив гідравлічного удару на лічильник та при огляді фотографії з місця аварії зворотнього клапана на лінії встановлено не було.

Також при огляді частин лічильника на внутрішній поверхні регулювальної плати мають місце сліди пошкодження від тертя з стороннім тілом, наприклад, окалиною. Це свідчить про не проведену, або дуже неякісну промивку трубопроводу, або ж проведенні зварювальних робіт на трубопроводі при встановленому лічильну, що є грубим порушенням.

Крім того, вказав, що згідно Постанови КМУ №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води…» п. 32: виконавець зобов'язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта. В матеріалах справи такі акти відсутні.

Зважаючи на вищевказане, вважає, що причиною руйнування лічильника води крильчастого КВ-1.5 зав. №440150 виробництва ПАТ «Електротермометрія» є порушення правил його експлуатації.

В якості свідка судом було допитано майстра технічної дільниці ЖУ «Південне» ДП «Екос» ОСОБА_6, яка підтвердила, що 05 жовтня 2011 вона брала участь в обстеженні АДРЕСА_1 в складі комісії. Вона пояснила, що під час обстеження були виявлені сліди залиття, характер яких був описаний у складеному акті. Причиною залиття квартири НОМЕР_1 (14 поверх) став розрив лічильника холодного водопостачання (серійний № 440150) у квартирі НОМЕР_2 (16 поверх), розташований у шахті стояків водопостачання, що відображено у акті обстеження квартири НОМЕР_2.

Крім того, свідок ОСОБА_6 повідомила, що позивачем ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 без узгодження з ЖУ «Південне» ДП «Екос» було переміщено лічильники холодного та гарячого водопостачання до підлоги і, відповідно, переміщено лючок, через який відбувається доступ до лічильників.

Свідок ОСОБА_5, що працює консєржем в АДРЕСА_3, суду пояснила, що також заходила у квартиру НОМЕР_1 під час її обстеження. Вона пам'ятає, що в квартирі на підлозі була вода. При цьому ОСОБА_5 звернула увагу на те, що залиття сталося внаслідок потрапляння води в квартиру НОМЕР_1 безпосередньо з шахти стояків водопостачання, а не через стелю.

Свідок ОСОБА_7, який працює сантехніком ЖУ «Південне» ДП «Екос», повідомив, що був у складі комісії, що обстежувала АДРЕСА_1, 05 жовтня 2011 року. Бачив факт залиття вказаної квартири і звернув увагу, що квартира була залита не через стелю, а знизу по підлозі. Стеля, стіни були сухі і лише шпалери були підмочені знизу. Свідок ОСОБА_7 повідомив також, що був у складі комісії, що обстежувала АДРЕСА_2, 06 жовтня 2011 року. Бачив, що в квартирі розірвано лічильник холодної води і висловив думку, що розірвання лічильника сталось через різкий перепад тиску води в системі постачання. Свою думку свідок обгрунтував досвідом роботи та хоча і незакінченою вищою освітою в Київському політехнічному інституті, але саме по профілю обслуговування санітарно-технічних систем.

Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що проживає в тому ж будинку, що і сторони по справі, над квартирою позивача та під квартирою відповідача, у квартирі НОМЕР_3 (на п'ятнадцятому поверсі). ОСОБА_9 зазначила, що під час залиття 04 жовтня 2011 року вона знаходилася вдома та перша із задіяних по справі осіб виявила факт пошкодження системи холодного водопостачання на стояку. Разом з тим, вода до її квартири не потрапляла, повністю проходячи через технічні отвори на стояку. ОСОБА_9 негайно повідомила про цю подію консьєржа для подальшого інформування мешканців інших квартир та майстра технічної дільниці.

Свідок ОСОБА_10, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 повідомив суду, що на момент зриву лічильника відповідач був відсутній вдома та був повідомлений про цей випадок телефоном консьєржкою будинку, до якої звернулися мешканці квартири НОМЕР_3 будинку (15-й поверх).

ОСОБА_10 негайно прибув додому та виявив розрив лічильника холодної води і здійснив перші заходи для запобігання подальшого поширення води по його квартирі шляхом перекривання центрального крану водопостачання квартири. Крім того, проконтролював по телефону та пересвідчився у перекритті подачі води по стояку технічним майстром і, після чого, звернувся до мешканців квартири НОМЕР_3. Отримавши від останніх запевнення у фактичній відсутності для квартири НОМЕР_3 наслідків потрапляння води у стояк водопостачання, подальший пошук мешканців будинку, що могли б від цього постраждати (на нижніх поверхах), був припинений у розрахунку на аналогічний стік води через технічні отвори у перекриттях по стояку.

Свідок ОСОБА_11, який працює інженером в ЖУ «Південне» ДП «Екос», повідомив, що насоси ситеми водопостачання мають контрольовані датчики тиску. Саме такі датчики не дають можливості збільшувати тиск. Свідок також пояснив, що ситема водопостачання не має сервера, який зберігає в пам'яті показники датчиків і унеможливлює перевірити такі показники за 04 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_8, який працює головним інженером в ЖУ «Південне» ДП «Екос», який пояснив, що відповідно до даних лічильника холодного водопостачання КВ-1,5 №440150, який був встановлений у квартирі АДРЕСА_2, розрахунковий тиск потоку води, що проходить через нього становить 1 МПа. З метою з'ясування максимального тиску, який подається на вказаний вище лічильник, надав наступний розрахунок:

Будинок 25 поверхів + 1 підвальний поверх = 26*0,03 = 0,78 МПа або 78 метрів водяного стовпа (статичний тиск необхідний для підйому води до 25 поверху).

Від насосної станції ХВП, яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку, на верхню ІІ зону ХВП, подається вода тиском 1,12 МПа, таким чином 1,12 - 0,78 = 0,34 МПа тиск на 25 поверсі (з урахуванням підвалу).

З 25 поверху до 16 поверху, різниця 10 поверхів - 10*0,03 = 0,3 МПа додатковий тиск, який утворює водяний стовп з 25 до 16 поверху.

Отже, на 16 поверсі тиск подачі холодної води у трубах становить 0,64 МПа (0,34 + 0,3).

Щодо виключення гідроудару, як причини розірвання лічильника, пояснив наступне.

Від стрімкого збільшення тиску у трубах змонтовано системи захисту на підвищувальній насосній станції відповідно до робочого проекту по будинку АДРЕСА_3, а саме: 1) для забезпечення оптимальної роботи насосів першої та другої зон та захисту системи від гідроударів передбачені мембранні баки фірми РЕФЛЕХ РЕФІХ ДЕ 200- І зона водопостачання і РЕФІХ Д 180 - ІІ зона водопостачання. (розділ Загальні дані); 2) для плавного регулювання водопостачання на двигунах насосів встановлені частотні регулятори, тобто насосна станція автоматично регулює витрату води, що унеможливлює скачки тиску (Розділ «Автоматизація та контроль»); 3) також насосна станція має запобіжні клапани, які налаштовані на 1.2 МПа (ІІ зона) подачі води, тобто при збільшенні тиску до 1.2 МПа, клапан відкривається для скиду води, що не дає збільшуватися тиску (Схема робочого проекту підвищувальної робочої станції).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, показання свідків, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 7, 9 Том № 1). Зазначена квартира розташована на чотирнадцятому поверсі двадцятип'ятиповерхового житлового будинку забудови 2010 року.

Квартира АДРЕСА_2, на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення КМДА 25 січня 2010 року. Зазначена квартира розташована на шістнадцятому поверсі будинку, на два поверхи вище квартири позивача.

Встановлено, що згідно висновку експертизи, а саме звіту про оцінку матеріального збитку, що був нанесений квартирі АДРЕСА_1, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_13 на замовлення позивача ОСОБА_1 на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2011 року (а.с. 10 Том № 1), проведеного Консалтинговою компанією «Ніакон-груп» від 28 жовтня 2011 року внаслідок розриву лічильника холодної води № 440150, через перевищення тиску води у системі холодного водопостачання стався витік холодної води до шахти стояка і, як наслідок, залиття холодною водою квартири НОМЕР_1 у зазначеному будинку (а.с. 11-38 Том № 1). Зазначені обставини сторонами визнаються. Сума матеріального збитку внаслідок залиття, що був нанесений квартирі АДРЕСА_1 на дату оцінки складає 163 616 (сто шістдесят три тисячі шістсот шістнадцять) гривень 00 коп., що підтверджується висновком вищевказаної експертизи. Розмір завданої шкоди в судовому засіданні не спростовано відповідачами.

Крім того, ухвалою суду від 11 квітня 2012 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 по справі було призначено судово-технічну експертизу (а.с. 131 Том № 1).

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4533/12-33 від 03.07.2012 року причиною розірвання лічильника холодної води КВ-1,5 № 440150, який був встановлений у квартирі АДРЕСА_2, полягає у впливі діючого із середини надмірного тиску, такого що перевищує несучу спроможність пластикового корпусу лічильника. На лічильнику № 440150 відсутні будь-які сліди фізичного чи механічного впливу на нього або втручання до його конструкції (а.с. 136-140 Том № 1).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно Акту, затвердженого начальником ДП «Екос», від 05 жовтня 2011 року комісією у складі: головного інженера ОСОБА_8, майстрів будинків ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та сантехніка ОСОБА_7 були зафіксовані такі сліди залиття квартири НОМЕР_1:

- вода на підлозі площею 101,3 м.кв.,

- пошкоджений та здутий ламінат в 3 кімнатах, коридор та кухня,

- 4 дверей знизу вздуті,

- на 4 стільцях знизу на ніжках відлущилась біла фарба,

- замочено 3 килими (а.с. 5 Том № 1).

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази, показання свідків у їх сукупності, суд вважає встановленим факт заподіяння власнику квартири позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоди.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд звертає увагу на те, що, згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними умовами відшкодування шкоди, завданої громадянину, внаслідок цивільно-правового правопорушення його прав є: наявність заподіяння потерпілому шкоди, протиправність поведінки того, хто вчинив шкоду, причинний зв'язок між цією поведінкою і шкідливим вчинком, вина того, хто заподіяв шкоду.

Відповідно до статті 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630, «у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів cпоживача». Тобто, не самим споживачем, а лише за його рахунок.

Згідно пункту 10 Додатку 1 до Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. №332, «Конструкція лічильника води повинна забезпечувати середній строк служби не менш як 12 років».

Відповідно до пункту 11.21 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 №30, «Періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильників води (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання».

Відповідно до пункту 21 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630, «Виконавець несе відповідальність у разі неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків».

Згідно статті 152 Житлового Кодексу Української СРСР /№ 5464-Х від 30.06.1983 р. у чинній редакції із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від 06.05.93, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до Технічної характеристики житлового будинку АДРЕСА_3, підписаної президентом-головою правління АТ ХК «Київміськбуд», яка є невід'ємною частиною укладеного між позивачем та ВАТ АКБ «Аркада» Договору про участь у фонді фінансування будівництва, інвесторам забороняється самостійно демонтувати транзитні інженерні мережі, вентблоки та будівельні конструкції.

До транзитних інженерних мереж відносяться системи холодного і гарячого водопостачання та каналізації будинку, у т.ч. квартирні стояки, якими здійснюється постачання води та забір каналізаційних стоків з квартири. Всі інженерні мережі будинку перебувають у колективній власності власників квартир будинку (стаття 382 ЦК), господарське управління якими здійснює визначений ними експлуатант - на той час ДП «Екос» АТ ХК «Київміськбуд».

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази, показання свідків у їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 сумлінно забезпечував цілісність квартирних засобів обліку води, не втручався у роботу лічильника (що підтверджується висновком технічної експертизи КНДІСЕ) та не мав реальних підстав для сумніву в надійності встановленого в його квартирі лічильника холодного водопостачання, оскільки, відповідно до паспортних даних, гарантійний строк його служби становить 7 років.

Разом з тим, відповідно до результатів технічної експертизи, розрив лічильника стався внаслідок впливу діючого із середини надмірного тиску, такого що перевищує несучу спроможність пластикового корпусу лічильника, тобто не з вини відповідача ОСОБА_2 Водночас, потрапляння води в квартиру позивача сталося внаслідок внесення ним конструктивних змін до стояка холодної та гарячої води (порушення технічного отвору у перекриттях). Про це свідчить характер залиття квартири НОМЕР_1 та практична відсутність наслідків для квартири НОМЕР_3 (15 поверх), інженерні мережі в якій були в належному стані.

Оскільки в діях відповідача ОСОБА_2 суд не знайшов ознак протиправної поведінки, а також зв'язку між цією поведінкою і подією, що завдала шкоди позивачу, суд вини відповідача ОСОБА_2 у заподіяній позивачу шкоди не вбачає.

Згідно вимог ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Статтями 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги складаються, зокрема, з послуг з утримання будинків і споруд, в тому числі з послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Утримання будинків - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Балансоутримувач будинку, відповідно до вимог ст. 1 та ст. 24 вказаного Закону, зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі, і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи зданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Завданням оглядів є перевірка готовності жилих будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період. Огляд балансоутримувачем проводиться з метою перевірки цілісності та збереженості загально будинкових мереж. Перевірка та ремонт внутрішньо квартирних мереж здійснюється у випадку виявлення пошкодження таких мереж.

Крім того, відповідно до п.п. 1 та п.п. 12 п. 12 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 (в редакції чинній станом на 27.10.2007 року) споживач (власник квартири) зобов'язаний своєчасно інформувати виконавця (балансоутримувача) про виявлення несправності і інженерних мережах, конструктивних елементах квартири та своєчасно проводити підготовку квартири та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Приймаючи до уваги ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, якими визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, суд вважає, що співвідповідач ДП «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд» всупереч закону не дотримався зазначених положень та свого обов'язку доказування не виконав, проігнорувавши запити та виклики суду протягом всього часу розгляду справи, не прийнявши участі у судовому засіданні та не надавши будь-яких пояснень чи заперечень з приводу відповідності його дій як організації, що здійснює експлуатацію зазначеного будинку стосовно належного рівня дотримання вимог діючого законодавства експлуатації житлового фонду.

Відповідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до відповідача ДП «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд» є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки лічильник холодного водопостачання №440150, був встановлений у квартирі відповідача ОСОБА_2 субпідрядником забудовника (ВАТ «Трест «Київміськбуд-3») безпосередньо при здійсненні будівельно-монтажних робіт в будинку та опломбований ДП «Екос», яке прийняло будинок в експлуатацію, тому відповідальність за обслуговування лічильника, відповідно до чинного законодавства, повинна нести організація, яка надає послуги з водопостачання.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача до відповідачів ТОВ «Перший український експертний центр», ПАТ «Електротермометрія».

Обговорюючи законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50 000 гривен. та витрат на правову допомогу у розмірі 2 500 гривень, суд приходить до висновку, що вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Маральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженості честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Беручи до увагу те, що позивачем не надано будь-яких підтверджень факту заподіяння йому відповідачами моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в частині стягнення на її користь моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю вимог. Також суд звертає увагу на те, що між позивачем та відповідачем ДП «Екос» існують договірні відносини, що виключають можливість стягнення моральної шкоди.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 2 500 грн., то суд приходить до висновку, що вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011 року, який набрав чинності 01.01.2012 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Виходячи з наведеного, такі витрати не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження того, що такі витрати на оплату правової допомоги були понесені позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Також з відповідача ДП «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд» підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням оцінки вартості шкоди, завданої залиттям, в розмірі 400 (чотириста) грн., так як вони пов'язані з відновленням порушеного відповідачем права позивача згідно ст. 22 ЦК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 27, 31, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Перший український експертний центр», ДП «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд», ПАТ «Електротермометрія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд» (м. Київ, вул. Мечнікова, 20) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, спричинену внаслідок залиття квартири у розмірі 163 616,00 (сто шістдесят три тисячі шістсот шістнадцять) грн. та витрати, пов'язані з проведенням оцінки вартості шкоди, завданої залиттям, в розмірі 400 (чотириста) грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Екос» ПАТ «ХК «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3012 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака