Постанова № 30470745, 20.03.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/9/13 Справа № 734/158/13-а

ПОСТАНОВА

іменем України

20 березня 2013 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Бузунко О.А.

при секретареві Галюк Л.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Луцик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зобов'язання переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугу років,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з позовом до відповідача, згідно якого просив суд: визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугу років згідно з п. б. ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» протиправними; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести позивача з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за вислугу років згідно з п. б. ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з 12 вересня 2012 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області з проханням на переведення його з пенсії за віком на пенсію за вислугу років відповідно до норм закону, але отримав безпідставну відмову. В подальшому він звернувся до ПФУ з цього питання, але також отримав відмову. ГУПФУ в Чернігівській області вказує, що за період з 20.07.2006 року по 20.06.2007 року згідно з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова позивачу була призначена та виплачена пенсія за вислугу років, одночасно стверджуючи, що при цьому виникла переплата в розмірі 1760 грн. 67 коп., при цьому відповідач відмовився перевести його з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, яку він отримав як колишній військовослужбовець. Так, 20 липня 2006 року Деснянським районним судом м. Чернігова була винесена постанова, якою було зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат призначити пенсію за вислугу років позивачу. Протягом 6 років ГУПФУ в Чернігівській області неодноразово оскаржувало рішення вищевказаного суду в різних наглядових інстанціях. 18 квітня 2011 року ГУПФУ в Чернігівській області нарахувало та сплатило позивачу пенсію як колишньому військовослужбовцю за вислугу років з 10.10.2006 року по 20.06.2007 року, спираючись на те, що з 21.06.2007 року йому була призначена пенсія за віком, яку він отримує по сьогоднішній день.

Представник позивача в суді позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Адміністративне судочинство, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, спрямоване на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язаніязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом встановлено, що 20 липня 2006 року постановою Деснянського районного суду м. Чернігова зобов'язано Чернігівській обласний військовий комісаріат призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років згідно з п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі по тексту - Закон № 2262).

Таким чином, на підставі постанови суду першої інстанції від 20 липня 2006 року за позивачем було фактично визнано право на пенсію за вислугу років як колишнього військовослужбовця. Вказана пенсія позивачу виплачувалася по 20 червня 2007 року в зв'язку з поданням позивачем заяви про переведення його з пенсії за вислугою років на пенсію за віком.

12 вересня 2012 року позивач звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області про переведення його з пенсії за віком на пенсію за вислугою років.

Відмова в переведенні на іншу пенсію базувалася на тому, що позивач був звільнений із збройних сил 11 грудня 1986 року, а отже на день звільнення зі служби не набув 45-річного віку та не мав 25 років загального трудового стажу, тому не набув право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 12 Закону № 2262.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 (в редакції, яка була чинна на час першопочаткового звернення з заявою при призначення пенсії з вислугу років) право на пенсію за вислугу років, зокрема, мають особи офіцерського складу, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення, досягли 45-річного віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон, або інший нормативно-правовий акт. під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися нана правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки при звернення за призначенням пенсії в 2005 році позивач мав право на пенсію за вислугою років (як встановлено постановою Деснянського районного суду м. Чернігова), позивач вважається таким, що набув право на таку пенсію і подальші зміни в законодавстві не можуть застосовуватися при вирішенні питання про право позивача на пенсію за вислугою років.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем незаконно відмовлено позивачу в переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років (згідно з п. б. ч. 1 ст. 12 Закону № 2262), тому дії відповідача слід визнати незаконними, і Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області має бути зобов'язано перевести ОСОБА_3 з пенсії за віком на пенсію за вислугою років (згідно з п. б. ч. 1 ст. 12 Закону № 2262) з моменту звернення - 12 вересня 2012 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 58 Конституції України, п. б. ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. ст. 2, 4, 8-11, 86, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у переведенні ОСОБА_3 з пенсії за віком на пенсію за вислугу років (згідно з п. б. ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») з моменту звернення - 12 вересня 2012 року.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 21390940) перевести ОСОБА_3 (індив. ід. номер НОМЕР_1) з пенсії за віком на пенсію за вислугою років (згідно з п. б. ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб») з моменту звернення - 12 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козелецького районного суду Бузунко О.А.