Ухвала суду № 30469751, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/42997/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Костенка М.І.

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року

по справі №2а/1270/1569/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»(надалі -ПАТ «Луганськтепловоз»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, ГУ ДКС України у Луганській області)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетного відшкодування, -

встановив:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про зобов'язання СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську надати ГУ ДКС України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011р.; визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську щодо ненадання ГУ ДКС України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз»податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р. та стягнення бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську надати ГУ ДКС України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість за серпень 2011р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську щодо ненадання до ГУ ДКС України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз»податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Луганськтепловоз» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та ГУ ДКС України у Луганській області звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду -без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, у встановленому порядку позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011р. з обов'язковими додатками, де визначив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в банку.

У листопаді 2011р. контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011р., за наслідками якої складено акт №496/08-3/05763797 від 18.11.2011р.

Перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2011р. бюджетне відшкодування у розмірі 1116391,00грн. по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011р. № 0001578013, яким ПАТ «Луганськтепловоз»було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА в Луганській області.

Під час розгляду первинної скарги позивача для з'ясування всіх обставин справи, з метою документального підтвердження (спростування) питань, що викладені у первинній скарзі позивача було призначено позапланову перевірку ПАТ «Луганськтепловоз».

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011р. складено акт № 7/08-3/05763797 від 25.01.2012р., згідно якого не підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз»у декларації за серпень 2011р. бюджетне відшкодування податку на додану вартість в декларації за серпень 2011р. на суму 1116391,00 грн., у зв'язку з не отриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС.

Рішенням ДПА в Луганській області від 26.01.2012р. №1606/25-08 податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №0001578013 від 22.11.2011р. скасовано.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно абз.4 п.198.3 ст.198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що наданими договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, вантажними митними деклараціями, актами здачі приймання робіт (послуг), реєстрами платіжних документів, витягами з книги реєстрацій Достовірностей) підтверджено здійснення позивачем у серпні 2011р., в якому виникло від'ємне значення податку на додану вартість, та заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, експортних та імпортних операцій, товарність господарської діяльності позивача та фактичну сплату позивачем -отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальниками таких товарів (послуг).

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції щодо документального підтвердження права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідний період.

Також слід відзначити, що право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську щодо ненадання ГУ ДКС України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз»податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р., слід звернути увагу на таке.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення коштів (відшкодування заборгованості) або скасування податкового повідомлення -рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України.

Неврахування зазначеного судами першої та апеляційної інстанцій призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі в цих частинах та вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. А згідно ч.1 ст.228 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції скасовує постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012р. в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську щодо ненадання щодо ненадання ГУ ДКС України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Луганськтепловоз»податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011р. і на підставі ч.1 ст.157 КАС України закриває провадження у справі в цій частині.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області -задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз»податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та провадження в цій частині закрити.

В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ О.В. Карась

____ М.І. Костенко