Ухвала суду № 30469539, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/46500/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керч Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року

у справі №2а-722/10/9/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»(надалі -ВАТ «Керченський металургійний комбінат»)

до Державної податкової інспекції в м. Керч Автономної Республіки Крим (надалі -ДПІ в м. Керч АР Крим)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про: визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керч АР Крим №0000492304/0 від 30.12.2009р., яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009р. на 56022,00 грн.; зобов'язання ДПІ в м. Керч АР Крим направити до Управління Державного казначейства України в м. Керч АР Крим висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ВАТ «Керченський металургійний комбінат».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Керченський металургійний комбінат»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувався в вересні 2009р., про що складено акт № 1957/23-4/00191493 від 17.12.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, з посиланням на порушення п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказано на завищення ВАТ «Керченський металургійний комбінат»суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009р. на 56022,00грн. Підставою для вказаного висновку є встановлення, що у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. підприємством задекларовано податковий кредит минулих періодів по 59 податковим накладним за травень-серпень 2009р., які отримані підприємством у вересні 2009р.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492304/0 від 30.12.2009р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування на 56022,00грн.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При чому, відповідно до п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у платника виникає саме право на податковий кредит з наступом однієї з подій. Таким чином, це право позивача відобразити у податковій декларації податковий кредит. Закон не передбачає обов'язку платника податку взагалі вказувати у податковій декларації податковий кредит, у тому числі з наступом однієї з подій, вказаних у п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону. Тому визначення податкового кредиту у відповідному податковому періоді цілком є правом платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп.7.7.2 Закону).

Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Матеріали справи свідчать, що позивачем було укладено договори з наступними контрагентами: ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», ВАТ «Сумський Промпроект», ТОВ «Керченська міська типографія», ВАТ «Керчгаз», ДП «Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», ЗАТ «Науково-виробниче обєднання «Термоприлад»ім. В. Паха», ВАТ «Київхімволокно», ТОВ «НПП Агентство маркетингових досліджень АМІ», ТОВ «Видавництво «Форт», КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч», ПП ОСОБА_4, ТОВ фірма «Консоль ЛТД», ПП «Примус-Україна», МПП «ВТІ»(вираховуюча техніка і інформатика», ФОП ОСОБА_1, Державний науково-дослідний центр нормативно-технічних матеріалів з праці, Фірма «К.С.-Збут», ЗАТ «Макрохім», ТОВ ВКФ «Аріс-Крим», ПП «Стасенко і партнери», ПП «М-Бізнес», ПП Альпіндустрія, ТОВ «Композит», ЗАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат», ЗАТ «артемівський машинобудівний завод «Вістек», ТОВ «Деливери», ПП «НТВ-Люкс», ТОВ «Ін-Тайм», ПП «Лакреал», ТОВ «Мегасел», ТОВ «ЄвроЕкспрес», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Українська Полімерна Група», ТОВ «НВО «Риф», ТОВ «Торговий Простір», ТОВ «Укрростпоставка», ТОВ «Восток Трансгроупп», ПП «Керчліфтремонт», ТОВ «НПФ «Технохім», ТОВ «Медіа-група Город», ПП «Електроснаб-37», ТОВ «Транспортна компанія «САТ», ТОВ «Кристал Груп», ТОВ «Промснаб-Крим».

За результатами виконання вказаних вище договорів контрагентами позивача складено відповідні податкові накладні.

Загальна сума податку на додану вартість, сплаченого за переліченими вище податковими накладними, становить 56022,38грн. Проведення оплати сум, визначених у податкових накладних, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а отримання позивачем зазначених податкових накладних у вересні 2009р. підтверджується книгою реєстрації отриманих податкових накладних, реєстром отриманих та виданих податкових накладних із відбитком вхідного штампу ТОВ «Керченський металургійний комбінат».

На дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, всі вказані контрагенти в установленому порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Стосовно твердження відповідача про те, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит за податковими накладними по першій події (сплата продавцям вартості отриманих товарів), а отже, не має права на включення сум по цим податковим накладним до податкового кредиту у вересні 2009р., суд визнав такі твердження безпідставними. Як випливає зі змісту ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказана норма передбачає право, а не обов'язок платника податку звернутись до податкового органу за місцем своєї реєстрації у разі відмови постачальника товарів (робіт, послуг) у наданні податкової накладної, або порядку її заповнення.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що підприємство має право відносити до складу податкового кредиту вересня 2009р. суми ПДВ згідно дати отримання таких податкових накладних від своїх контрагентів.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що позивачем у п. 25.1 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009р. було визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 658310,00грн., яка підтверджена задекларованим кредитом з ПДВ у попередньому періоді (вересень 2009р.). До декларації позивачем також було додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості твердження відповідача про неправомірність урахування позивачем у складі податкового кредиту вересня 2009р. та заявленої до відшкодування суми ПДВ за жовтень 2009р. вищевказаних сум ПДВ. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керч Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04 серпня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ В.В. Кошіль