Ухвала суду № 30469534, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/39991/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд-Рівне»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011р.

у справі №2а-996/10/1770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд-Рівне»(надалі -ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»)

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (надалі -Дубенська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У березні 2010р. позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Дубенської ОДПІ від 26.02.2010р. №0000022350/0, №0000032350/0, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112353/0.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010р. позов було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ від 26.02.2010р. №0000022350/0, №0000032350/0, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112353/0 від 26.02.2010р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позову ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків із ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., відповідно до постанови Рівненського міського суду від 02.11.2009р., про що складено акт №27/23/34712907 від 15.02.2010р.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010р.:

- №0000022350/0, яким позивачеві визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в сумі 832230,00грн. в т.ч. 554820,00грн. основного платежу та 277410,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000032350/0, яким позивачеві визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 666774,00грн. в т.ч. 444516,00грн. основного платежу та 222258,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000112353/0 від 26.02.2010р., згідно якого до ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»застосовано штрафну санкцію в сумі 550097,00грн.

Так, в ході перевірки встановлено порушення з боку позивача: п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 554820,00грн.; п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 444516,00грн.; та п.2.11 гл.2, п.3.1. гл.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. №40/10320.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»та ТОВ «Будівельно - сервісна компанія»укладено договори субпідряду: №10 від 28.08.2007р. та №3 від 24.01.2008р. Загальна вартість виконаних ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»будівельно-монтажних робіт згідно договорів субпідряду становить 2222580,50грн. (без ПДВ) була віднесена ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у сумі 2219280,50грн. Крім того, суму сплаченого ПДВ за вказаними операціями позивач врахував у складі податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 444516,18грн.

Згідно з положеннями п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

Матеріали справи свідчать, що субпідрядні роботи від ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»отримувались позивачем для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договорах підряду, які в свою чергу, укладалися позивачем, як генеральним підрядником, із такими замовниками як ТОВ «Аванті-Буд»та ТОВ «Адмірал-Клуб». Так, 11.03.2007р. між замовником - ТОВ «Аванті-Буд»та генеральним підрядником - ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»було укладено договір генерального підряду на виконання комплексу монтажно-будівельних робіт за переліком, визначеним проектно - кошторисною документацією, по будівництву житлово-адміністративного комплексу по вул. Відінській, 5 в м. Рівне. А саме, 22.01.2008р. позивачем укладено договір підряду №1/01 із замовником - ТОВ «Адмірал-Клуб»на виконання робіт по зовнішніх інженерних мережах (водопровідні та каналізаційні мережі, прокладання кабельної лінії, влаштування телефонної каналізації та контура заземлення) в м. Ірпінь по вул. Радянська, 116; 31.01.2008р. між цими ж сторонами укладено договір підряду №3/01 на виконання робіт по влаштуванню пішохідних доріжок з влаштуванням водосховища об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Радянська,116, а 22.02.2008р. було укладено договір підряду №2/02 на виконання внутрішніх оздоблювальних робіт в котеджах короткострокової оренди в м. Ірпінь по вул. Радянська, 116.

Отже, досліджуючи операції позивача на підставі яких ним сформовано податковий кредит та валові витрати судом встановлено, що згідно поданих контрагентом ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»декларацій з податку на прибуток, додаток К 1 останнім не заповнювався. Рядок 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів», рядок 01.2 «Приріст балансової вартості запасів», рядок 04.2 «Убуток балансової вартості»та рядок 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені. Таким чином, дані податкової звітності свідчать про відсутність у контрагента ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»матеріальної бази, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, для здійснення господарської діяльності, що також підтверджується наданою ГВПМ Дубенської ОДПІ інформацією, відповідно до якої ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»в органах держтехнагляду Рівненської області спецтехніка не реєструвалася. Станом на 01.01.2008р. згідно відомостей автоматизованої бази даних РНС ДАІ за ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»транспортні засоби не реєструвалися (лист УДАІ УМВС України в Рівненській області за вих. №35/8-7171 від 17.11.2009р.);

Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію обладнання, машин, механізмів підвищеної небезпеки ТОВ «Будівельно-сервісна компанія» та ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»не отримували (лист Територіального управління Держгірпромнагляду по Рівненській обл. за вих. № 1671/01-08 від 27.10.2009 р.).

У зв'язку з цим, ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»фактично була позбавлена можливості здійснюватися господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, обсягу виконаних робіт. Також встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу. Таким чином, відсутність на ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів, які б приймали участь у наданні послуг по будівництву, свідчить про те, що здійснені операції оформлялись тільки документально - тобто мають безтоварний характер і були спрямовані на штучне створення податкових наслідків.

В той же час, оскільки ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»жодних правочинів із залучення трудових ресурсів та/або виробничих потужностей для виконання договорів субпідряду №10 від 28.08.2007р. та №3 від 24.01.2008р. не вчиняло, а тому підприємство не мало фактичної можливості їх виконання. Враховуючи вищевикладене, господарські зобов'язання, що виникли між ТОВ «ІБК «Градобуд-Рівне»та ТОВ «Будівельно-сервісна компанія»на підставі договорів субпідряду №10 від 28.08.2007р. та №3 від 24.01.2008р. укладені без мети одержання економічного ефекту від підприємницької або іншої економічної діяльності, і такі договори не надають права формування податкового кредиту з ПДВ та віднесення певних сум коштів до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит з ПДВ та валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності. Приймаючи до уваги, що докази реальності вказаних господарських операцій, обумовлених договорами субпідряду №10 від 28.08.2007р. та №3 від 24.01.2008р. відсутні, відповідачем доведена правомірність нарахування позивачеві зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд-Рівне»-залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ В.В. Кошіль