Ухвала суду № 30469481, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/35248/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011р.

у справі №2а-44326/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова)

до відповідачів: 1. Приватного підприємства торгівельно-промислова компанія «Укрпромавто»(надалі -ПП ТПК «Укрпромавто»); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Іннес»(надалі - ТОВ фірма «Іннес»)

за участю прокурора Комінтернівського району м.Харкова

про стягнення коштів, -

встановив:

У червні 2006р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з відповідачів в доход держави коштів, отриманих за нікчемним правочином. Так, з урахуванням уточнень позову, податковий орган просить стягнути з ТОВ фірма «Іннес»в доход Державного бюджету суму вартості устаткування у розмірі 10975448,00грн., отриманого за угодою з ПП ТПК «Укрпромавто»по поставці устаткування на підставі податкової накладної №29-1 від 29.01.2003р. та видаткової накладної №29 від 29.01.2003р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011р., у задоволенні позову до ТОВ фірма «Іннес»щодо стягнення коштів відмовлено, а в частині позовних вимог про стягнення коштів з ПП ТПК «Укрпромавто»провадження по справі закрито.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ПП ТПК «Укрпромавто»зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № Ю0023080 від 27.04.2001р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 27.04.2001р. та з 05.05.2001р. перебуває на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

ТОВ фірма «Іннес»зареєстроване Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області 23.05.1995р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При проведенні зустрічної перевірки від 21.07.2003р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було встановлено, що ТОВ «Іннес»(покупець) та ПП ТПК «Укрпромавто»(продавець), здійснили господарську операцію на відповідну суму в т.ч. ПДВ, за якою покупець стримав устаткування, а саме: стрічка транспортерна В-800 мм, установка «Булат 6м ТИП», установка «Булат 6м ТИП», установка «ВУ-2м», про що складено податкову накладну від 29.01.2003р. №29-1 та видаткову накладну від 29.01.2003р. №29.

В подальшому, за договором №25/02/03 від 25.02.2003р., устаткування в подальшому було реалізоване на користь ПФ «Крафт», що підтверджуються актом зустрічної перевірки ДПІ Жовтневого району м. Харкова від 22.07.2003р.

Разом з тим, постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.05.2006р. по справі №2-а-173/06, що набрала законної сили, визнанні недійсними всі установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію ПП ТПК «Укрпромавто»№31438948 з моменту перереєстрації, а саме з 03.02.2003р. Отже, в результаті скасування державної реєстрації, ПП ТПК «Укрпромавто»не мало статусу юридичної особи, тобто не мало правоздатності та дієздатності, необхідних для укладення угод, у зв'язку з чим позивач стверджує про нікчемність зазначеного вище правочину.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Так, згідно з ч.2 ст.215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Органам державної податкової служби, вказаним в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі п.11 цієї статті надано право звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно приписів ч.1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Згідно з ч.1 ст.208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд, що кореспондується з приписами ст.41 Конституції України, відповідно до якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч.1 ст.238 ГК України.

При цьому, ст.250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що вимога про застосування санкцій, встановлених ст.208 ГК України, заявлена позивачем поза межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого ст.250 ГК України, оскільки правочин укладено сторонами у січні 2003р., а позов заявлено 05.06.2006р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ В.В. Кошіль