ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/35816/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд»та Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року
у справі №2а/0570/1843/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд»(надалі -ТОВ «Септіма-Фонд»)
до Державної податкової інспекції в Ідллічівському районі м. Маріуполя (надалі -ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 20.01.2011р. №0000052301/0 та №0000062301/0
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011р., позов було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 20.01.2011р. №0000052301/0 в частині застосування до ТОВ «Септіма-Фонд»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6242,00грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя від 20.01.2011р. №0000062301/0 скасовано в частині застосування до ТОВ «Септіма-Фонд»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7803,00грн.; судовий збір в сумі 1,70грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія апеляційної інстанції, зазначив, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі №2а-10363/09/0570 від 03.07.2009р., свідчать про те, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати 2008р. є такими, що оформленими із порушенням вимог чинного законодавства через відсутність в них підпису уповноваженої особи та, відповідно про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат ІІІ кварталу 2009р. витрат в сумі 124840,00грн. Разом з тим, з урахуванням офіційного тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі №1-7/99 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), суди дійшли висновку, що відповідач протиправно нарахував штрафні (фінансові) санкції за виявлені порушення податкового законодавства на підставі положень Податкового кодексу України, оскільки порушення, які стали наслідком застосування штрафних (фінансових) санкцій мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову повністю.
Також не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій вказав на неправильне застосування судами норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняття у справі в цій частині нового рішення про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах сторін, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом в період з 20.12.2010р. по 27.12.2010р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Септима-Фонд»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини із платником податків ТОВ «Текфорум»за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р., про що складений акт №682/23-1/31317334 від 27.12.2010р.
Так, під час перевірки позивача контролюючий орган дійшов висновку, що з урахуванням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009р. у справі №2а-10363/09/0570, якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум»з 15.05.2007р. та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, видане ДПІ в Калінінському районі м. Донецька з 22.05.2007р., позивачем безпідставно було відображено в податковому обліку наслідки виконання господарських операцій із зазначеним контрагентом. Зазначеним рішенням суду у справі №2а-10363/09/0570, яке набрало законної сили, встановлений факт незаконної реєстрації ТОВ «Текфорум», а також те, що директор підприємства ОСОБА_1 ніяких документів податкового та бухгалтерського обліку не підписував, до діяльності ТОВ «Текфорум»відношення не має.
За наслідками перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.01.2011р.:
- №0000052301/0, яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 24967,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6242,00грн.:
- №0000062301/0, яким позивачеві було визначено суму зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 31210,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 7803,00грн.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, відповідно до п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За таких обставин, первинні документи у т.ч. податкові накладні від імені ТОВ «Текфорум», на підставі яких позивачем сформовані валові витрати 2008р. та податковий кредит з ПДВ, є такими, що оформленими із порушенням вимог чинного законодавства через відсутність в них підпису уповноваженої особи, а отже, включення позивачем до складу валових витрат ІІІ кварталу 2009 року витрати в сумі 124840,00 грн. є неправомірним, а підстави для формування податкового кредиту з ПДВ у липні та серпні 2008р. на 24968,00грн. є не підтвердженим належними податковими накладними.
Між тим, штрафні фінансові санкції оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями були донараховані позивачеві із посиланням ст. 123 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011р., в той час, як порушення мало місце у ІІІ кварталі 2008р.
В силу вимог частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд»та Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя -залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ М.І. Костенко
____ В.В. Кошіль
Судове рішення № 30469467, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № . Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: