Ухвала суду № 30469415, 07.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К/9991/28327/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Кошіля В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011р.

у справі №2а-16574/10/2070

за позовом Приватного підприємства «Росток+»(надалі -ПП «Росток+»)

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі -ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 08.10.2010р. №0006801520/0, від 28.10.2010р. №0006801520/1, від 23.11.2010р. №0006801520/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011р., позов було задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 08.10.2010р. №0006801520/0, від 28.10.2010р. №0006801520/1, від 23.11.2010р. №0006801520/2. Судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 23.09.2010р. контролюючим органом проведено невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності подання податкових декларацій з ПДВ, про що складено акт №6777/15-215/32238112, яким зафіксовано неподання ПП «Росток+»податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2010р.

За наслідками перевірки було 08.10.2010р. відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0006801520/0, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 340,0 грн. за неподання податкової звітності.

В порядку апеляційного узгодження вказаного зобов'язання, за результатами розгляду скарг платника податку рішенням, у задоволенні скарг відмовлено та прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010р. №0006801520/1 та від 23.11.2010р. №0006801520/2.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до контролюючого органу звітність з ПДВ за липень та серпень 2010р. разом з відповідними додатками. При цьому, судами встановлено, що зазначена звітність містить усі передбачені реквізити та додатки.

Однак, в подальшому, листами листом від 20.08.2010р. №13601/10/28-209 та 17.09.2010р. №15065/10/28-209 відповідач повідомив позивача, що подані ним податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. та серпень 2010р. отримали статус «не визнано як податкова декларація», оскільки в деклараціях відсутні прокреслення у значеннях показників, що не заповнені через відсутність інформації, що суперечить п.3.3 Порядку заповнення та подання податкової з Декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №166, п.4.4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ЗДПС України», затверджених Наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827.

Відповідно до вимог п.1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу і також обумовлює вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою.

При цьому, відповідно до пункту 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Отже, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Згідно з п.п. 3.4 п. 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (п.п. 3.3 Порядку №166).

Згідно п.п. 4.2 п. 4 Порядку №166, одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.08р. №827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

Натомість, під час дослідження в ході судового розгляду справи зазначеної звітності позивача з ПДВ за липень та серпень 2010р., судом встановлено, що зазначені податкові декларації були заповнені належним чином, з урахуванням усіх обов'язкових реквізитів (зазначено звітній період за який подається декларація, назва підприємства, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження підприємства), декларації підписані директором підприємства, проставлені прочерки у всіх рядках для числових полів де були відсутні числові дані для заповнення. Крім того, судом встановлено, що ПП «Росток+» тривалий час користується програмним забезпеченням «Бест-Звіт Плюс». Програмне забезпечення «Бест-Звіт Плюс»для полегшення роботи бухгалтера у частині ведення податкової та іншої звітності, передбачає автоматичне проставляння прочерків за замовчанням (тобто автоматично) у порожні поля документу для числових полів. Ця функція діє, зокрема, і для форми «Декларація з податку на додану вартість підприємства».

Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у встановленому Законом порядку та строки надав податковому органу податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010р., і які було отримано податковим органом, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 340,00грн. за неподання податкової звітності.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ В.В. Кошіль