Ухвала суду № 30467974, 04.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7189/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазин О.А. Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Укргазвидобування» (Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування») на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» (Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування») до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь № 0000211501 та № 0000221501 від 05.03.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» (Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування») (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000211501 та № 0000221501 від 05.03.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати на нафту, природний газ та газовий конденсат за листопад 2011 року, граничний строк сплати якого припадав на 30.12.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 59/1501/30019775 від 23.02.2012 року (далі Акт - перевірки).

Під час перевірки використано: податкові розрахунки з рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2011 р. № 9012499653 від 19.12.2011 р., № 9012549485 від 19.12.2011 р.; виписки з банку.

Перевіркою встановлено, що узгоджене податкове зобов'язання по рентній платі за нафту у сумі 556333,14 грн., самостійно нараховане позивачем відповідно до податкового розрахунку за листопад 2011 р. терміном сплати 30.12.2011 р., сплачено з порушенням граничного строку сплати, а саме: 121750,10 грн. рентної плати за нафту фактично сплачено 13.01.2012 р. (платіжне доручення № 130), кількість днів затримки -14. Узгоджене податкове зобов'язання по рентній платі за видобутий газовий конденсат в сумі 140927,61 грн., самостійно нараховане позивачем, терміном сплати 30.12.2011 р., сплачено з порушенням граничного строку сплати, а саме: 108731,46 грн. рентної плати за газовий конденсат фактично сплачено 13.01.2012 р. (платіжне доручення № 132), кількість днів затримки -14.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на граничну дату сплати поточних податкових зобов'язань позивач мав борг із сплати рентної плати, що не спростовується позивачем, суд не вбачає порушень у діях МДПІ щодо зарахування, як зазначено вище, поточних платежів на погашення боргу в порядку черговості його виникнення. У зв'язку з таким зарахуванням, як зазначено вище, частина поточних податкових зобов'язань за звітний місяць, сплата яких була просторочена, погашалася у наступному звітному періоді, тобто, поза межами граничного строку сплати поточних податкових зобов'язань.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку під час розгляду справи встановлено, що згідно з податковими розрахунками за листопад 2011 р. з рентної плати позивачем задекларовано податкове зобов'язання з рентної плати за нафту у розмірі 556 333,14 грн. (Новоукраїнське родовище) та податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат (Західно-Хрестищенське родовище - спільна діяльність) у сумі 140 927,61 грн.

Виходячи з наведених вище вимог законодавства граничний термін сплати податкових зобов'язань припадав на 30.12.2011 р., тобто у разі сплати податкових зобов'язань після наведеного строку, податкові зобов'язання вважаються сплаченими несвоєчасно та набувають статусу податкового боргу, що відповідає положенням п/п. 14.1.175., п. 54.1. та п. 31.1. ПК України.

Щодо виконання податкового обов'язку відносно сплати вищезгаданих поточних податкових зобов'язань, позивачем подано наступні платіжні доручення від 28.12.2011 р. № 3564 у сумі 571 803,58 грн. (рентна плата за нафту) та від 23.12.2011 р. № 129 та № 133 (рентна плата за газовий конденсат).

Виходячи з даних, наведених у податкових розрахунках та у платіжних дорученнях, за загальним правилом вважалось би, що рентна плата за листопад 2011 року сплачена своєчасно.

Проте, в даному випадку, за результатами оцінки сукупності відомостей, наявних в матеріалах справи та наведених в Акті перевірки, у витязі з облікової картки, вбачається, що станом на граничну дату сплати податкових зобов'язань, у позивача рахувався борг, що виник раніше (минулих періодів) у розмірі суми, яка за кожним випадком визнана МДПІ як недоплата по поточним зобов'язанням, статус якої як податкового боргу зумовлювався самостійним, що не заперечується позивачем, декларуванням позивачем податкових зобов'язань з рентної плати за попередні періоди та несплатою цих податкових зобов'язань у повному обсязі у встановлений строк, внаслідок чого не в повній мірі сплачені податкові зобов'язання за минулі періоди набували статусу податкового боргу станом на наступний день після закінчення граничного строку їх сплати.

В даному випадку борг, що виник раніше, був погашений МДПІ саме за рахунок частини поточних платежів позивача із сплати поточних податкових зобов'язань за листопад 2011 року.

Відповідно до пункту 260.7 статті 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

При цьому ст. 126 ПК не містить жодних застережень чи обмежень щодо способу погашення податкового боргу чи суб'єктного складу осіб, які здійснюють погашення податкового боргу, тому не вимагає погашення податкового боргу лише платником податків, а отже й не виключає можливість такого погашення контролюючим органом в порядку п. 87.9 ст. 87 ПК.

Відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України прямо встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення не залежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що висновки відповідача щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за спірний період, є законними, обґрунтованими, та такими, що підтверджуються матеріалами справи. В даному випадку податковим органом правильно розраховано кількість днів прострочки (до 30 днів) та відповідно до положень п. 126.1. ПК України застосовано штрафні санкції, у зв'язку з чим підстав вважати висновки акту перевірки необґрунтованими, а спірні рішення протиправними - не має.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» (Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування») - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 08.04.13р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.