Ухвала суду № 30467829, 04.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9589/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2012р. № 0000032220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року.

Перевіркою встановлено завищення ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» податкового кредиту за період з 01.10.2009р. по 30.09.2011р. на загальну суму 100 070, 00 грн. за листопад 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «ВСК ГЕОС» (далі контрагент).

Взаємовідносини позивача з контрагентом були згрунтовані на договорі підряду № 02/11 від 02.11.2010 рок, за яким ТОВ «ВСК ГЕОС» як підрядник, зобов'язувалось надати ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» як замовнику, з врахуванням наданого ним технічного завдання, послуги (ремонтні роботи тепломереж), згідно кошторисної документації, а останній в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити відповідні послуги. Загальна вартість Договору визначалась у розмірі 600 420, 00 грн., у т.ч. 100 070, 00 грн. ПДВ.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за придбані послуги, контрагентом була виписана позивачу податкова накладна від 30.11.2010р. № 3011111 на загальну суму 600 420,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100 070, 00 грн.

Відповідно до пояснення отриманого 01.12.2011р. старшим оперуповноваженим з ОВС УПМ ДПА у м. Києві, старшим лейтенантом податкової міліції Кучером Р.І. у засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «ВСК ГЕОС» гр.. ОСОБА_3, встановлено, що останній за грошову винагороду погодився стати засновником та директором ТОВ «ВСК ГЕОС», фінансово-господарської діяльності товариства не проводив та не мав на меті проводити, не складав та не підписував жодних документів в т.ч. податкових декларацій, договорів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей та інших документів товариства.

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби отримала від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби акт перевірки контрагента позивача ТОВ «ВСК ГЕОС» від 24.05.2011р. № 551/23-3/36756148, яким зафіксовано, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ВСК ГЕОС» здійснюється ним «поза межами правового поля», що у свою чергу свідчить про те, що право чини між товариством та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, отже право чини, вчинені від імені ТОВ «ВСК ГЕОС» мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

Виходячи з вищевказаного відповідачем було зроблено висновок, що дані взаємовідносини між ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» та ТОВ «ВСК ГЕОС» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що завідомо суперечило інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби було складено акт від 06.02.2012р. № 71/23-304/03149949 (далі - Акт), яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2010 року на загальну суму 100 070, 00грн.

На підставі Акта перевірки від 06.02.2012р. № 71/23-304/03149949, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.02.2012р. № 0000032220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 100 070,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 018,00грн.

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акту перевірки контрагента ТОВ «ВСК ГЕОС» від 24.05.2011р. № 551/23-3/36756148 отриманого від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2012 року у справі № 2а-396/12/1070 за позовом ТОВ «ВСК ГЕОС» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій, дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної перевірки за результатами якої складено акт від 24.05.2011р. № 551/23-3/36756148 - визнані протиправними. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р. постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на пояснення засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «ВСК ГЕОС» гр. ОСОБА_3, оскільки відповідні пояснення не були надані суду першої інстанції для огляду та не долучені до матеріалів справи в якості доказу.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в Акті перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС описано неіснуючий договір підряду, укладений між позивачем та контрагентом від 02.11.2011р. № 02/11, в той час, як взаємовідносини зазначених сторін ґрунтувалися на договорі підряду № 02/11 від 02.11.2010р.

Відповідно до чинного законодавства України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст.. 234 ЦК України).

Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час виникнення правовідносин за описаним договором) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт та послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі прийняття робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданою контрагентом податковою накладною від 30.11.2010 року № 3011111, отже позивачем були виконані передбачені чинним законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту в сумі 100 070,00 грн.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 08.04.2013р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.