Ухвала суду № 30467720, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К-20787/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенко М.І., Карася О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року

по справі №2а-1093/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія»(надалі -ТОВ «Трубопроволочна компанія»)

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька (надалі - ДПІ у Кіровському районі м.Донецька), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (надалі - ГУ ДКУ в Донецькій області)

про стягнення невідшкодованого податку на додану вартість, -

встановив:

Позивач, ТОВ «Трубопроволочна компанія», звернувся до суду з позовом, в якому поставлення питання про стягнення невідшкодованого податку на додану вартість по декларації за вересень 2009р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь ТОВ «Трубопроволочна компанія»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за вересень 2009р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Кіровському районі м.Донецька звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, у період з 07.12.2009р. по 11.12.2009р. ДПІ у Кіровському районі м.Донецька була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за вересень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009р. по 31.08.2009р., за результатами якої складено акт № 3417/23-4/33417411 від 16.12.2009р.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту, що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за серпень 2009р., яке надалі було зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 23.1 декларації з ПДВ за вересень 2009р.), а також прийняло участь у формуванні суми бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2009р.

На підставі зазначеного акта відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.12.2009р. №0002082340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про систему оподаткування», платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Доводи скаржника про неможливість отримання позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у зв'язку з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника є безпідставними, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Крім того, суди попередніх інстанцій цілком правильно звертають увагу на те, що порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Актом перевірки не встановлено порушень позивачем норм Закону України „Про податок на додану вартість».

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.В. Карась