Рішення № 30466014, 18.02.2013, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

18.02.2013 Суддя: Марченко Н. Ю.

Справа № 0551/6897/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2013 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючої - судді Марченко Н.Ю. при секретарі Бортко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому послалося на наступне: відповідно до укладеного договору № GOIBGK40000991 від 12.03.2008 року ОСОБА_1 12.03.2008 року отримав кредит у розмірі 59463,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.03.2018 року. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 29.05.2012 року має заборгованість - 161092,53 грн., яка складається з наступного: 53642 грн. - заборгованість за кредитом, 48215,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 768,06 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 50557,39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штраф відповідно до п. 5.3 Договору 250 грн. - штраф (фіксована частина), 7659,17 грн. - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" і відповідач 12.03.2008 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 56,20 кв.м., який розташований за адресою: Донецька область, м. Горлівка, АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 12.03.2008 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 75750 грн. 00 коп. У відповідності до ст. 6 Закону України "Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Уточнивши свої позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GOIBGK40000991 від 12.03.2008 року в розмірі 161092, 53 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 56,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Горлівка, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від12.03.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача, який зареєстрований та мешкає у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: м. Горлівка, АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі Державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, тому суд розглядає справу у відсутності відповідача у заочному порядку відповідно до положень ст. ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі даних та доказів, оскільки представник позивача проти такого розгляду справи не заперечував.

Суд, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що 12.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством "ПриватБанк" /у наступному - Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк"/ та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № GOIBGK40000991, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 59463,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.03.2018 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Згідно з п.п. 8.1.2 Договору у разі порушення строків оплати, передбачених п. 8.1.1 (в тому числі сплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів, сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином і у строк, встановлений договором. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у строк і в порядку встановленому договором. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивачем виконані свої зобов'язання перед відповідачем шляхом надання грошових коштів. Свій обов'язок щодо погашення кредиту відповідач не виконав, не сплачував вказані суми. У зв'язку з цим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 29.05.2012 року відповідач має заборгованість - 161092,53 грн., яка складається з наступного: 53642 грн. - заборгованість за кредитом, 48215,91 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 768,06 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 50557,39 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штраф відповідно до п. 5.3 Договору 250 грн. - штраф (фіксована частина), 7659,17 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 546 ЦК України видами забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, зокрема у даному випадку іпотека. Саме з таким видом забезпечення виконання зобов'язання договору кредиту визначилися сторони. Так, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ЗАТ КБ "ПриватБанк" і відповідач 12.03.2008 року уклали договір іпотеки № б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 56,20 кв.м., який розташований за адресою: Донецька область, м. Горлівка, АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з вимог ст. 35 вказаного Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Такі ж вимоги щодо прав та обов'язків іпотекодавця і іпотекодержателя закріплені в розділі 3 договору іпотеки від 12.03.2008 року.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язання за основним Договором виконував неналежним чином, про що свідчить розмір заборгованості станом на 29.05.2012 року який перевищує вартість предмету іпотеки, узгоджену сторонами на день укладення договору іпотеки.

Письмову вимогу про усунення порушень із зазначенням стислого змісту порушених зобов'язань, вимогою про їх виконання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки Банком на адресу відповідача було направлено 28.05.2012 року. Після цього відповідачем не застосовано заходів щодо виконання зобов'язань та погашення заборгованості, що стало підставою для звернення до суду.

Таким чином, у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено діючим законодавством та договором іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача станом на 29.05.2012 року в розмірі 161092, 53 грн., суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" за рахунок заставленного майна.

Що ж стосується позовних вимог про виселення відповідача з будинку, розташованого за адресою: м. Горлівка, АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі Державної міграційної служби України, до повноважень якого входить питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, то вони задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житлові будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 статті 40 цього Закону законодавець установлює порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

З урахуванням положень закону, суд вважає, що позов банку про виселення відповідача з будинку за вищевказаною адресою, що є предметом іпотеки, задоволенню не підлягає.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1610,93 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 33, 38-40 Закону України "Про іпотеку", керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.

Звернути стягнення на нерухоме майно: будинок загальною площею 56,20 кв.м., який розташований за адресою: Донецька область, м. Горлівка, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правоустановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GOIBGK40000991 від 12.03.2008 року в розмірі 161092 (сто шістдесят одна тисяча дев'яносто дві) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" витрати по оплаті судового збору в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 93 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н. Ю. Марченко