Ухвала суду № 30461014, 19.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2013 р. м. Київ К/9991/37039/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Приходько І.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство фірма «Конист» на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року по справі № 2-а-2196/09/1970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства фірми «Конист» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство фірми «Конист»звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000042309/043519 та № 0000052309/043520 від 20 липня 2009 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29 травня 2009 року по 10 липня 2009 року працівниками Тернопільської ОДПІ проведена планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Підприємством фірмою «Конист»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої встановлено, що позивачем порушено п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 та пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР), внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток на 784 888,00 грн., порушено пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР) внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 636 628,00 грн.

На підставі висновків перевірки Тернопільською ОДПІ прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зокрема № 0000042309/043519, яким товариству визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1540 997,10 грн., з яких 784 888,00 грн. за основним платежем та 756 109,10 грн. за штрафними санкціями та № 0000052309/043520, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 954 942,00 грн., з яких 636 628,00 грн. за основним платежем та 318 314,00 грн. штрафних санкцій.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що вина позивача у вчиненні вищевказаних порушень підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як зазначено у частині першій статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі. Отже, вимоги цієї норми включають у себе й обов'язок касаційного суду перевіряти повноту встановлення фактичних обставин. (практика Верховного Суду України, згідно постанови від 20 травня 2008 року)

Так, судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Під час розгляду даної справи судам необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не надано належної правової оцінки Акту перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року №6517/23-222/14050409, яким підтверджено правомірність нарахування амортизації на спірний об'єкт (приміщення адміністративного корпусу).

Крім того, в процесі розгляду даної справи судам необхідно прийняти до уваги або у відповідності до вимог законодавства обґрунтувати не погодження з висновком судово-економічної експертизи №1325 по кримінальній справі №1170753 від 22.12.2009 року, яким досліджувались ті ж обставини, що і у даній справі.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій ухилилися від повного і всебічного з'ясування обставин у справі.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 -232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство фірма «Конист»задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року по справі № 2-а-2196/09/1970 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Голубєва Г.К.Судді Приходько І.В. Рибченко А.О.