Вирок № 30460554, 05.04.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/4667/12

Провадження №11-кп/772/17/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шидловський О.В.

Доповідач :Зайцев В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року. м. Вінниця.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого - судді Зайцева В.А.,

суддів: Паська Д.П., Ковальської І.А.,

при секретарі Діденко В.В.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

адвоката ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

підсудного ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області Качура М.М. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2013 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

та житель АДРЕСА_1, громадянин України, раніше

судимий - 06.02.2012 року Немирівським

районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185

КК України до 4-х років позбавлення волі

з іспитовим строком на три роки,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2012 року та остаточно призначено покарання у виді 4-х років двох місяців позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - залишено без розгляду.

Вирішено долю речових доказів та питання про судові витрати.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку 31.01.2012 року о 01.00 год. ОСОБА_4 в пошуках металевого брухту проходив повз гаражі, розташовані по вул. К.Маркса в м. Вінниці в цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань ОСОБА_4 підійшов до металевих дверей одного з гаражів та за допомогою викрутки відчинив навісний замок, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно проник в середину гаражного приміщення, звідки викрав: GPS-навігатор вартістю 376,60 грн., п'ять спінінгів вартістю по 200 грн. кожний, дві туристичні палатки вартістю по 500 грн. кожна, аудіокасети в кількості 43 шт., вартістю 215 грн., магнітолу «First Austria», вартістю 100 грн., плащ-накидки, вартістю 77 грн., колонки «Sven» вартістю 71,50 грн. (згідно висновку експерта № 942 від 01.12.2012 р.), чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2 840, 10 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на таємне викрадення чужого майна, 01.07.2012 р. о 00:00 год. ОСОБА_4, в пошуках металевого брухту, перебуваючи на пров. К. Маркса в м. Вінниці, помітив на одному з гаражів пошкоджений дах. Підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, ОСОБА_4 через на пів пошкоджений дах проник в середину гаражного приміщення в якому знаходився автомобіль ВАЗ 2115, звідки вчинив крадіжку мобільного телефону Nokia 1100», вартістю 100 грн., грошей в сумі 262 грн. м'якої подушки, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності. Після чого ОСОБА_4 з приміщення гаража викрав перетворювач електроструму, вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 942 від 01.12.2012 року, становить 194 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 556 грн.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Вінницької області Качур М.М. посилається на незаконність вироку у зв»язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м»якості; просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 5-ти років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарання за вироком Немирівського районного суду від 06.02.2012 року, призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. За ч. 3 ст. 185 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно, визначити покарання за сукупністю вироків у виді 6 років позбавлення волі. Виключити із мотивувальної частини вироку посилання на показання ОСОБА_4, надані ним під час досудового слідства. Провадження за цивільним позовом ОСОБА_3 закрити. В іншої частині просить вирок залишити без змін.

Адвокат ОСОБА_2 в своїх запереченнях в інтересах засудженого, просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок, в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, - без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який апеляційну скаргу повністю підтримав і просив задовольнити, постановивши новий вирок, виступ адвоката ОСОБА_2 та пояснення підсудного ОСОБА_4, які заперечували проти апеляції щодо м»якості призначеного покарання і просили вирок в цій частині залишити без змін, пояснення потерпілого ОСОБА_3, який ніяких претензій до засудженого не мав і просив його суворо не карати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обсудивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 404 КПК України Апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції в межах апеляції.

Дії підсудного ОСОБА_4 судом вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка - таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

Фактичні обставини, доведеність вини та юридична кваліфікація дій підсудного в апеляції не оскаржуються. Судовий розгляд проведений міським судом у спрощеному порядку, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Призначаючи засудженому покарання у вигляді позбавлення волі суд вірно врахував тяжкість та обставини вчинення злочину, особу винного, який вчинив його в період іспитового строку, а отже ніяких висновків для себе не зробив і не став на шлях виправлення, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання, застосувавши положення ст.71 КК України.

Разом з тим, суд залишив поза увагою, що перший епізод злочину був вчинений 31.01.2012 року, тобто до постановлення відносно ОСОБА_4 попереднього вироку Немировським районним судом Вінницької області від 06.02.2012 року, у зв»язку з чим не застосував вимоги ч.4 ст.70 КК України, що підлягали застосуванню, оскільки в даному випадку необхідно було б спочатку призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, а потім - остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.

Таким чином, неправильне застосування кримінального закону судом першої інстанції та недостатнє врахування даних про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в період іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин, якій, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, потягло за собою призначення засудженому покарання, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок м»якості.

Згідно ст. 370 КПК України вирок повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи наведене вирок, в частині призначення покарання, підлягає скасуванню з одночасним постановленням нового вироку.

Крім того, оскільки потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 будь-яких претензій до підсудного не мають, відмовилися від своїх позовних вимог у зв»язку з відшкодуванням заподіяної їм шкоди, відповідно до ч.5 ст.128 КПК України та ч.1 ст.205 ЦПК України, провадження за їх позовами підлягає закриттю.

Також, судова колегія погоджується з доводами апеляції прокурора про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку посилання на показання ОСОБА_4, надані ним під час досудового слідства, оскільки вони не були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні, як передбачає ч.4 ст.95 КПК України.

Керуючись ст.ст. 420, 421 КПК України колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляцію першого заступника прокурора Вінницької області Качура М.М. - задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2013 року стосовно ОСОБА_4, в частині призначення покарання, - скасувати.

Призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України, по епізоду крадіжки 31.01.2012 року, у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п»яти) років одного місяця позбавлення волі.

По епізоду крадіжки 01.07.2012 року призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно, призначити ОСОБА_4 покарання, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 06.02.2012 року, у вигляді 5 (п»яти) років шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на показання ОСОБА_4, надані ним під час досудового слідства.

Провадження за цивільними позовами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - закрити.

В іншої частині - вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді:

З оригіналом вірно: