Ухвала суду № 3045909, 22.11.2007, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року листопада місяця 22 дня Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Золотнікова О.С

- Милосердного М.М. при секретарі - Усенко С.М.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - Кравця Вадима Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 травня 2007 року (про відмову у прийнятті позовної заяви) за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до приватного підприємства "Паваіз" про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва звернулася до суду з позовом до приватного підприємства (далі ПП) "Паваіз" про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника на додану вартість, вказуючи ,що ПП "Паваіз" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради з порушенням норм чинного законодавства на підставну особу всупереч інтересам держави з метою ухилення від сплати податків.

Посилаючись на наведене і на підставі ст. 67 Конституції України, ст.ст. 42, 56 Господарського Кодексу України, ст.ст. 8, 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", керуючись п.5 розділу VII, ст.ст. З, 17, 104-106 КАС України, позивач просив суд прийняти позовну заяву до провадження, визнати недійсними установчі документи ПП "Паваіз" з моменту реєстрації та визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість з дня моменту його видачі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28 травня 2007 року позивачеві відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не підлягає задоволенню з таких підстав.

Головуючий у першій інстанції - Васильєва Л .1. Справа №22а-1186/2007 р.

Доповідач Бітов А.І. Категорія № у-1

2

Судом встановлено що ПП "Паваіз" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 12 жовтня 2006 року, про що зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ за №1 522 102 0000010706. Юридична адреса підприємства: м. Миколаїв, просп. Жовтневий,25-а, кв. 19. Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України №34651629.

ПП "Паваіз" взято на облік як платник податків ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва 17 жовтня 2006 року №1478/0211898. Свідоцтво про реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість було отримано 30 жовтня 2006 року.

Відповідно до статуту підприємства засновником підприємства є громадянин України Керну с І.В.

На підставі пояснень громадянина ОСОБА_1 податковим органом встановлено, що фактичної участі у господарській діяльності ПП "Паваіз" в якості засновника та посадової особи він не приймав, угод з іншими суб'єктами підприємницької діяльності ніколи не укладав, договорів, додаткових угод, накладних, податкових накладних, банківських та інших бухгалтерських і податкових документів від імені діяльності, як засновник та посадова особа ПП "Паваіз" не складав та не підписував.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в даному випадку відповідачем повинен виступати засновник фізична особа громадянин ОСОБА_1, статус якої не відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, дана позовна заява не підвідомча господарському суду.

Відповідно до вимог п.6 Розділу УП (Прикінцеві та перехідні положення) КАС України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, розглядаються відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що сторонами в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці, чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкт владних повноважень, при цьому у відповідності зі ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України у господарському суді сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Фізичні особи, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не можуть бути відповідачами у господарському суді.

Отже, спори про визначення недійсними установчих документів (установчих договорів) господарських товариств, до складу засновників яких входять фізичні особи, не підлягають розгляду в господарському суді.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам пунктів 5 та 6 Розділу VII (Прикінцеві та перехідні положення) КАС України, п.1 ч.І ст. 12 ГПК України (в редакції від 15 грудня 2006 року).

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про те, що ухвала господарського суду Миколаївської області постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки дана справа дійсно не підлягає розгляду господарським судом за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, судова колегія вважає необхідним акцентувати увагу на наступному.

Згідно положень п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України (в редакції від 15 грудня 2006 року), спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів- не підвідомчі господарським судам.

Пунктом п'ятим Розділу VII (Прикінцеві та перехідні положення КАС України) передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів

3

підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 06 жовтня 2005 року та від 20 вересня 2006 року).

Так як дана справа є справою адміністративної юрисдикції судова колегія вважає правильною ухвалу господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви, оскільки відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 12 ГПК України (в редакції від 15 грудня 2006 року), п.5 Розділу VII (Прикінцеві та перехідні положення КАС України) дана справа не підвідомча господарському суду.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 травня 2007 року (про відмову у прийнятті позовної заяви) за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до приватного підприємства "Паваіз" про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.