Ухвала суду № 30457980, 04.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/16/13

Номер провадження 22-ц/786/1368/2013

Головуючий у 1-й інстанції Новак Д.І.

Доповідач Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.,

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі - Філоненко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика"

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика"про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2013 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 по вказаній справі задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика", розрахунковий рахунок №26007170009069 в ГРУ КБ "ПриватБанк"м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, на користь ОСОБА_1 індексацію на заробітну плату за період з 01 січня 2003 року по 18 жовтня 2012 року в сумі 6559,04 грн. з утриманням з цієї суми при її виплаті позивачу відповідачем по справі передбачених законодавством податків та обов'язкових платежів.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" Диканського району, р/р №26007170009069 в ГРУ КБ "ПриватБанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 00845743, в дохід держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач -ПАТ "Полтавська птахофабрика", представник якого в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Вважає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду для вирішення трудового спору, передбачений статтею 233 КЗпП України, а при ухваленні рішення районний суд помилково не застосував обумовлені цим правові наслідки, хоча відповідачем була заявлена така вимога.

В обґрунтування своїх доводів посилається на Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

У судовому засіданні позивач проти апеляційної скарги заперечувала, прохала її відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно записів у трудовій книжці позивача, довідок та копій наказів про прийом та звільнення з роботи ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із ПАТ "Полтавська птахофабрика"з 10.08.2001 року по 18.10.2012 року, звільнена за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України /а.с.2,29-31/.

Установлено, що Територіальною Державною інспекцією праці Полтавської області проведено перевірки діяльності ПАТ "Полтавська птахофабрика", за наслідками яких виявлено численні порушення трудового законодавства щодо оплати праці, в тому числі і в частині невиплати працівникам цього підприємства протягом значного проміжку часу індексації заробітної плати.

Постановою Диканського районного суду Полтавської області від 09.11.2011 року директора ПАТ "Полтавська птахофабрика" ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП, зокрема за порушення встановленого законодавством порядку та строку проведення індексації заробітної плати /а.с.7/.

Згідно розрахунку розміру індексації за період із січня 2003 року по серпень 2012 року позивачці ОСОБА_1 до виплати належить сума індексації у розмірі 6559,04грн. /а.с.26-28/.

Відповідно до норм, закріплених у ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці" структуру зарплати становить основна та додаткова зарплата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, тощо.

Статтею 33 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що в періоди між переглядами розміру заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

З приписів п.1.3 Розділу 1, п.2.2.7 Розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004 року № 5 вбачається, що суми виплат, повязаних з індексацію заробітної плати, входять до структури заробітної плати.

У відповідності до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"від 03.07.2003 року, Постанови КМ України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення"від 17.07.2003 року №1078 індексації підлягають грошові доходи населення (заробітна плата) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, і проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обгрунтовано виходив як із того, що нарахування індексації на грошові доходи є складовою частиною заробітної плати позивача, на час звільнення якої їх не було виплачено через порушення відповідачем законодавства про оплату праці, так і наданої відповідачем довідки про нарахування індексації за період з 2003 по 2012 роки ОСОБА_1 у розмірі 6559,04 грн., яка підлягає виплаті позивачу.

Доводи апеляційної скарги в частині незастосування місцевим судом передбаченого частиною 1 статті 233 КЗпП України тримісячного строку звернення з заявою до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Спеціальною нормою частини 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці, що має місце у даних правовідносинах, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За змістом статті 233 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117,237-2 цього Кодексу, на яке в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається відповідач, стосується правовідносин, які виникли при зверненні працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди і у таких випадках встановлено тримісячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У даному випадку предметом спору є стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, тому звернення до суду з позовом про її стягнення не обмежено будь-яким строком.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Усі доводи відповідача ґрунтуються на довільному тлумаченні норм трудового законодавства.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика",-відхилити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 14 лютого 2013 року, -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області: Т.О. Кривчун