Рішення № 30457095, 26.03.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р. Справа № 917/56/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ, вул. Артема, 60, в особі філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теспо-Центр", 36000, м. Полтава, вул. 9 Січня, 19

про стягнення 494169,93 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Кобрись О.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 26.03.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 494169,93 грн. заборгованості за кредитними договорами № К-1-2007 від 10.01.2007 року та № К-73-2007 від 07.06.2007 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотання № 7-10/289 від 25.03.2013 року (а.с. 77-78), в якому уточнив розрахунок заборгованості за спірними договорами.

Як вбачається з даного клопотання позивачем фактично зменшено позовні вимоги за обома договорами, загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості позивачем також зменшено.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач має право, зокрема, на зменшення позовних вимог.

Подане клопотання приймається до розгляду, внаслідок чого судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 483275,43 грн. заборгованості за кредитними договорами № К-1-2007 від 10.01.2007 року та № К-73-2007 від 07.06.2007 року.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 21.03.2013 року станом на 26.03.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, наявні у справі письмові докази свідчать про те, що відповідач знаходиться за вказаною в позовній заяві адресою та отримує поштову кореспонденцію.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався на підставі відповідних клопотань, поданих до суду відповідачем (а.с. 51, 61, 67, 73). Ухвалою від 07.03.2013 року (а.с. 71) строк вирішення спору був продовжений на п'ятнадцять днів на підставі клопотання позивача згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України. З урахуванням продовження строк вирішення даного спору закінчується 27.03.2013 року, що позбавляє суд можливості в подальшому відкладати розгляд справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги обізнаність відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за № 1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теспо-Центр" (відповідач, позичальник) та Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (банк) були укладені договори про невідновлювальну кредитну лінію № К-1-2007 від 10.01.2007 року (а.с. 10-11) та про відновлювальну кредитну лінію № К-73-2007 від 07.06.2007 року (а.с. 14-15).

Як вбачається з наданої до справи копії статуту (а.с. 44), на підставі рішення загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом за № 2 від 02.09.2009 року, Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (позивач).

У відповідності до умов договору № К-1-2007 від 10.01.2007 року з урахуванням внесених додатковою угодою від 19.05.2008 року (а.с. 13) змін банк зобов'язався надати позичальникові кредит на виконання ремонтних робіт та інші виробничо-господарські потреби шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на загальну суму 600000,00 грн. з терміном погашення до 10.01.2012 року та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 24% річних до закінчення терміну погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредитної лінії (а.с. 12), що є додатком до цього договору, та 48% річних, починаючи з 11.01.2012 року до дня фактичного погашення заборгованості (п. п. 1.1., 2.4., 3.1. договору).

Відповідно до положень договору № К-73-2007 від 07.06.2007 року банк зобов'язався надати позичальнику кредит на поповнення оборотних засобів та інші виробничо-господарські потреби шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 150000,00 грн. з терміном погашення до 06.06.2008 року та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 19% річних до закінчення терміну погашення кредиту, та 38% річних, починаючи з 07.06.2008 року до дня фактичного погашення заборгованості (п. п. 1.1., 2.4., 3.1. договору).

Позичальник у свою чергу зобов'язався повернути кредитні кошти у визначені договорами терміни, а також сплатити проценти за користування кредитом і щомісячну комісійну винагороду, яка складає 0,06% від суми ліміту кредитної лінії за договором № К-1-2007 від 10.01.2007 року та 0,00% від суми ліміту кредитної лінії за договором № К-73-2007 від 07.06.2007 року (п. п. 1.1., 2.4., 2.5., 2.7., 3.1. договорів).

Факт належного виконання позивачем зобов'язань за спірними договорами на загальну суму 750000,00 грн. підтверджується наявними у справі копіями судових рішень (а.с. 16-31). Водночас, як зазначається позивачем, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, що мало наслідком звернення до судових органів за захистом порушених майнових прав.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2009 року по справі № 17/20 (а.с. 16-17), залишеним постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.08.2009 року та Вищого господарського суду України від 10.12.2009 року (а.с. 18-22) без змін, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" було задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теспо-Центр" на його користь заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитом, комісії та пеню в розмірі 496766,73 грн. (договір № К-1-2007 від 10.01.2007 року).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2010 року (а.с. 25-28), якою змінене рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.2009 року по справі № 13/203 (а.с. 23-24), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково та стягнуто на його користь із Товариства з обмеженою відповідальністю "Теспо-Центр" заборгованість по процентам за користування кредитом, комісії та пеню за період з 17.12.2008 року по 23.10.2009 року в сумі 144277,04 грн. (договір № К-1-2007 від 10.01.2007 року).

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29.06.2010 року по справі № 2-114/2010 (а.с. 35-36) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теспо-Центр" та Фьодорової Людмили Дмитрівни (поручитель, другий відповідач у справі № 2-114/2010) на його користь заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитними коштами, комісії та пеню за період з 03.09.2007 року по 31.03.2010 року в сумі 237457,12 грн. (договір № К-73-2007 від 07.06.2007 року).

Як вказується позивачем та не спростовується матеріалами справи, станом на 19.12.2012 року зазначені судові рішення відповідачем не виконані.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 483275,43 грн. заборгованості по донарахованим за договорами відсотками за користування кредитними коштами, комісією та пенею (з урахуванням клопотання № 7-10/289 від 25.03.2013 року), в т.ч.:

- за договором № К-1-2007 від 10.01.2007 року - 213940,77 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 4320,00 грн. заборгованості по комісії, 67338,32 грн. пені по тілу кредиту, 94588,22 грн. пені по відсоткам за користування кредитом та 2399,16 грн. пені по комісії, що разом складає 382586,47 грн. (за період з 19.12.2011 року по 19.12.2012 року);

- за договором № К-73-2007 від 07.06.2007 року - 51575,52 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 20533,42 грн. пені по тілу кредиту та 28580,02 грн. пені по відсоткам за користування кредитом, що разом складає 100688,96 грн. (за період з 19.12.2011 року по 19.12.2012 року).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами кредитних правовідносин, розмір заборгованості по тілу кредиту (при цьому обставини стосовно виникнення суми основної заборгованості за спірними договорами в силу ст. 35 ГПК України доказуванню не потребують), факт наявності заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 265516,29 грн. та заборгованості по комісії в розмірі 4320,00 грн., а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 265516,29 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами (213940,77 грн. за договором № К-1-2007 від 10.01.2007 року та 51575,52 грн. за договором № К-73-2007 від 07.06.2007 року) та заборгованості по комісії 4320,00 грн. (за договором № К-1-2007 від 10.01.2007 року) правомірні та обгрунтовані, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. спірних договорів за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по тілу кредиту за договором № К-1-2007 від 10.01.2007 року в повному обсязі стягнуто на користь позивача рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2009 року по справі № 17/20 (а.с. 16-17), залишеним постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.08.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2009 року (а.с. 18-22) без змін. Зазначену суму заборгованості було стягнуто на підставі п. 6.1. договору № К-1-2007 від 10.01.2007 року та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у зв'язку із направленням 06.11.2008 року позивачем відповідачеві претензії з вимогою про її погашення. Вказані обставини встановлені також рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 року по справі № 18/3095/11 (а.с. 29-31).

У відповідності до п. 6.1. договору № К-1-2007 від 10.01.2007 року банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, встановленого в п. 2.4. цього договору, а позичальник зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити всі проценти на протязі 1 (одного) дня з моменту отримання вимоги банку.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені на суму заборгованості по тілу кредиту за договором № К-1-2007 від 10.01.2007 року є правомірним лише у межах шестимісячного строку з моменту закінчення встановленого п. 6.1. цього договору строку для задоволення вимоги про її погашення. Враховуючи, що позивачем у відповідності до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с. 79-80) було здійснене нарахування пені в розмірі 67338,32 грн. на суму заборгованості по тілу кредиту за вищезгаданим договором за період з 19.12.2011 року по 19.12.2012 року, що у будь-якому разі знаходиться поза межами встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Так само не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 20533,42 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості по тілу кредиту за договором № К-73-2007 від 07.06.2007 року, оскільки, як вбачається з наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за цим договором (а.с. 81), нарахування пені на вищевказану заборгованість було здійснено позивачем за період з 19.12.2011 року по 19.12.2012 року, тоді як кінцевим терміном повернення кредитних коштів у сумі 150000,00 грн. в повному обсязі за даним договором є 06.06.2008 року, тобто нарахування пені на суму заборгованості по тілу кредиту за договором № К-73-2007 від 07.06.2007 року також здійснене з порушенням встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України вимог.

Позовні вимоги в частині стягнення пені, що була нарахована на заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами та заборгованість по комісії за спірними договорами, за результатами здійсненої судом перевірки розрахунків підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги зменшення розміру позовних вимог, судовий збір в розмірі 217,89 грн. підлягає поверненню позивачеві на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теспо-Центр" (36000, м. Полтава, вул. 9 Січня, 19, п/р 260030002221 у філії "Полтавське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832, код ЄДРПОУ 30285038) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60) в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77, р/р 290990002205 у філії "Полтавське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832, код ЄДРПОУ 26435422) - 265516,29 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 4320,00 грн. заборгованості по комісії, 125567,40 грн. пені та 7908,08 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 26435422) з державного бюджету України сплачений платіжним дорученням № 4 від 08.01.2013 року судовий збір в розмірі 217,89 грн. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 917/56/13-г).

Повне рішення складено 01.04.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.