Постанова № 30455296, 02.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2013 р. № 820/2199/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Сковира Л. Ю.,

за участю:

представника позивача - Караваєв О.О., діє за довіреністю від 10.10.2012 року

представника відповідача - Чернобай О.Г., що діє за довіреністю № 8448/10/10-016 від 29.08.2012 року

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод МАЯК" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000382310 від 11 грудня 2012 року форми "Р", №0000392310 від 11 грудня 2012 року форми "В4" ДПІ у Зміївському районі по результатам документальної позапланової виїзної перевірки АТ "Маяк" (код 21189935).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Завод МАЯК" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради, та перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Завод МАЯК" з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Хімтрейд» за період з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року та по взаємовідносинах з Асоціацією «Харків-Екоцентр» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 990/22/21189935 від 27.11.2012 року (а.с. 12-32).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 990/22/21189935 від 27.11.2012 року, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 189,00грн. в т. ч. за липень 2011 року на суму 112,00грн., за листопад 2011 року на суму 77,00грн. у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Химтрейд»; завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 833грнн., в т.ч. за квітень 2012 року на суму 833грн., у зв'язку з придбанням товарів у Асоціації «Харків-Екоцентр».

На підставі Акту перевірки № 990/22/21189935 від 27.11.2012 року Державною податковою інспекцію у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби з посиланням на встановлені перевіркою порушення, були винесені податкові повідомлення-рішення № 000382310 від 11.12.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 283,5 грн. з яких: 189,00 грн. за основним платежем, та 94,5 грн. штрафні санкції; та податкове повідомлення-рішення № 0000392310 від 11.12.2012 року, яким було зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 833,00грн., з яких: 833,00 грн. за основним платежем, та 0,00 грн. штрафні санкції (а.с. 41-42).

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС, позивачем було подано до Державної податкової служби Харківській області скаргу. Рішенням Державної податкової служби у Харківській області № 752/10/10.2-17 від 18.02.2013 року було залишено без змін податкові повідомлення-рішення № №0000382310 від 11 грудня 2012 року форми "Р", № 0000392310 від 11 грудня 2012 року форми "В4», а скарга директора ПАТ «Завод Маяк» Муштая І.С. від 20.12.2012 року № 806 без задоволення.

Суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Завод Маяк» та Асоціація «Харків-Екоцентр» було укладено Договір на створення передачу науково-технічної продукції № 40-12 від 20.02.2012 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець приймає зобов'язання виконати наступні роботи: розробка дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2013 році; корегування реєстрових карт об'єктів утворення, переробки та утилізації відходів (Код 73.10.1) (а.с. 71). Вартість та склад вказаних робіт узгоджувалась сторонами шляхом підписання кошторису (а.с. 72-74).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт приймання науково-технічної продукції № 1 від 12 квітня 2012 року (а.с. 65). На виконання умов договору № 40-12 від 20.02.2012 року Асоціацією «Харків-Екоцентр» був виготовлений проект лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013 року, а такої винизані дії з розробки дозволу на утворення та розміщення відходів у 2013 році. (а.с. 79-97, 141)

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок та Асоціації «Харків-Екоцентр», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

Асоціація «Харків-Екоцентр» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 8 від 11.04.2012 року (а.с. 70).

Також, судом було встановлено, що на підставі заявок № НФ-0000351 від 07.11.2011 року та НФ-0000359 від 19.07.2011 року (а.с. 133-134) ТОВ «Завод Маяк» було придбано у ТОВ «Химтрейд» Loxeal ущільнювач різьби 58-10 (75 мл), що підтверджується видатковими накладними № 2071 від 09.11.2011 року, № 1167 від 20.07.2011 року (а.с. 55,58).

Доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалася силами позивача з використанням власного автомобільного транспорту, що підтверджується копією шляхового листа (а.с. 158, 160,164-165).

Вказану товарно-матеріальні цінності було оприбутковано позивачем та поставлено на складський облік, що підтверджується прибутковими накладними (а.с. 54) та використано в безпосередній господарській діяльності - виробництві, зборка пристрою газопалаючого КС (а.с. 150-157, 167-172).

На адресу позивача ТОВ «Химтерейд» були виписані податкові накладні № 87 від 08.11.2011 року та № 156 від 19.07.2011 року (а.с. 62-63).

Вартість вказаних товарно-матеріальних цінностей була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Химтерейд», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання господарських операцій з ТОВ «Химтрейд» та Асоціацією «Харків-Екоцентр».

Також суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та Західною МДПІ м. Харкова ДПС актах перевірок, то суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що ТОВ «Химтрейд» та Асоціація «Харків-Екоцентр» на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювалися, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем результату проведених робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ сплачені у складі та послуг отриманих від Асоціації «Харків-Екоцентр» та суми ПДВ сплачені у складі отриманих товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Химтрейд».

Крім того, суд зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також Юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000382310 від 11 грудня 2012 року форми "Р", №0000392310 від 11 грудня 2012 року форми "В4" дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Завод МАЯК" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000382310 від 11 грудня 2012 року форми "Р", №0000392310 від 11 грудня 2012 року форми "В4" ДПІ у Зміївському районі по результатам документальної позапланової виїзної перевірки АТ "Маяк" (код 21189935).

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) Волкова Л.М.

Постанова не набрала законної сили.

З оригіналом згіно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Суддя Волкова Л.М.