Постанова № 30454916, 02.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа№ 911/637/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Марвано А.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача: Щепоткіна К.В. - дов. б/н від 15.11.2012р.;

від відповідача: Кравець В.О. - дов. б/н від 01.03.2013р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги малого приватного підприємства «Альтаїр»,

на ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2013 року,

у справі № 911/637/13-г (суддя Подоляк Ю.В.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЖБК», м. Київ,

до малого приватного підприємства «Альтаїр», Рокитнянський район, смт. Рокитне, Київська обл.

про визнання недійсним актів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КЖБК» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до МПП «Альтаїр» про визнання недійсним актів та стягнення коштів (а.с. 2-7).

25 лютого 2013 року ТОВ «КЖБК» звернулось до господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки МПП «Альтаїр» (а.с. 8-11).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26 лютого 2013 року по справі № 911/637/13-г вказану заяву було задоволено та накладено арешт на грошові кошти, що належать МПП «Альтаїр» (а.с. 18-20).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2013 року у справі № 911/637/13-г.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в суду першої інстанції відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки, МПП «Альтаїр» працює, немає заборгованостей по заробітній платі та вчасно сплачує податки. Також, судом не ввраховано, що накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, перешкоджає здійсненню господарської діяльності.

Автоматизованою системою документообігу суду, апеляційну скаргу МПП «Альтаїр» по справі № 911/637/13-г передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 20 березня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/637/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Дикунська С.Я., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 березня 2013 року скаржнику відновлено строк для подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 02 квітня 2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 02 квітня 2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відпустці, справу № 911/637/13-г визначено розглядати у складі колегії: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Дикунська С.Я.

У судовому засіданні 02 квітня 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2012 року по справі № 911/637/13-г.

Представник позивача також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2012 року по справі № 911/637/13-г без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 лютого 2013 року порушено провадження у справі за позовом ТОВ «КЖБК» до МПП «Альтаїр» про визнання недійсним актів та стягнення коштів (а.с. 1).

25 лютого 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах розміру суми позовних вимог на грошові суми, що належать відповідачу та знаходяться на його рахунках (а.с. 8-11).

Зазначена заява мотивована тим, що відповідач, безпідставно ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо повернення позивачу грошових коштів. Також позивач зазначає, що відповідач намагається реалізувати належне йому майно, про що свідчать розміщені ним оголошення щодо розпродажу свого нерухомого майна в друкованому засобі масової інформації «Аviso» від 15 лютого 2013 року № 13 та в інтернет ресурсі «Дошка оголошень України «Все для усіх» (http://ubb.misto.su/), оголошення № 4-18536 від 15 лютого 2013 року. В підтвердження чого позивач додав до заяви завірену копію з зазначеного видання та роздруковану сторінку з зазначеного сайту в яких містяться вказані оголошення (а.с. 12-16).

На думку позивача, такі дії свідчать про намагання відповідача ускладнити або зробити неможливим виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком господарського суду м. Києва про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач намагається реалізувати належне йому майно, на підтвердження зазначеного позивачем додано достатньо доказів, що дає підстави вважати, що в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі його задоволення.

Вищевказане спростовує доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі, що позивачем не надано суду доказів, які могли б стати підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що МПП «Альтаїр» працює, немає заборгованостей по заробітній платі та вчасно сплачує податки, колегія суддів зазначає, що вказане не може бути доказом можливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Також колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на те, що накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача перешкоджає здійсненню господарської діяльності, не підтверджено жодними доказами.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували можливість останнього виконати рішення суду у разі його задоволення.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Місцевий господарський суд, прийнявши ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтував необхідність такої процесуальної дії.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга МПП «Альтаїр» не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2013 року по справі № 911/637/13-г необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-102, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Альтаїр» на ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2013 року по справі № 911/637/13-г залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 26 лютого 2013 року по справі № 911/637/13-г залишити без змін.

3. Справу № 911/637/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Дикунська С.Я.

Агрикова О.В.