Рішення № 30454890, 01.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.13 р. Справа № 5017/3632/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5210 грн. 32 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство Національна страхова компанія «Оранта» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5210 грн. 32 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1172,1187,1188,1191 Цивільного кодексу України, статтю 5, 27 Закону України «Про страхування», статті 3-6,22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву від 01.04.2013р., якою просив розглянути справу без участі його.

Відповідач та третя особа у засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 27.02.2013р., 14.03.2013р.., направлені відповідачу за адресою, Пежоначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

25 травня 2010 р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір № 748011 добровільного страхування автотранспортних ризиків (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобіля «Kia Cerato», державний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).

06 грудня 2010 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Пежо», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

Згідно з постановою Святошинського районного суду Київської області від 127.12.2010 року ДТП трапилась у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 п.п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с. 26).

Таким чином вина ОСОБА_2 доведена у судовому порядку.

ДТП визнано позивачем страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Kia Cerato», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №АА4771ВМ_17.12-4 від 17.12.2010 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Kia Cerato», державний номер НОМЕР_1 складає 5210 грн. 32 коп. (а.с.27-30).

06 грудня 2010 року Страхувальником було подано до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» заяву про страхову виплату.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору договір № 748011 добровільного страхування автотранспортних ризиків, на підставі страхового акту № СТО-10-23371/1 від 18.01.2011р., враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодження транспортного засобу № АА3240ІХ-23.05/1 від 17.12.2010 року та розрахунку страхового відшкодування, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 5210 грн. 32 коп. на користь ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №3289 від 31.12.2011 року. (а.с.43).

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність ОСОБА_2 на час вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом № ВС9398684, яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 25500 грн., франшиза 0 грн.

03 січня 2012 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 5210 грн. 32 коп. (а.с.44-46).

Листом від 06.02.2012 року відповідач повідомив, що отримав повний пакет документів, що є підставою для виплати, проте кошти не перерахував (а.с.48).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5210 грн. 32 коп.- задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00034186) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5210 (п'ять тисяч двісті десять) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 01 квітня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 04 квітня 2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.