Рішення № 30454381, 13.03.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/435/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Красюк Г.П. Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А. Ф. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЗахарової А.Ф. суддів, Качана О.В., Скіця М.І.при секретаріКуцопатрій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника банку, який підтримав доводи апеляційної скарги, та представника Органу опіки і піклування, що покладався на розсуд суду, також ОСОБА_6, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, судова палата, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на будинок.

Позивач посилався на те, що 30.01.2008 року між ним та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № CSP0GA00000032, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 112150 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.01.2018 року.

Згідно умов зазначеного договору позичальник повинен щомісяця надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала і станом на 06.02.2012 року має заборгованість - 441226.14 грн., яка складається з наступного:

- 153323.25 грн. - заборгованість за кредитом;

- 133456.38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2166.87 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 131030.78 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

а також штрафи відповідно до договору:

- 250 грн. - штраф;

- 20998.86 грн. - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 30.01.2008 року було укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 90,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору дарування №1885 від 01.11.2006 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 143000грн.

Договором іпотеки передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії.

Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинно відбуватись на підставі рішення суду.

На підставі наведеного, ст.ст. 526, 527, 530, 629, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст. 109 Житлового кодексу України, ст.ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSP0GA00000032 від 30.01.2008 року, в розмірі 441226.14 грн. - звернути стягнення на будинок, загальною площею 90,6 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити відповідачку та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість станом на 06.02.2012 року згідно кредитного договору № CSP0GA00000032 від 30.01.2008 року в сумі 441226,14 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 3326,30 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що дане рішення незаконне та необґрунтоване, не відповідає обставинам справи, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи спір, суд допустив грубі порушення цивільно-процесуального і матеріального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, наведеним положенням рішення суду не відповідає взагалі.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, зазначених питань суд не вирішував.

Як встановлено з матеріалів справи, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на житловий будинок, належний відповідачці як предмет іпотеки.

30 січня 2008 року між банком і відповідачкою в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 по кредитному договору перед банком був укладений договір іпотеки, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця ( п. 1 договору на ар. спр. 17). Таке ж передбачено і ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку». У позивача, таким чином, в зв'язку з виниклою у відповідачки заборгованістю за кредитним договором виникло право на захист свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Між сторонами реально виникли правовідносини щодо застосування звернення стягнення на будинок на підставі вищевказаного договору іпотеки, укладеного на підставі Закону «Про іпотеку».

Але суд таких правовідносин не розглядав і неправильно застосував норми матеріального права, фактично застосував не ті норми матеріального права, які підлягали до застосування.

Позивач просив задовільнити позовні вимоги з підстав правових норм ЦК України, які регулюють виконання зобов'язань за договором ( ст. ст. 526, 527, 530, 629) і норм Закони України «Про іпотеку» ( ст. ст. 33, 39, 40) ( ар. спр. 5). Суд, вирішуючи справу, виходив з норм ЦК України, що регулюють відносини повернення позики (боргу) - це ст. ст. 1050, 1054 ЦК України ( ар. спр.55).

Суд належним чином не дослідив обставини, що мають значення для справи, і прийшов до необґрунтованих висновків, тому таке рішення підлягає до скасування з ухваленням нового по наявних у справі доказах.

Встановлено, що 30.01.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № CSP0GA00000032, згідно якого ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 112150 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16, 08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.01.2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором «Приватбанк» і відповідачка ОСОБА_6 уклали 30.01.2008 року договір іпотеки № CSPGA00000032. Згідно з цим договором іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 90,6 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому вона проживає. Будинок належить відповідачці на праві власності на підставі договору дарування № 1885 від 01.11.2006 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 143000 грн. ( п. 35.5. іпотечного договору на ар. спр. 20).

Встановлено, що відповідачка належним чином зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконує, станом на 06.02.2012 року має заборгованість в сумі 441226,14 грн., яка складається з :

- заборгованості за кредитом - 153323.25 грн. ;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 133456.38 грн.;

- заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 216687.87 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 131030.78 грн.

- штраф (фіксована частина) - 250 грн.;

- штраф (процентна складова) - 20998.86 грн.

Посилаючись на загальні норми виконання зобов'язань за договором згідно ЦК України ( ст. ст. 526, 527, 530, 629) і на ст.ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на належний на праві власності відповідачці предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Позивач просив також виселити відповідачку та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаному житловому будинку (предмет іпотеки) із зняттям з реєстраційного обліку в органах МВС України.

Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог уразі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві ( ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст. ст. 3 і 4 ЦПК України).

Враховуючи наведене, розглядаючи поставлене позивачем питання, судова колегія вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

По справі встановлено, що листом-вимогою від 02.02.2012 року за № GCS.0.0.0.0/18-331 «Приватбанк», звертаючи увагу ОСОБА_6 на невиконання нею зобов'язань за кредитним договором, прострочена заборгованість по якому складає 421127,58 грн., вимагав від ОСОБА_6 повернення суми кредиту в тридцятиденний строк з дня отримання даної вимоги.

Одночасно банк повідомляв, що на підставі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання «Приватбанк» вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Одночасно також зазначеним листом-вимогою про усунення порушень «Приватбанк» попереджав адресата ОСОБА_6, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, ПАТ КБ «Приватбанк» зі спливом цього строку має намір продати предмет іпотеки, уклавши відповідний договір купівлі-продажу з будь-якою особою - покупцем, або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який інший спосіб, передбачений законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки.

Одночасно в цьому листі на адресу ОСОБА_6 банк вказував, що оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання нею, ОСОБА_6, порушеного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, ПАТ КБ «Приватбанк» вимагає згідно вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку» добровільно звільнити наступне нерухоме майно : житловий будинок з прибудовою, загальною площею 90, 6 кв. м, житлова площа 53, 7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, разом з усіма членами сім'ї та іншими мешканцями ( ар. спр. 22).

Як вбачається із справи, вищенаведений лист-вимога був відправлений на адресу ОСОБА_6 03.02.2012 року ( ар. спр. 23-24), а в суд з даним позовом банк звернувся 13.03.2012 року. Таким чином, позивач-банк заздалегідь, а саме за місяць попередив належним чином відповідачку-боржника за кредитним договором про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з вимогою виселення з нього всіх проживаючих мешканців.

Оскільки відповідачка ОСОБА_6 на даний час не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором - не погасила заборгованість, яка досягла на 06.02.2012 р. (практично на час пред'явлення банком даного позову до суду) 441226,14 грн., судова колегія, враховуючи все вищевикладене, на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» вважає можливим задоволити позовні вимоги банка в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і звернути стягнення на належне на праві власності ОСОБА_6 будинковолодіння (будинок і земельну ділянку), розташоване по АДРЕСА_1, шляхом його продажу банком з укладанням від імені відповідачки ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Обумовлена сторонами вартість означеного будинку згідно договору іпотеки дорівнює 143000 грн., що є значно меншою сумою ніж сума заборгованості відповідачки за кредитним договором і вказує на можливість застосування в даному випадку звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, як обраний спосіб захисту порушених прав.

Що стосується вимоги позивача про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у житловому будинку по АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), судова колегія вважає, що така не підлягає до задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що крім відповідачки ОСОБА_6, яка зареєстрована і проживає в будинку АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), тут зареєстрована і проживає неповнолітня дочка відповідачки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка навчається ще у середній школі, за повідомленням відповідачки, дитина часто хворіє. Крім того, у відповідачки є старша дочка, яка є студенткою і, знову ж таки повертається до житлового будинку матері, хоча і не зареєстрована зараз тут, виписана за місцем навчання.

ОСОБА_6 в засіданні судової колегії обіцяла в найближчий час погасити борг, можливо вирішити питання з керівництвом банку щодо реструктуризації боргу, зробити все, щоб діти її не залишились без житла.

Враховуючи наведене, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є беззаперечним, як пояснив представник позивача і в терміновому порядку застосовуватись не буде, судова колегія вважає передчасною вимогою про виселення відповідачки і зареєстрованих і проживаючих разом з нею осіб із житлового будинку АДРЕСА_1.

З відповідачки на користь позивача слід стягнути у відшкодування судових витрат по судовому збору 4989,45 грн. ( ар. спр. 34).

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задоволити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2012 року по даній справі скасувати.

Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення на нерухоме майно задоволити.

Звернути стягнення на належне на праві власності ОСОБА_6 будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , що є предметом договору іпотеки між сторонами від 30 січня 2008 року з обумовленою вартістю 143000 грн., в погашення боргу ОСОБА_6 за кредитним договором в обсязі 441226,14 грн., шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 4989,45 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :