Постанова № 30452839, 27.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р. Справа № 804/1145/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Різника С.Г. представника відповідача Товстої Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «Металургавтоматика» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001552301 від 24.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Проектний і проектно-конструкторський інститут «Металургавтоматика» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ДПС від 24.12.2012 року № 0001552301.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 185, 198 Податкового кодексу порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при складанні акту перевірки від 03.12.2012 року № 4743/226/01416760 та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях зазначає, що платник податку не має права віднести до складу податкового кредиту лише суми податку, сплачені за товари, які в наступному використовуються в операціях, які звільнені від оподаткування. Враховуючи, що ПАТ «ППКІ «Металургавтоматика» здійснювало операції, які є об'єктом оподаткування та які оподатковуються за нульовою ставкою, що не вважається звільненням від оподаткування, в межах господарської діяльності, товариство не мало права включати до вартості експортованого обладнання суму податку на додану вартість. Висновок відповідача щодо наміру товариства отримати дохід шляхом відшкодування ПДВ є неправомірним, оскільки ПДВ в розмірі 980422,40 грн. було сплачено при придбанні обладнання в межах договору № 0-53/010 від 28.12.2010 року. При визначенні оподатковуваного прибутку суми ПДВ не враховуються. Як свідчать первинні документи, вартість придбаного позивачем у ПАТ «Дніпроважмаш» обладнання складає 4902112 грн. без ПДВ. Ціна реалізації товару на експорт складає 5728525,85 грн. без ПДВ. Операції з придбання товару у ПАТ «Дніпроважмаш» та подальша реалізація його на експорт мали на меті отримання прибутку, що і було досягнуто в розмірі 103262,83 грн.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.02.2013 року.

У судовому засіданні, відкритому 13.02.2013 року, розгляд справи відкладався.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явився представник позивача та відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю. Також зазначила, що операції придбання товару (тюбінгу) позивачем та реалізація їх на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання з урахуванням податку на додану вартість, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід шляхом відшкодування податку на додану вартість з бюджету не можна розглядати як самостійно ділову мету.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.12.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форма «Р» № 0001552301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1225527,50 грн. (основний платіж 980422,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 245105,50 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення були винесено на підставі Акту від 03.12.2012 року № 4743/226/01416760 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ «ППКІ «Металургавтоматика» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період травень-вересень 2012 року».

У вказаному акті зазначено, що операції придбання товару (тюбінгу) ПАТ "ППКІ «Металургавтоматика» та реалізація їх на експорт за ціною нижчою від ціни придбання з урахуванням податку на додану вартість, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід шляхом відшкодування податку на додану вартість з бюджету не можна розглядати як самостійно ділову мету. У зв'язку з вищевикладеним у ПАТ «ППКІ «Металургавтоматика» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 198 ПКУ. На порушення п. 198.3. ст. 198 підприємством завищено податковий кредит 2012 року на 980422,40 грн.

Судом встановлено, що 28.12.2010 року між ВАТ «Дніпроважмаш» (Постачальник) та ВАТ «ППКІ «Металургавтоматика» (Покупець) було укладено договір № 0-53/010, у відповідності з яким позивачем у період з 29.05.2012 року по 02.08.2012 року було придбано обладнання - тюбінги - загальною вартістю 5882534,40 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 980422,40 грн.

У відповідності з додатковою угодою від 07.06.2011 року до договору № 0-53/010 від 28.12.2010 року назва Покупця була змінена з ВАТ «ППКІ «Металургавтоматика» на ПАТ «ППКІ «Металургавтоматика».

На підставі податкових накладних, наданих ВАТ «Дніпроважмаш», № 103 від 12.07.2012 року на суму 189123,33 грн. (ПДВ - 37824,67 грн.), № 104 від 12.07.2012 року на суму 350000,00 грн. (ПДВ - 70000,00 грн.), № 167 від 29.05.2012 року на суму 801540,00 грн. (ПДВ - 160308,00 грн.), № 52 від 06.07.2012 року на суму 520833,33 грн. (ПДВ - 104166,67 грн.), № 105 від 12.07.2012 року на суму 300000,00 грн. (ПДВ - 60000,00 грн.),№ 106 від 12.07.2012 року на суму 333333,33 грн. (ПДВ - 66666,67 грн.),№ 193 від 26.07.2012 року на суму 41666,67 грн. (ПДВ - 8333,33 грн.),№ 198 від 26.07.2012 року на суму 10293,85 грн. (ПДВ - 2058,77 грн.),№ 256 від 31.07.2012 року на суму 124975,50 грн. (ПДВ - 25000,00 грн.),№ 107 від 12.07.2012 року на 244294,33 грн. (ПДВ - 48858,87 грн.),№ 190 від 26.07.2012 року на суму 89036,00 грн. (ПДВ - 17807,20 грн.),№ 60 від 06.07.2012 року на суму 72006,67 грн. (ПДВ - 14401,33 грн.),№ 191 від 26.07.2012 року на суму 94660,00 грн. (ПДВ - 18932,00 грн.),№ 194 від 26.07.2012 року на суму 383333,33 грн. (ПДВ - 76666,67грн.),№ 206 від 27.06.2012 року на суму 800000,00 грн. (ПДВ - 160000,00 грн.),№ 25 від 02.08.2012 року на суму 546988,00 грн. (ПДВ - 109397,60грн.)позивачем було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суму у розмірі 980422,40 грн.

10.09.2007 року між ВАТ «ППКІ «Металургавтоматика» (Комітент) та ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» (Комісіонер) було укладено договір комісії № 4/10, у відповідності з яким Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується укладати від свого імені за рахунок Комітента угоди з третіми особами з реалізації за межами України майна Комітента, найменування, параметри, кількість, мінімальна ціна реалізації якого визначені в додатках (специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього Договору, а також передати усе отримане за такими угодами Комітенту та надати звіт щодо виконання цього договору. Комітент зобов'язується виплачувати Комісіонеру комісійну плату та приймати все отримане за угодами, укладеними Комісіонером на виконання вказівок Комітента.

У відповідності з додатковою угодою від 27.06.2011 року до договору комісії № 4/10 від 10.09.2007 року назва Комітента була змінена з ВАТ «ППКІ «Металургавтоматика» на ПАТ «ППКІ «Металургавтоматика».

На підставі вказаного договору комісії № 4/10 від 10.09.2007 року товар, отриманий від ВАТ «Дніпроважмаш» за договором від 28.12.2010 року № 0-53/010, був у період з 29.05.2012 року по 02.08.2012 року переданий позивачем ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» на реалізацію на умовах комісії.

Як вбачається із звітів ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс», що знаходяться в матеріалах справи, товар переданий позивачем на комісію було реалізовано на експорт за межі України покупцю - ТОВ «Метротранскомплект» - за ціною 5728525,85 грн. без ПДВ., при цьому комісійна винагорода Комісіонеру - ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» склала - 867781,71 грн.

Отже, спірний товар було придбано позивачем у ВАТ «Дніпроважмаш» за ціною 5882534,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 980422,40 грн.), а реалізовано на експорт покупцю - ТОВ «Метротранскомплект» - за ціною 5728525,85 грн., при цьому позивачем додатково було сплачено комісіонеру - ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» комісійну винагороду у сумі 867781,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 144630,29 грн.).

Згідно зі п. 14.1.181 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Отже зміст податкового кредиту полягає в отриманні платником податку податкової вигоди у вигляді можливості зменшення розміру податкового зобов'язання зі сплати в Державний бюджет України податку на додану вартість.

За змістом п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території Україниу митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

З урахуванням викладеного, операція з реалізації товару ТОВ «Метротранскомплект», попередньо отриманого від ВАТ «Дніпроважмаш», за участі комісіонера ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» не має за своєю сутністю економічної доцільності оскільки фактичні витрати на придбання (5882534,40 грн.)та подальшу реалізацію (867781,71 грн. - комісійна винагорода) цього товару на 1021790,26 грн. перевищують дохід від його реалізації на експорт, який складає 5728525,85 грн.

Фактичним джерелом вигідності цієї операції для позивача є лише податкова вигода у вигляді податкового кредиту на суму 1125052,69 грн., яка полягає у можливості несплати на цю суму до Державного бюджету України податку на додану вартість.

Як передбачено частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. До складу інших витрат, зокрема, включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

В свою чергу статтею 139 ПКУ визначені витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, до яких, зокрема, відносяться суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

На підставі системного аналізу чинного податкового законодавства можна дійти висновку про те, що ціна товару включає і ПДВ, який не враховується лише при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, Необхідність виключення ПДВ зі складу витрат та доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, саме визначення витрат на придбання товарів без урахування витрат на сплату ПДВ ВАТ «Дніпроважмаш» та комісіонеру ТОВ «НВФ «Дніпротехсервіс» призвело до помилкового висновку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому в цьому випадку дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок податкового кредиту.

Установлені судом обставини дають підстави стверджувати, що купівля тюбінгів та їх подальша реалізація на експорт згідно з договором комісії за ціною, нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб - шляхом отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

За наведених обставин наявність у покупця-позивача належно оформлених документів, які відповідно до ПКУ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є підставою для отримання податкового кредиту, оскільки позивачем не доведено і судом не встановлено об'єктивність та поважність причин продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, а відповідно і правомірність формування витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що головною метою позивача було одержання доходу за рахунок податкового кредиту з податку на додану вартість, що є підставою для визнання одержання цієї податкової вигоди необґрунтованим.

Така правова позиція сформульована Верховним Судом України в Постановах від 01.04.2008 року у справі № N 08/9 та від 03.06. 2008 року у справі N 08/121.

За таких обставин, відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «Металургавтоматика» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001552301 від 24.12.2012 року - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 01.04.2013 р.

Суддя О.В. Серьогіна