Постанова № 30452179, 01.04.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1495/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретарі Манзяк Ю.Ю. за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто СТ" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, за результатами якої складено акт та винесено податкове повідомлення-рішення на суму 1700,00 грн. Вважає, що п. 236.1 ст. 236 та п.239.2 ст.239 Податкового кодексу України (далі - ПК України) припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків, що не дає можливості правильно визначити строк подання розрахунків. Також відмічає помилки в акті перевірки, в якому зазначено 13 випадків неподання розрахунку збору за першу реєстрацію транспортних засобів за наявності одного дублювання та двох випадків, за якими штрафна санкція вже була застосована. Також вказує, що податковий орган визначає дане порушення як повторне, проте попереднє рішення, на яке посилається відповідач, не має відношення до збору за першу реєстрацію транспортних засобів та прийняте більше одного року до складання акту перевірки. А тому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 року №0000461701.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала і просила відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Інтеравто СТ" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області 25.08.2010 року.

Старокостянтинівським відділенням Красилівської МДПІ було проведено камеральну перевірку розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів ТОВ "Інтеравто СТ". За наслідками перевірки складено акт "Про результати камеральної перевірки даних Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів" від 19.02.2013 року №173/17/37154509. Даним актом встановлено неподання податкової звітності, а саме розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів (в кількості 13 автомобілів) в 3-4 кварталі 2012 року, чим порушено вимоги п.239.2 ст.239 ПК України, відповідальність за яке передбачено п.120.1 ч.2 ст.120 ПК України. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 року №0000461701, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700,00 грн.

Суд враховує, що збір за першу реєстрацію транспортного засобу відноситься до загальнодержавних податків і зборів (підп. 9.1.5 п. 9.1 ст. 9 ПК України).

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПК України платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.

Для збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні відповідно до п. 236.1 ст. 236 Податкового кодексу України встановлено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року.

Пункт 237.1 ст.237 ПК України визначає, що збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Відповідно до п.239.2 ст.239 ПК України юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Суд відмічає, що ПК України розмежовує поняття "податковий період" та "звітний період", тобто звітний період є складовою частиною податкового періоду, а в деяких випадках співпадає з податковим періодом.

Так, згідно з п.п. 7.1.6-7.1.8 п. 7.1 ст.7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Відповідно до п.33.1-33.2 ст.33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Пунктом 35.3 статті 35 ПКУ визначено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Враховуючи наведене, суд вважає недоведеними посилання позивача на суперечність та неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків, зазначених в п. 236.1 ст. 236 і п.239.2 ст.239 ПК України, та, відповідно, помилковими твердження, що дані норми не дають можливості в даному випадку правильно визначити строк подання розрахунку.

Окрім цього, встановлений п.239.2 ст.239 ПК України десятиденний строк для подання розрахунку суми збору за транспортні засоби не суперечить п.49.18 ст.49 ПКУ, оскільки вона містить і винятки, а саме - випадки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

В позовній заяві позивач звертає увагу на те, що з 13 випадків неподання розрахунку збору за першу реєстрацію транспортних засобів по двох автомобілях штрафна санкція вже була застосована згідно рішення від 19.10.2012 року №0015671700 та наявне одне дублювання транспортних засобів. Також зазначає, що в акті перевірки відповідач вказує про відповідальність згідно ч.2 п.120.1 ст.120 ПК України (повторне неподання податкової звітності), однак рішення, на яке посилається податковий орган (ППР від 02.02.2012 року №0000121600), прийняте більше одного року до складання акту перевірки та не має відношення до збору за першу реєстрацію транспортних засобів.

Проте в судовому засіданні представником відповідача був наданий розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну подачу розрахунку збору за першу реєстрацію транспортних засобів по ТОВ "Інтеравто СТ", відповідно до якого відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були враховані вищевказані недоліки.

Так, представник відповідача зазначила, що дублювання двох транспортних засобів відбулось внаслідок механічної помилки (це є різні транспортні засоби); разом з тим відмітила, що за неподання розрахунків по усіх вказаних в позовній заяві спірних автомобілях вже була застосована штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 року №0015671700 (яке на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було узгодженим в зв'язку з його оскарженням в судовому порядку), що було враховано податковим органом при винесенні оскаржуваного рішення, оскільки штрафна санкція щодо них не застосовувалась. Вказала, що податкове повідомлення-рішення від 02.02.2012 року №0000121600, вказане в акті перевірки як рішення, відповідно до якого до позивача був застосований штраф та зроблений висновок про вчинення порушення повторно, також не було взяте до уваги, оскільки річний строк з дати його прийняття пройшов.

Судом встановлено, що згідно наданого розрахунку штрафні санкції були застосовані в розмірі 170 грн. за кожне неподання розрахунку (по 10 транспортних засобах) відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України, а тому застосування до позивача штрафних санкцій на суму 1700 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2013 року №0000461701 є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.03.2013 року №0000461701, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2013 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк