Ухвала суду № 30450109, 01.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

01.04.13 Справа№ 20/116

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь банк", м. Київ

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БТ", с. Почаєвичі, Дрогобицький р-н, Львівська обл.

На дії Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чорній Н.І.

Представники:

від скаржника: Сав'як І.Б., Бутко А.С.- представники

від боржника: не з'явився

від ВДВС Дрогобицького МРУЮ у Л/о: не з'явився

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь банк" на дії Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, суд встановив.

Рішенням господарського суду від 06.08.2009 р. у справі №20/116 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ" на користь АТ «Індустріально-експортний Банк» (в подальшому перейменоване на ПАТ «Креді Агріколь Банк») суму в розмірі 80 266, 34 грн. з урахуванням судових витрат.

02.09.2009 р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2009 р. виданий відповідний наказ, який направлено позивачу.

В процесі проведення виконавчих дій, Відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області накладено арешт на майно боржника, визначено його вартість та передано на реалізацію торгівельній організації ТД "Еліт-Сервіс".

Згідно повідомлення торгівельної організації ТД "Еліт-Сервіс" від 03.08.2011 р., прилюдні торги з реалізації нерухомого майна боржника не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

23.11.2011 р. проведено уцінку майна боржника на 25% від початкової вартості та призначено повторні торги на 21.11.2012 р., які також не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців і стягувачу було запропоновано залишити за собою непридбане майно.

25.12.2012 р. стягувач направив органу ДВС заяву у якій просив здійснити проведення ще однієї уцінки майна та провести треті торги.

16.01.2013 р. на адресу стягувача надійшла постанова від 28.12.2012 р. ВП № 16458439 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.3 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач відмовився залишити за собою непридбане майно. Не погоджуючись з вказаною постановою державного виконавця скаржник звернувся до господарського суду Львівської області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.

В обґрунтування скарги вказує на те, що постанова від 28.12.2012 р. ВП № 16458439 прийнята із порушенням чинного законодавства, зокрема ст.62 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 4.5.10, 4.5.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також ст.49 Закону України "Про іпотеку", а саме органом ДВС допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у непроведенні повторної уцінки майна та непризначенні проведення третіх прилюдних торгів.

Скаржник у своїй скарзі просить визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, щодо непроведення повторної уцінки майна та непризначені проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу у справі № 20/116 виданого 02.09.2009 року Господарським судом Львівської області; скасувати постанову від 28.12.2012 р. ВП № 16458439 Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області провести повторну уцінку майна та призначити проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу № 20/116 виданого 02.09.2009 року та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області повернути стягувачу - ПАТ "Креді Агріколь Банк" авансовий внесок в сумі 2 500, 00 грн.

Боржник в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог суду зазначених в ухвалах про призначення заяви до розгляду та про відкладення не виконав.

Представник Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області в судові засідання не з'явився, у представленому поясненні проти скарги заперечив з мотивів, що у Відділі перебуває на виконанні зведене виконавче провадження, до якого приєднано виконавче провадження з виконання наказу № 20/116 виданого 02.09.2009 р. господарським судом про стягнення з ТзОВ «БТ» на користь АТ «Індустріально-експортний Банк» суми в розмірі 80 266, 34 грн. (залишок боргу становить 34 369, 79 грн.) та виконавче провадження з виконання наказу № 26/139 виданого 26.10.2009 р. господарським судом про стягнення з ТзОВ «БТ» на користь АТ «Індустріально-експортний Банк» 64 398, 67 грн. боргу за кредитом, 376, 62 грн., 3 327, 54 грн. пені, 681, 02 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (залишок боргу становить 56 387, 23 грн.).

Оскільки на арештовані рахунки кошти не поступали, 08.04.2010 р. державним виконавцем, у присутності генерального директора ТзОВ «БТ», на виконання вищезазначених наказів господарського суду, проведено опис та арешт нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки від 21.11.2007 р. № 149/07-ю, а саме: нежитлової будівлі ліцензійного складу, загальною площею 678, 9 кв.м., розташованої за адресою: с. Почаєвичі Дрогобицького району Львівської області, вул. Білозіра, 24 та нежитлове приміщення складу-ангару, загальною площею 689, 4 кв.м. розташовані за тою ж адресою.

Прилюдні торги щодо реалізації вказаного арештованого майна, які призначались на 23.12.2010 р., 23.12.2011 р., 04.07.2011 р. та 21.11.2012 р. не відбулись.

30.11.2012 р. стягувачу, відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», скеровано повідомлення про вирішення питання щодо залишення за собою не проданого майна, а саме: нежитлової будівлі ліцензійного складу, загальною площею 678, 9 кв.м. за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно було передано на реалізацію - 188 000, 00 грн. без ПДВ та нежитлове приміщення складу-ангару, загальною площею 689, 4 кв.м. за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно було передано на реалізацію - 222 000, 00 грн. без ПДВ.

Відповідно до ст. 62 вказаного Закону, якщо у 15-денний строк стягувач не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна на яке може бути звернено стягнення повертається стягувачеві без виконання.

Зважаючи не те, що стягувач у встановлений строк не заявив свого бажання залишити за собою непродане майно, 28.12.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно п. 3 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення представників скаржника, розгянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга є частково обгрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Частиною 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Приписами ст. 11 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі вчинення виконавчих дій, органом ДВС визначено вартість майна боржника, вказане майно передане на реалізацію торгівельній організації, яка згодом повідомила що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна боржника 03.08.2011 р. не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

23.11.2011 р. органом ДВС проведено уцінку майна боржника на 25 % від початкової вартості

11.12.2012 р. на адресу стягувача орган ДВС надіслав повідомлення про те, що повторні торги призначені на 21.11.2012 р. не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців та запропонував стягувачу залишити за собою непридбане майно.

Стягувач 25.12.2012 р. направив органу ДВС заяву у якій просив про проведення ще однієї уцінки майна та проведення третіх торгів.

У відповідності до ст. 591 ЦК України порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Статтею 41 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Пунктом 4.5.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 № 512/5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02. 04. 2012 р. за № 489/20802, передбачено, що у разі якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, яка проводиться у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими що не відбулися. Про проведення уцінки майна державним виконавцем складається акт. Про проведення уцінки майна та її результати державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після її проведення повідомляє спеціалізовану організацію, що здійснює реалізацію майна.

Примусова реалізація предмета іпотеки в межах виконавчого провадження, повинна здійснюватись в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Зміни до цього Закону щодо проведення третіх публічних торгів набрали законної сили, і жодних обмежень щодо їх дії в часі, чи щодо кола осіб, вони не містять.

Таким чином висновок ВДВС Дрогобицького МРУЮ щодо неможливості призначення проведення третіх прилюдних торгів є таким, що не відповідає ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Посилання начальника ВДВС Дрогобицького МРУЮ на п. 2 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 № 3795- VІ (надалі -Закон № 3795-VІ)де зазначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори укладені до набрання ним чинності і в ході здійснення реалізації іпотечного нерухомого майна державний виконавець був зобов'язаний керуватися ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 3795-VI є помилковим з огляду на наступне.

Правовідносини щодо предмета іпотеки виникають між іпотекодавцем і іпотекодержателем, права і обов'язки яких визначаються договором іпотеки, а не кредитним договором і жодні прикінцеві положення у чинному законодавстві не містять застереження щодо його дії на договори іпотеки.

Законом № 3795-VІ внесено зміни до частини 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", і після набрання чинності вище вказаних змін частину 2 статті 49 даного Закону доповнено реченням наступного змісту: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 3795-VІ, дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

За приписами ст. ст. 546, 575, 572 Цивільного кодексу України, іпотека є одним з видів забезпечення виконання зобов'язань.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Іпотекою може бути забезпечене виконання будь-якого зобов'язання, але правовідносини між іпотекодавцем та іпотекодержателем виникають на підставі окремого договору. Взаємні права та обов'язки позивача та відповідача виникли не тільки з кредитного договору, а й з договору іпотеки; при цьому в силу приписів частини 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку", а отже державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду необхідно застосовувати положення ст. ст. 41 - 49 Закону України "Про іпотеку", якими регулюються питання щодо порядку реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах, в редакції Закону № 3795-VІ, який діяв на момент вчинення виконавчих дій.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

При цьому, ст. 1 названого Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рі шень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі ст. 94 Конституції України, Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при виконанні рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно державний виконавець зобов'язаний діяти на підставі Закону України "Про виконавче провадження", а також Закону України "Про іпо теку" у редакції, чинній на момент здійснення відповідних виконавчих дій, а тому вимоги скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо непризначення проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу у справі № 20/116 виданого 02.09.2009 року Господарським судом Львівської області та скасування постанови від 28.12.2012 р. ВП № 16458439 Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про повернення виконавчого документа стягувачу є обґрунтованими.

Проте, не можна погодитись з вимогою стягувача щодо повторної уцінки та передачу на треті торги майна боржника, оскільки висновок про вартість майна боржника було складено оцінювачем ще в травні 2011 року. Згідно п.5 ст.58 Закону України „Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Тому станом на час розгляду скарги вартість майна не встановлена, а отже, і уцінка майна неможлива. Відтак, відсутність чітко визначеної вартісної бази, від якої повинна здійснюватись уцінка майна унеможливлює задоволення вказаної вимоги скаржника.

Щодо вимоги скаржника про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області повернути йому авансовий внесок в сумі 2 500, 00 грн., то суд відмовляючи в задоволенні вказаної вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється в такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій.

Оскільки арештоване майно не реалізоване, розподіл коштів згідно з вимогами вказаної статті по виконанню наказу господарського суду Львівської області № 20/116 не міг проводитися, тому відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Керуючись ст. ст. 546, 572, 575, 591 ЦК України, ст.ст. 11, 43, 54, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 47, 49 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо непризначення проведення третіх прилюдних торгів при примусовому виконанні наказу № 20/116 виданого 02.09.2009 р. Господарським судом Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь банк" заборгованості.

2. Скасувати постанову ВП № 16458439 про повернення виконавчого документа стягувачу, що винесена 28.12.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області при примусовому виконанні наказу № 20/116 виданого 02.09.2009 р. Господарським судом Львівської області.

3. В задоволенні решти вимог скаржника відмовити.

Суддя Манюк П.Т.